Постанова № 15576868, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5105/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б. ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Земляної Г.В., Файдюка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Борзна-Метан»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за апеляційною скаргою Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом, в якому просило стягнути з ПП «Борзна-Метан»3145,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання у 2009 році встановленого у відповідності зі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»нормативу робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів та 157,92 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством вжито заходів, передбачених чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів. При цьому, відсутня вина відповідача у тому, що працевлаштований інвалід не пропрацював на підприємстві повний календарний рік.

З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Відповідачем на виконання вимог Закону було подано позивачу Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма № 10-ПІ).

Згідно Звіту на підприємстві відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа.

Як убачається із матеріалів справи, на підприємстві відповідача у період з 14 жовтня 2008 року по 22 травня 2009 року працював інвалід ОСОБА_1., тому адміністративно-господарські санкції нараховані позивачем за червень-грудень 2009 року, тобто за період невиконання відповідачем нормативу по працевлаштуванню інвалідів.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, з метою встановлення факту вини відповідача у порушенні законодавчо встановленого нормативу робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів необхідним є з'ясування виконання останнім обовязків, визначених ст. 18 Закону, зокрема, в частині надання державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

До апеляційної скарги позивачем долучено відповідь Бортнянського районного центру зайнятості від 03 листопада 2011 року, із якої убачається, що відповідач протягом 2009 року не подавав звітів про наявність вакансій (форма 3-ПН).

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про порушення відповідачем нормативу робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів, а тому нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року скасувати.

Адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Борзна-Метан»(код ЄДРПОУ 33110688) адміністративно-господарські санкції у сумі 3145 (три тисячі сто сорок пять) гривень 00 копійок та пеню у розмірі 157 (сто пятдесят сім) гривень 92 копійок на рахунок 31211230700057, отримувач: Державний бюджет Бортнянського району Чернігівської області, банк отримувача: ГУ ДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22813169.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддяГ.В. Земляна суддяВ.В. Файдюк