Ухвала суду № 15577215, 07.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9274/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Собків Я.М.

при секретарі Сесемко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»(далі - TOB «Міжнародна група морепродуктів») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці (далі Митниця) про скасування податкових повідомлень від 03.06.2010 р. № 106, № 107.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2010 року позов задоволено.

На вказану постанову Київська регіональна митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на не обґрунтованість висновків суду, неповне зясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Київською регіональною митницею проведено камеральну перевірку дотримання TOB «Міжнародна група морепродуктів»законодавства України з питань митної справи, а саме при декларуванні товарів "Морожені кальмари роду «Todarodes Pasificus»та «Морожені кальмари роду «Lllex»за ВМД від 27 червня 2007 року № 100000005/7/034339, від 12 липня 2007 року № 100000005/7/034521, від 24 вересня 2007 року № 100000015/7/035687, від 23 жовтня 2007 року № 100000015/7/036269, від 25 жовтня 2007 року № 100000015/7/036331, від 31 жовтня 2007 року № 100000015/7/036470, від 31 жовтня 2007 року № 100000015/7/036484, від 31 жовтня 2007 року № 100000015/7/036488, від 6 листопада 2007 року № 100000015/7/036643, від 27 листопада 2007 року № 100000015/7/462585, від 4 червня 2008 року № 100000009/8/3999326, від 25 червня 2008 року № 100000009/8/400334, від 23 липня 2008 року № 100000009/8/401612, від 21 серпня 2008 року № 100000009/8/402949, за результатами якої складено Акт від 7 травня 2010 року № к/14/10/100000000/32248136.

Згідно зазначеного Акту встановлено, що підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів. По зазначеним ВМД позивачем було ввезено 332453 кг брутто (312994 кг нетто) морожених кальмарів роду arodes Pasificus» і роду «Lllex»митною вартістю 2119560, 84 грн. При цьому позивач декларував їх за кодом УКТЗЕД 0307 49 59 00 (ставка ввізного мита 2 %). При імпорті зазначених товарів підприємство сплатило до Державного бюджету 42391,22 грн. мита, 432390,41 грн. ПДВ.

Митницею визначено, що «Морожені кальмари роду Lllex»повинні класифікуватися Митницею визначено, що "Морожені кальмари роду Todarodes Pasificus" повинні класифікуватися у товарній підкатегорії УКТЗЕД 0307 99 18 00 (ставка ввізного мита 5 %), товар "Морожені кальмари роду Lllex" - у товарній підкатегорії УКТЗЕД 0307 99 11 00 (ставка ввізного мита5 %), а товар «Морожений коктейль, не готовий до вживання" у товарній підкатегорії УКТЗЕД 0307 99 18 00 (ставка ввізного мита 5 %) та визначено митну вартість товарів, виходячи із митної вартості ідентичних товарів - 1,38-1,42 доларів США/кг.

Даною перевіркою було встановлено, що через методологічну помилку - невірне декларування позивачем коду товару за УКТЗЕД, TOB "Міжнародна група морепродуктів" порушено вимоги Закону України "Про митний тариф України", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання підприємства по сплаті мита на суму 68593,91 грн. та ПДВ на суму 33747,11 грн. У відповідності до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові зобов'язання були визначені контролюючим органом та застосовані штрафні санкції.

На підставі Акта від 7 травня 2010 року № к/14/10/100000000/32248136 Митницею сформовані податкові повідомлення форми "Р": від 3 червня 2010 року № 106, яким визначено податкове зобов'язання у розмірі 72023,61 грн. (у т.ч.: 68593,91 грн. - основного платежу, 3429,70 грн. - штрафних санкцій), від 3 червня 2010 року № 107, яким визначено податкове зобов'язання у розмірі 35434,47 грн. (у т.ч.: 33747,11 грн. - основного платежу, 1687,36 грн. - штрафних санкцій).

Згідно із ст. 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що пере міщуються через митний кордон України (ч. 1). Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ч. 2).

Статтею 42 Митного кодексу України передбачено, що під час проведення митного контролю митні органи самос тійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Форми митного контролю визначені у ст. 41 Митного кодексу України.

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом (ч. 1 ст. 43 Митного кодексу України). Митний контроль закінчу ється: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ч. 5 ст. 43 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформле ння та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжна родного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (ч. 1). Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (ч. 2).

Згідно із ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст.ст. 45, 54 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Статтею 72 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Згідно із ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визна чаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших доку менте, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встанов люється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Положеннями ст. 86 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Для використання при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, запроваджена УКТЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про митний тариф України". Об'єктом класифікації в УКТЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі.

Згідно ст. 313 Митного кодексу України, саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за № 439/10719 (далі - Порядок), встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у п. 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказаного Порядку (у редакції, чинній на момент подання декларацій) вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

З вищевикладеного вбачається, що митний контроль здійснюється на стадії декларування товарів, і саме митні органи на цій стадії підтверджують класифікацію товарів.

При митному оформленні товарів "Морожені кальмари роду «Todarodes Pasificus»та «Морожені кальмари роду «Lllex» та "Морожений коктейль, не готовий до вживання" будь-яких зауважень стосовно правильності заповнення ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" вищевказаних ВМД Митницею не здійснювалось, інший код імпортованого товару не визначався, так само не видавалась Картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів. Зазначені обставини відповідачем не заперечувалися.

Згідно із п. 2.1. Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що перемішуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби від 1 жовтня 2003 року № 646 (чинному на момент подання декларацій), рішення про визначення коду при митному оформленні та контроль правильності класифікації товарів здійснюється посадовою особою Відділу номенклатури та контролю.

Таким чином, митний орган здійснює контроль за правильністю класифікації товару, а відповідно і визначає суму мита, збору, ПДВ до сплати. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України чинними на день подання митної декларації.

Прийняття митним органом ВМД, закінчення процедури митного оформлення свідчить про те, що Митницею підтверджено правильність і достовірність заповнених ВМД та класифікація товарів. Дані обставини представником відповідача не заперечувалися.

Отже, вказані ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі Митниці. Посадова особа Відповідача інспектор, здійснивши перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків.

Здійснення камеральної перевірки та перерахунок податкових зобов'язань підприємства із посиланням на п.п. «в»п.п. 4.2.2 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та на ст. 69 Митного кодексу України, колегія суддів вважає неправомірним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у п. 2.4 ст. 2 цього Закону (будь-яка особа, яка імпортує товар), відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у пп. "б" п. 10.1 цієї статті (митний орган).

Згідно із п. 10.4 ст. 10 цього Закону контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несевідповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому Законом порядку.

Таким чином, якщо митний орган, приймаючи ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувався з кодом товарної номенклатури товару, митною вартістю та нарахував відповідну суму ввізного мита та ПДВ, то відповідно до п. 10.3 та п. 10.4 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Крім того, у справі відсутні будь-які докази наявності обставин, за яких Митниця могла вважати, що мають місце порушення законодавства та є підстави для проведення камеральної перевірки. До того ж відсутнє обовязкове у таких випадках письмове розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує, як це прямо визначено ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оспорюваних рішень, а тому вони підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, а висновки суду є необґрунтованими, обставини справи зясовані повно, а постанова ухвалена дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу Київської регіональної митниці необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2010 року без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Собків Я.М.

Ухвалу складено в повному обсязі 12.04.2011 року