Ухвала суду № 15584996, 01.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2011 р. Справа № 11573/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

Старунського Д.М.

При секретарі судового засіданні Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 р. по справіза позовом малого приватного підприємства «Дельта» до Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі Львівської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2008 року позивач - МПП «Дельта» звернулось з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Кам'янка Бузькому районі про скасування рішення Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.03.2008 р. № 0000522355 в розмірі 293471,60 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 р. позов задоволено та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.03.2008 р. № 0000522355, із змінами від 14.05.2008 р. № 5080/23-8, на суму 293471,60 грн. Постанова суду мотивована тим, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 р. скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що реалізований автомобіль є товаром в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Тому, на думку скаржника суд залишив поза увагою, що суб'єкти підприємницької діяльності у разі продажу ними за готівкові кошти матеріальних цінностей, які вилучені з активів (списані з балансу) та які не є продукцією власного виробництва, зобов'язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний (режим роботи реєстратори розрахункових операцій або здійснювати такі розрахункові операції в безготівковій формі через установи банків, крім випадків передбачених законом.

Зясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, з наступних підстав:

Розглядаючи справу, суд першої інстанції вірно встановив, що за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі складено акт за № 27/23-0/22358200 від 14.03.2008 року та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000522355 від 24.03.2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 292791,60 коп. Листом від 14.05.2008 р. № 5080/23-8 Державна податкова інспекція у Кам'янка-Бузькому районі повідомила МПП «Дельта» про те, що в рішенні № 0000522355 від 24.03.2008 року суму зазначену прописом «двісті дев'яносто дві тисячі сімсот дев'яносто одна грн. 60 коп.» необхідно читати як «двісті дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят одна грн. 60 коп.».

В акті перевірки зазначено, що при здійсненні розрахункової операції за готівку щодо реалізації (продажу) автомобіля Форд Мондео вартістю 58500 грн. 00 коп. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, чим порушено вимоги п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, вказаними нормами передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Надаючи оцінку висновкам контролюючого органу суд апеляційної інстанції бере до уваги, що в силу ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 названого Закону у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

Як встановлено у справі що розглядається предметом продажу є автомобіль Форд Мондео вартістю 58500 грн. 00 коп. Вказаний автомобіль відповідно до Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 0-00000002 від 19.08.2003 року введено в експлуатацію 19.08.2003 року.

Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Таким чином, враховуючи що на момент продажу автомобіль використовувався протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення його в експлуатацію, такий відноситься до категорії основних фондів підприємства.

На думку колегії суддів, основні фонди (основні засоби) підприємства, відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не можна вважати товаром, призначеним для торгівлі, а відтак, на операції з продажу основних фондів, що належать підприємству, не поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції всебічно повно та обєктивно надав оцінку обставинам у справі та прийняв судове рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в силу ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Камянка Бузькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 р. по справі№ 2а-2053/08 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В.П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

Д.М. Старунський