Постанова № 15578978, 19.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16748/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Данилової М.В., Дурицької О.М.,

при секретаріБелові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Сметанюка Ігоря Миколайовича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»до Державної податкової інспекції в Оболонському м. Києва про визнання не чинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просили визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість позивача №120/15-224 від 27.02.2009 року, визнати дійсним свідоцтво платника ПДВ від 15.11.2007 року, визнати дійсними податкові накладні виданих з 27.02.2009 року, визнати право на податковий кредит з 15.11.2007 року, зобовязати ДПІ в Оболонському районі м. Києва поновити позивача у Реєстрі платників податку на додану вартість з дати його виключення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2010 року адміністративний позов ТОВ «Еко-ініціатива»- задоволено частково. Визнано неправомірними дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва щодо складання Акту №120/15-224 від 27.02.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива». Скасовано Акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»№120/15-224 від 27.02.2009 року. Поновлено дію свідоцтва №100077693 про реєстрацію платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»з 27.02.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції при постановлення оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, не судом зясовано всіх обставин, які мають значення для постановлення законного та обґрунтованого рішення по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які зявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Однак, з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва колегія суддів не погоджується .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»(код ЄДРПОУ 35488290) адреса реєстрації: 04209, м. Київ, пр-т. Оболенський, буд. 43, кв. 215 та згідно п.п. 2.2 ст. 2, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що ДПІ у Оболонському районі м. Києва видане свідоцтво №100077693, початок дії якого 15.11.2007 року та присвоєно індивідуальний податковий номер 354882926540.

Відповідно до Розпорядження Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 23.02.2009 року №9-Р була створена комісія, якою встановлено, що TOB «Еко-ініціатива»подає податковому органу декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2008 року по лютий 2009 року, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцять послідовних податкових місяців, що підтверджено реєстром податкових декларацій від 26.02.2009 року, про що був складений Акт від 27.02.2009 року № 120/15-224 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «Еко-ініціатива».

Відповідач вказує в акті від 27.02.2009 року за № 120/15-224, що підставою-для анулювання свідоцтва платника ПДВ TOB «Еко-ініціатива»є п.п. " ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з виявленням факту подання декларацій (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом двадцяти послідовних податкових місяців.

У зв'язку з цим комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану - вартість з 15.11.2007 року та зобов'язала позивача повернути податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання..

У відповідності до п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, зокрема, у випадках: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г)зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "г" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Згідно п.п. 25.2.1 Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б», «ґ»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Як встановлено судом першої інстанції, Акт №120/28-224 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість TOB «Еко-ініціатива»складений на підставі протоколу засідання комісії, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.02.2009 року №9-р. на підставі аналізу реєстру податкових декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного аналізу податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих TOB «Еко-ініціатива», встановлено, що підприємством подано декларації з податку на додану вартість за лютий - грудень 2008 року та січень 2009 року ( тобто протягом дванадцяти послідовних місяців), які свідчили про відсутність оподаткованих поставок.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «Еко-ініціатива»та складено Акт за формою 6-ЦВ № 120/1 5-224 від 27.02.2009 року.

Посилання позивача те, що TOB «Еко-ініціатива»була здійснена оподатковувана поставка, а саме було здійснено імпорт та поставку товарів на суму 498,02 доларів США, при цьому підприємством було сплачено податок на додану вартість у розмірі 18172,73 грн., колегія суддів до уваги не бере, з наступних підстав.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР термін «Поставка товарів»визначається як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

В п.п. 5.3.1 п.5.3 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України N 166 від 30 травня 1997 року, реєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.06.2005 року за № 702/10982 (далі Наказ) зазначено:

У рядках 1 - 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону). При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна «поставка товарів (послуг)»відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону.

Так в рядку 5 декларації з податку на додану вартість заповнюється - загальний обсяг оподатковуваних операцій, а в рядку 5.1 заповнюється з рядка 5 - загальний обсяг оподатковуваних операції звітного періоду.

В п. 5.7. Наказу вказано: до розділу II «Податковий кредит»(рядки 10 - 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території країни, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також таких, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є обєктом оподаткування).

В рядку 17 декларації з податку на додану вартість заповнюється сума дозволеного податкового кредиту. Обсяги оподатковуваних операцій в розділі «Податковий кредит»не передбачені.

Відповідно до п.п. 7.2.8., п. 7.2 ст.7 Закону передбачено, що платники податку зобовязані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Таким чином, зазначена норма Закону розмежовує операції на поставку товарів чи послуг, та операції з придбання товарів чи послуг.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що в рядку 5 «Загальний обсяг поставки»та 5.1 «Загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду»податкових декларацій з ПДВ поданих ТОВ „Еко-Ініціатива" за період з лютого 2008 року по січень 2009 року, не задекларовані показники, які б свідчили про наявність у платника оподатковуваних операцій, тому колегія суддів вважає, що акт про анулювання реєстрації платника «Еко-Ініціатива»не відповідає нормам чинного законодавства та вбачає підстави для його скасування.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представника відповідача Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Сметанюка Ігоря Миколайовича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2010 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2010 року скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»до Державної податкової інспекції в Оболонському м. Києва про визнання не чинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.О. Аліменко

СуддіМ.В. Данилова

О.М. Дурицька

(Повний текст Постанови складено 25.04.2011 року.)