Ухвала суду № 15582284, 21.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-189/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Дурицької О.М., Федорової Г.Г.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Міністерства економіки України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 22187424 від 10.12.2010 року, -

в с т а н о в и л а:

В січні 2011 року Міністерство економіки України звернулось до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 22187424 від 12.12.2010 року.

Зазначивши, що посадова особа відповідача неправомірно винесла постанову про накладення штрафу з огляду на те, що позивачем не була виконана Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 22187424 від 27.10.2010 р. з поважних причин, про що відповідач був повідомлений. Відповідно, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2011 року позов задоволено. Суд постановив: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича про накладення штрафу ВП№ 22187424 від 10.12.2010 р..

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить дану постанову скасувати.

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача, вказуючи на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а дану постанову без змін.

Зазначивши, що Постанова ДДВС про накладання штрафу ВП№ 22187424 від 10.12.2010 року винесена з порушенням статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки причини з яких Мінекономіки не виконувалось рішення суду були поважними, про відповідач був повідомлений, що правильно встановлено судом першої інстанції при винесені рішення.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не зявилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, згідно ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2010 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Єжовим М.В. на підставі виконавчого листа № 2а-9387/10/0570, виданого 15.10.2010 р. Донецьким окружним адміністративним судом, винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 22187424, якою Мінекономіки запропоновано добровільно виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року у справі № 2а-9387/10/0570, а саме: зобовязано Міністерство економіки України надати ТОВ "Кирпичний завод "Альтком" висновок щодо продовження строків розрахунків до 20 червня 2009 р. за зовнішньоекономічним контрактом № 07.022Е від 25 жовтня 2007 р., терміном з 21 лютого 2009 р. по 20 червня 2009 р..

Постановою про відкриття виконавчого провадження надано строк позивачу для добровільного виконання рішення суду у 7-денний строк з дня отримання цієї постанови.

Судом першої інстанції встановлено, що після отримання Постанови про відкриття виконавчого провадження 05.11.2010 р., позивач 12.11.2010 р. листом № 4202-31/1769 звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, у якому повідомив про готовність виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року у справі № 2а-9387/10/0570 добровільно, проте звернув увагу на неможливість виконання рішення суду з поважних причин, а саме, через відсутність у резолютивній частині рішення розміру суми, стосовно якої має бути продовжено строки розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. В звязку з цим позивач просив відповідача звернутись до суду із заявою про розяснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання рішення та зупинити виконавче провадження в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

19.11.2010 р. на адресу позивача надійшла вимога державного виконавця (вх. № 06/86054-10), якою Мінекономіки зобов'язано у 3-денний строк надати відповідачу інформацію про наслідки виконання виконавчого листа від 15.10.2010 № 2а-9387/10/0570, а також попереджено про застосування штрафних санкцій у разі його невиконання.

Мінекономіки листом від 24.11.2010 № 4202-31/1844 звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, у якому пояснило про неможливість надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією без зазначення суми заборгованості, на яку видається такий висновок, просило не застосовувати до Мінекономіки штрафні санкції у зв'язку з тим, що Мінекономіки надіслано до Донецького окружного адміністративного суду заяву від 22.11.2010 № 2405-26/606 щодо роз'яснення постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року у справі № 2а-9387/10/0570, а також просило Відповідача звернутися до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про відстрочку виконання рішення, що є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що в судовому засіданні щодо розгляду заяви Мінекономіки про розяснення постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-9387/10/0570 оголошено перерву без визначення дати до вирішення справи по суті у касаційній інстанції.

21.12.2010 р. позивач отримав оскаржувану Постанову про накладення штрафу ВП № 22187424 від 10.12.2010 р. ( вх. 3 21.12.2010 р.), якою на позивача за невиконання або неналежне виконання рішення суду та законних вимог виконавця накладено штраф у розмірі 340, 00 грн..

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не виконав Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2010 року у справі № 2а-9387/10/0570 в частині надання висновку ТОВ "Кирпичний завод "Альтаком" щодо продовження строків розрахунків до 20 червня 2009 р. за зовнішньоекономічним контрактом № 07.022Е від 25 жовтня 2007 р., терміном з 21 лютого 2009 р. по 20 червня 2009 р. з поважних причин, про які повідомив відповідача, а відтак у відповідача були відсутні підстави для накладення на позивача штрафу в порядку, передбаченому ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", з таких підстав.

Відповідно до положень статей 3, 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, виконавчі листи, видані судами.

Згідно з ч. 2 ст. 24 вказаного Закону, Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 87 цього Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Колегія суддів приходить висновку, що Відповідачем не доведено правомірності своїх дій при винесенні постанови про накладення штрафу ВП № 22187424 від 27.10.2010 р..

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає не доведеним потенційний обовязок Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про правомірність своїх дій, не спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення - з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2011 року залишити без змін.

Повний текст виготовлено 26 квітня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: