Постанова № 15579354, 19.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1621/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Данилової М.В., Дурицької О.М.,

при секретарі Белові С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Василенко Лариси Григорівни на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіком»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіком»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 07.05.2008 року № 0000542300/0, № 0000552300/0; від 26.06.2008 року № 0000542300/1, № 0000552300/1; від 09.09.2008 року № 0000542300/2, № 0000552300/2; від 02.12.2008 року № 0000542300/3, № 0000552300/3.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у квітні 2008 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.06.2003 року по 31.12.2007 року та складено акт № 139/23-1/32549355 від 08.04.2008 року. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що в порушення вимог п. 1.25 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР позивачем завищено суму валових витрат за 1 квартал 2007 року по операціях з ПП «Всеукраїнський торговий альянс»на суму 110 474,38 грн. (як наслідок, за півріччя 2007 року, за 3 квартали 2007 року та 2007 рік), в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств за І квартал 2007 року на суму 27 619,00 грн. (як наслідок, за півріччя 2007 року на суму 27 619,00 грн., за З квартали 2007 року на 27 619,00 грн. та 2007 рік на 27 619,00 грн.).

Крім того, перевіркою було встановлено, що TOB «Тіком»в порушення п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР завищено суму податкового кредиту з ПДВ за лютий 2007 року по операціях з ПП «Всеукраїнський торговий альянс»на суму 22 094,88 грн., та як наслідок занижено р. 18 податкової декларації з ПДВ за лютий 2007 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.05.2008 року № 0000542300/0, № 0000552300/0, а за результатами здійснення процедури апеляційного оскарження податкових нарахувань прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 26.06.2008 року № 0000542300/1, № 0000552300/1; від 09.09.2008 року № 0000542300/2, № 0000552300/2; від 02.12.2008 року № 0000542300/3, № 0000552300/3 з тих же підстав та в такому ж розмірі про нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 27 619,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 13 810,00 грн. за порушення п. 1.25 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, а також про нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 22 095,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 11 048,00 грн. за порушення п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Тіком»суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок, що дебіторська заборгованість ПП «Всеукраїнський торговий альянс» у сумі 132 569,25 грн. є безнадійною заборгованістю і такою, та пов'язана із веденням TOB «Тіком»господарської діяльності.

Однак, з такими висновками Київського окружного адміністративного суду повністю колегія суддів не погоджується.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

У пункті 1.32 статті 1 даного Закону визначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Так, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області в ході перевірки було встановлено, що між TOB «Тіком»та ПП «Всеукраїнський торговий альянс»були господарські відносини, а саме було укладено договір купівлі-продажу від 15.09.2005 року № 15/09-05 за умовами якого TOB «Тіком»є покупцем. Відповідно до видаткових та податкових накладних за період з жовтня 2005 року по жовтень 2006 року було оплачено товар та отримані матеріальні цінності з метою їх подальшого продажу та отримання прибутку.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.02.2007 року у справі № 12/132-6-06, було визначено, що ПП «Всеукраїнський торговий альянс»визнано банкрутом, а отже дебіторська заборгованість по зазначеному контрагенту в розмірі 132 569,25 грн. є безнадійною в розумінні п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№ 2343-Х11 від 14.05.1992 року боржником визнається суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; банкрутством визначається визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; ліквідацією є припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно вимог ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Статтею 22 цього Закону визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Статтею 23 цього Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом, а саме встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

Таким чином, прийняття ухвали про визнання ПП «Всеукраїнський торговий альянс»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 15.02.2007 року у справі № 12/132-6-06 має виключно такі правові наслідки для боржника та його кредиторів.

Пунктом 1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року N 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Пунктом 2 статті 14 цього Закону визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Крім того, п.5 та п.15 ст. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року N 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) зазначено, що з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року N 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) офіційним друкованим органом вважаються газети "Голос України" або «Урядовий кур'єр».

TOB «Тіком»не надано ДПІ у Києво-Святошинському районі копію заяви до господарського суду та копію ухвали суду про визнання TOB «Тіком»кредитором ПП «Всеукраїнський торговий альянс», що свідчить про порушення ведення TOB «Тіком»позовної роботи щодо визнання його кредитором ПП «Всеукраїнський торговий альянс».

Таким чином, сума перерахованих коштів TOB «Тіком»в розмірі 132569,25 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Всеукраїнський торговий альянс»як предоплата є безнадійною заборгованістю та трансформується в безповоротну фінансову допомогу, надану контрагенту.

Відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»остаточним судовим рішенням у процедурі банкрутства є ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Таким чином, оскільки немає остаточного рішення у процедурі банкрутства ПП «Всеукраїнський торговий альянс», тому відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після прийняття постанови про визнання ПП «Всеукраїнський торговий альянс»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, розрахунки із кредиторами банкрута тривають, в тому числі і з TOB «Тіком», що унеможливлює віднесення TOB «Тіком»дебіторської заборгованості банкрута до складу безнадійної та коригування валових витрат та доходів підприємства, що в свою чергу унеможливлює збільшення на цю суму податкових зобов'язань TOB «Тіком».

Аналізуючи вказані первинні документи суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами судом першої інстанції про те, що витрати по вказаному договору безпосередньо повязані з його діяльність, а тому позивач обґрунтовано відніс їх до своїх валових витрат.

Щодо до податкових повідомлень-рішень № 0000542300/0, № 0000542300/1, № 0000542300/2, № 0000542300/3 колегія суддів зазначає наступне.

Встановлюючи дане порушення, відповідач виходив з того, що між TOB «Тіком»та ПП «Всеукраїнський торговий альянс»було укладено договір купівлі-продажу від 15.09.2005 року № 15/09-05. Перевіркою було встановлено, що станом на 31.12.2007 року по ПП «Всеукраїнський торговий альянс»у TOB «Тіком»обліковується дебіторська заборгованість в розмірі 132 569,25 грн.

При визнанні заборгованості як безнадійної, раніше відображені валові витрати щодо виданого авансу необхідно сторнувати у періоді, коли така заборгованість відповідно до п. 1.25 Закону №334 визнається безнадійною. Тобто в І кварталі 2007 року TOB «Тіком»підлягають коригуванню валові витрати в розмірі 110474,38 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 Закону №168 право на податковий кредит виникає щодо сплаченої суми податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, об'єктів основних фондів). Після визнання заборгованості безнадійною товари (роботи, послуги) так і не було отримано покупцем. У зв'язку з цим, раніше відображений податковий кредит, необхідно зменшити. Тобто в лютому 2007 року TOB «Тіком»необхідно було провести коригування податкового кредиту з ПДВ в розмірі 22094,88 грн. в напрямку його зменшення.

Таким чином, суму податку на додану вартість у розмірі 22 094,887 грн. неправомірно було віднесено Позивачем до податкового кредиту в порядку п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представника відповідача Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Василенко Лариси Григорівни на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіком»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.О. Аліменко

СуддіМ.В. Данилова

О.М. Дурицька

(Повний текст Постанови складено 25.04.2011 року.)