Ухвала суду № 155846, 28.09.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2006 Справа № А23/19

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Крутовських В.І,

суддів: Прокопенко А.Є.–доповідач, Дмитренко А.К.

При секретарі судового засідання Врона С.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Дяченко А.П. представник, довіреність №б/н від 14.02.06;

від відповідача: Білоножко А.П. начальник юридичного відділу, довіреність №4729/7/10-022 від 05.06.06;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Марганецької об"єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець, Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.06р. у справі № А23/19

за позовом колективного підприємства "Марганецький учбовий спортивно-технічний центр - автомобільна школа товариства сприяння обороні України, м.Марганець, Дніпропетровської області

до Марганецької об"єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець, Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Марганецької ОДПІ від 28.11.05 № 0002131801/1

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.06р. по справі №А23/19 (суддя Добродняк І.Ю.) задоволено позов колективного підприємства "Марганецький учбовий спортивно-технічний центр - автомобільна школа товариства сприяння обороні України, м.Марганець, Дніпропетровської області до Марганецької об"єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець, Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Марганецької ОДПІ від 28.11.05 № 0002131801/1.

Оскаржуючи постанову господарського суду Марганецька об"єднана державна податкова інспекція просить її скасувати та відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю”.

Скаржник вважає, що позивач безпідставно користувався пільгою по земельному податку як заклад освіти, оскільки заклад освіти має організаційно-правову форму господарювання, визначену Класифікацією за кодом 410 “заклад”. КП ММУСТЦ “Автомобільна школа ТСОУ” є платником податку на прибуток, у 2003 році декларувало та сплачувало податок на прибуток. Фінансування з Державного бюджету у 2003 році навчальних закладів товариства сприяння обороні України не здійснювалось, відкритих бюджетних рахунків не було.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необгрунтованість доводів скаржника.

Позивач вважає, що пільга по сплаті земельного податку надається не в залежності від організаційно-правової форми господарювання платника податку, а в залежності від виду його діяльності, отже позивач, як вітчизняний заклад освіти в 2003 році підлягав звільненню від сплати земельного податку згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю”.

04.07.06р. провадження у справі було зупинено за клопотанням сторін для надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою від 31.08.06р. провадження у справі було поновлено.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

За результатами документальної невиїзної перевірки Колективного підприємства "Марганецький міський учбовий спортивно-технічний центр автомобільна школа товариства сприяння обороні України" з питань перевірки правильності обчислення та сплати земельного податку за 2003 рік Марганецькою об'єднаною державною податковою інспекцією 29.09.2005р. складено Акт перевірки № 774/02726043/150 .На підставі вищезазначеного акта перевірки Марганецькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.10.2005р. № 0002131801/0 та від 28.11.05р. №0002131801/1 про визначення суми штрафних санкцій за платежем: земельний податок з юридичних осіб у сумі 21616,35 грн.

Апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими висновки господарського суду щодо відсутності порушення відповідачем ст.. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки належні докази вручення заяви №71 від 05.12.05р. податковому органу, як зазначає позивач 06.12.05р., позивачем не надано.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є платником податку на землю по земельним ділянкам загальною площею 5,21 га, які розташовані в м. Марганець по вул. Лазо для автодрома (4,45 га), по вул. Центральній, 51 для адміністративних споруд (0,76 га).

Земельні ділянки надані на підставі рішення виконкому Марганецької міської ради № 95/УІ/ХХІ від 07.08.91 та Державного акту на право постійного користування землею за № 3 від 28.02.95.

Законом України "Про плату за землю", який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, в статті 2 закріплений принцип платного використання землі в Україні. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У відповідності з довідками про визначення грошової оцінки земельної ділянки від 01.10.03 вартість 1 кв.м земельної ділянки по вул. Центральна, 51 складала 97,71 грн.; по вул.Лазо - 17,07 грн.

Згідно зведених розрахунків земельного податку на 2003 рік (вх.№170 від 21.01.03), уточненого розрахунку (вх.№7772 від 24.10.03) позивачем задекларована пільга зі сплати податку у сумі 20587,00 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст.12 Закону України "Про плату за землю".

Як зазначено в п.4 ч. 1 ст.12 Закону України "Про плату за землю", від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням.

За Статутом, затвердженим Бюро Дніпропетровського обласного комітету ТСО України 30.12.94, Марганецький міський учбовий спортивно-технічний центр - автомобільна школа товариства сприяння обороні України, є громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним центром, професійно-технічним навчальним закладом, базою оборонно-масової і навчальної роботи громадян м. Марганець. Серед основних завдань позивача визначена освітня діяльність та підготовка для народного господарства кадрів масових технічних професій згідно з законодавством України. До основних повноважень і напрямків діяльності навчального закладу п.5.5 Статуту віднесено, в тому числі, підготовка призовників з професій військово-облікових спеціальностей; підготовка кваліфікованих конкурентноспроможних робітників, перепідготовка і підвищення кваліфікації, здійснення професійного навчання незайнятого населення; підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Підприємство має ліцензію Міністерства освіти України серія ППКД-П №042994 від 27 червня 2000 року, якою позивачу надається право у провадженні освітньої діяльності, пов'язаної з наданням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог. Відповідно довідки №6604 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України вид діяльності: (КВЕД), мається запис 80.22.0. Професійно-технічна освіта та 80.41.0. Школи та учбові заклади з навчання водіїв автомобілів.

Види діяльності за кодом “80.22.0”, “80.41.0” –це підкласи класу 80 –освіта.

Відповідно Положення про професійно-технічний навчальний заклад Товариства сприяння обороні України (затвердженого постановою бюро ЦК ТСО України 09.11.04р., протокол №18, погодженого заступником Міністерства освіти і науки 22.11.04р.) до професійно-навчальних закладів ТСО України відповідно до ст.. 18 Закону України “Про професійно-технічну освіту” та Положення про ступеневу професійно-технічну освіту (затвердженого Кабінетом Міністрів України від 03.06.99р. №956) належать типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про професійно-технічну освіту" професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Статтею 18 цього ж Закону до професійно-технічних навчальних закладів належать також навчально-виробничі центри; центри підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчальні центри; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

За викладених підстав господарський суд дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що позивач, як вітчизняний заклад освіти у 2003 році підлягав звільненню від сплати земельного податку згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про плату за землю”.

До апеляційного господарського суду позивачем надано договір від 18.03.03р. про підготовку спеціалістів для Збройних Сил України та інших військових формувань, відповідно якого підприємство, як заклад освіти, проводить фахове навчання спеціалістів, а Дніпропетровський обласний військовий комісаріат зобов’язується перераховувати кошти за підготовку спеціалістів, які надходять з Кабінету Міністрів України через Головне організаційно-мобілізаційне управління Збройних Сил України.

Згідно Акту виконаних робіт від 11.12.03р. позивач виконав взяті на себе зобов”язання, а замовник перерахував кошти Державного бюджету, що підтверджується платіжними документами від 24.07.03р., 31.07.03р., 28.11.03р.

Таким чином спростовуються доводи відповідача щодо не використання позивачем в своїй освітній діяльності у 2003 році грошових коштів з Державного бюджету.

Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови господарського суду і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Дніпропетровської області області від 24.03.06р. у справі № А 23/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий В.І.Крутовських

Суддя А.Є.Прокопенко

Суддя А.К. Дмитренко

З оригіналом згідно

Помічник судді А.В.Тальян