Ухвала суду № 155848, 28.09.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2006 Справа № А37/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.

за участю представників:

пзивач: Прищепа М.О., довіреність №12 від 16.01.06, представник;

вдповідач: Борис С.М., довіреність №б/н , завідувач сектора;

відповідач: Говорун І.С., довіреність №22161/10/100 від 26.09.05, головний держподатінспектор юр.відділу;

відповідач: Прошакова М.В., довіреність №19252/П/100 від 08.08.06, головний держподатінспектор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області;

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року;

у справі №A37/13;

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет-Трейд”, місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області;

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області;

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 3 березня 2005 року №0000722340/0;

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Маркет-Трейд” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000722340/0 від 3 березня 2005 року, яким визначено Позивачу до сплати податок на додану вартість в сумі 994808 гривень та штрафні санкції в сумі 497404 гривень прийнятого Відповідачем Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Кривому Розі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Відповідач неправомірно виключив зі складу податкового кредиту витрати підприємства з отриманих маркетингових послуг.

Постановою господарського суду у справі №А37/13 від 28 березня 2006 року (суддя Кеся Н.Б.) позовні вимоги задоволено повністю.

Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з наступного:

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Господарським судом встановлено, що результатом отриманих маркетингових послуг став договір оренди від 1 листопада 2003 року №01/11-01, укладений між позивачем та ТОВ “Автоматичні торгові системи”.

З акту приймання-здачі виконаних робіт від 1 листопада 2003 року за договором про надання послуг від 30 вересня 2003 року №30/9-1 вбачається, що сторонами узгоджено виконанням ПП “Експохім” робіт згідно з договором і сторони претензій одна до одної не мають.

Тому господарський суд вважає, що наведені обставини свідчать про наявність документального підтвердження з боку позивача як факту отримання послуг, так і їх використання у власній господарській діяльності.

Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що вона винесена з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні постанови неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на наступне:

При винесенні постанови судом було порушено підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яким визначено, не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, обов’язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До перевірки не надано зазначених документів, а пояснення з питання відсутності даних документів посадові особи підприємства надати відмовились.

Крім того, судом не враховано, що актом перевірки від 23 лютого 2005 року №43/230-32633106 встановлено:

Позивачем був укладений договір від 30 вересня 2003 року №30/9-1 на виконання маркетингових послуг між ТОВ “Маркет-трейд” та ПП “Експохім”.

До перевірки надано вищевказаний договір, а також акт приймання - передачі виконаних робіт від 1 листопада 2003 року, в якому визначено тільки розмір винагороди в сумі 6000000 гривень у тому числі податок на додану вартість.

Документи, які підтверджують факт одержання підприємством-замовником (Позивачем) маркетингових послуг відсутні. Крім того, відсутні документи, які підтверджують факт виконання робіт, визначених договором.

Крім того, відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” вищевказані маркетингові послуги до складу валових витрат підприємства не відносяться.

На апеляційну скаргу Позивач надав заперечення у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необгрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом встановлено, що Позивачем був наданий перевіряючим договір з надання послуг від 30 вересня 2003 року №30/9-1, а також акт приймання-здачі виконаних робіт від 1 листопада 2003 року, в якому визначено розмір винагороди в сумі 6000000 гривень, у тому числі податок на додану вартість.

З акту приймання-здачі виконаних робіт від 1 листопада 2003 року за договором про надання послуг вбачається, що сторонами узгоджено виконанням ПП “Експохім” робіт згідно з договором і сторони претензій одна до одної не мають.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що наведені обставини, свідчать про наявність документального підтвердження з боку позивача як факту отримання послуг, так і їх використання у власній господарській діяльності.

Крім того, Позивачем надана копія рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 2 грудня 2005 року по справі №2-5532, яким встановлений факт безпосереднього використання підприємством витрат з маркетингових послуг у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, за вимогою суду Відповідачем надані документи з податкового обліку ПП “Експохім”, з яких вбачається, що останній у листопаді 2003 року задекларував суму податку на додану вартість з оподатковуваних операцій на суму 17768960 гривень, що перевищує суму податку на додану вартість за спірними операціями.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається, зокрема, із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, Дніпропетровської області, залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року у справі №A37/13, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий І.Л. Кузнецова

Судді В.В. Швець

Л.О. Чимбар