Постанова № 15576864, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-4159/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Н.Ю.Гриньковська Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Земляної Г.В., Файдюка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі до Черкаського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі звернулося у суд з позовом до Черкаського районного споживчого товариства, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на загальну суму 491,37 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що орган пенсійного фонду не має права зараховувати сплату відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у рахунок існуючої заборгованості з таких витрат у порядку календарної черговості їх виникнення.

З таким висновком суду не можна погодитися за наступних підстав.

Колегією суддів установлено, що Черкаське районне споживче товариство зареєстровано платником страхових внесків.

З матеріалів справи убачається, що працівнику відповідача ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за списком №2.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею12 цього Закону.

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 наведеного Закону встановлено ставку на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у п.п. 6.4, 6.8 якої встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за червень серпень 2010 року, які отримані відповідачем.

У відповідності до платіжного доручення від 06 вересня 2010 року № 5414 відповідачем здійснено оплату фактичних витрат на виплату пільгових пенсій ОСОБА_1 за червень серпень 2010 року у сумі 1597,16 грн., проте вказані грошові кошти зараховані позивачем у рахунок існуючої заборгованості в порядку календарної черговості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд дійшов висновку, що заборгованість із фактичних витрат на виплату пільгових пенсій не може бути зарахована в рахунок погашення існуючої заборгованості, оскільки таке право позивача не передбачено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Разом з тим, за правилами ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Ураховуючи те, що факт існування недоїмки у відповідача як платника страхових внесків підтверджений карткою особового рахунку, а зарахування отриманих від відповідача грошових коштів відбулося у рахунок погашення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, колегія суддів доходить висновку про правомірність таких дій позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року скасувати.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі задовольнити.

Стягнути з Черкаського районного споживчого товариства заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 491(чотириста девяносто одна) гривня 37 копійок на користь Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі на р/р256013011730 в ОПЕРВ обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО354507, код 21366780.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддяГ.В. Земляна суддяВ.В. Файдюк