Постанова № 15575765, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-10065/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б. Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Ключковича В.Ю., Петрика І.Й.

при секретарі Франчук О.П.

за участю представника позивача Дроботько О.В.

представника відповідача Волинець Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Полімет»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Полімет»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень рішень від 03.03.2010 р. № 0001752306/0 та № 0001762306/0, від 04.06.2010 р. № 0001752306/1 та № 0001762306/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки відповідачем правомірно винесені податкові повідомлення-рішення, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

З таким висновком суду не може погодиться, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Полімет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06р. по 30.09.09р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.02.10р. №81/23-6/32912448.

Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлені порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 246 155 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2006 року в сумі 98 378 грн., листопад 2006 року в сумі 83 141 грн., грудень 2006 року в сумі 53 872 грн., січень 2007 року в сумі 9 281 грн., лютий 2007 року в сумі 1 483 грн.; та порушення вимог п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті якого занижений податок на прибуток на загальну суму в розмірі 839 072 грн., у тому числі за 4 квартал 2006 року в сумі 294 239 грн., за 1 квартал 2007 року в сумі 121 895 грн., за 2 квартал 2007 року в сумі 223 539 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 69 410 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 73 688 грн., за перший квартал 2008 року в сумі 56 248 грн.

Па підставі вказаного акту та внаслідок виявлених порушень податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 03.03.10р., згідно з якими з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначені податкові зобов'язання: № 0001762306/0 за платежем податок на додану вартість в сумі 6 539 грн., з якої: 4 359 грн. основного платежу та 2 180 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0001752306/0 за платежем податок на прибуток в сумі 817 251 грн., з якої: 544 834 грн. основного платежу та 272 417 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення - рішення залишені без змін, у зв'язку з чим ДПІ у Печерському районі м. Києва винесені податкові повідомлення - рішення від 04.06.10р. №0001752306/1 та №0001762306/1.

Головним аргументом для винесення рішення відповідача є безтоварність та фіктивність господарських операцій з ПП «Арон -Трейд», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

Як встановлено судом першої інстанції, дійсно між ПП «Полімет»та ПП «Арон -Трейд»були укладені договори купівлі-продажу брухту чорних металів. Однак, на момент укладання даних договорів контрагент ПП «Арон -Трейд»був належним чином зареєстрований Виконавчим комітетом Луганської міськради в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій України (свідоцтво № 13821200000007875). Крім того, державну реєстрацію ПП «Арон -Трейд»не скасовано, тобто на момент укладення договору, а також на момент проведення перевірки контрагент позивача мав повний обсяг дієздатності і відповідно до Закону мав право виписувати податкові накладні, а ПП «Полімет» формувати на їх підставі податковий кредит.

З матеріалів справи також вбачається, що перевезення товару відповідно до товарно транспортних накладних здійснювали: ТОВ «Автовіппостач»(договір №07/09-2 від 01.02.2007 року за період з 01.02.2007 по 26.02.2007 року); ТОВ «Розтек»(договір №07/09-9 від 01.02.2007 року за період з 01.03.2007 по 22.06.2007 року); ТОВ «Транспортна компанія «ТК»(договір №07/77-2 від 02.07.2007 року за період з 01.08.2007 по 17.12.2007 року); ТОВ «Компанія Алінекс XXI»(договір №08/01-1 від 10.01.2008 року за період з 04.01.08р. по 21.01.08 року).

Суд першої інстанції зазначає, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Автовіппостач» анульовано з 28.08.07р, платника оголошено банкрутом; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Розтек»анульовано, місцезнаходження не встановлено, фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації, кількість працюючих - 1 особа; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Транспортна компанія «ТК»анульовано, в ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Компанія Алінекс XXI»анульовано, в деклараціях з податку на прибуток за 2008 рік у рядку 04.3 «Витрати на оплату праці»вказаним платником проставлені прочерки, що свідчить про відсутність найманих працівників; свідоцтво платника ПДВ ПП «Авторесурс 2000»анульовано 30.07.08р., в зв'язку з відсутністю оподатковуваних поставок протягом 12-ти послідовних місяців, в деклараціях з податку на прибуток за 2006 рік у рядку 04.3 «Витрати на оплату праці»вказаним платником проставлені прочерки, що свідчить про відсутність найманих працівників.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази анулювання зазначених свідоцтв, в тому числі і на момент виконання договорів перевезення товару, а тому з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції з постачання товару фактично не мали товарного (реального) характеру, придбання таких товарів оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами колегія суддів погодитись не може.

Більш того, позивачем до суду апеляційної інстанції надані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що ПП «Авто ресурс-2000», ТОВ «Компанія Алінекс XXI», ТОВ «Транспортна компанія «ТК» навіть на час розгляду справи у суді першої інстанції не були виключені із Єдиного державного реєстру.

Що стосується винесення податкового повідомлення-рішення № 0001762306/0 від 03.03.2010 р., то при винесенні даного рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що позивачем порушено п.п. 7.4.1,7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 6.2 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037, факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Частиною 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пункт 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій:

а) або дату списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів;

б)або дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів. Таким чином, оскільки позивач має належним чином оформлені податкові накладні, то сума податку на додану вартість, сплачена у вартості придбаних товарів, правомірно віднесена до податкового кредиту. Крім того, посилання податкової інспекції на той факт, що податкові накладні підписані директором ПП «Арон - трейд», який не має жодного відношення до діяльності підприємства, окрім як здійснення документообігу на ПП «Арон - трейд», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію директором підприємства зазначено саме ОСОБА_4

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підпасають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції, що податкові накладні підписувались особою, яка від імені ПП «Арон-Трейд»не здійснювала господарської діяльності, а накладні видавалися та підписувалися невстановленою особою, яка не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, оскільки будь-яких доказів на підтвердження такої позиції відповідачем надано не було.

Суд першої інстанції вважає доведеним факт безтоварності господарських операцій між ПП «Полімет»та ПП «Арон-Трейд»та грунтує свій висновок на показах свідка директора ПП «Арон-Трейд»ОСОБА_4, що містилися у матеріалах кримінальної справи.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Однак, в судовому засіданні колегією суддів було встановлено, що вироку у даній кримінальній справі не має, а ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності, справа закрита у звязку із амністією. Таким чином, будь-яких належних та достовірних доказів того, що ПП «Арон-Трейд»не поставляло позивачу продукцію, а оплату від них не отримувало, або директор підприємства ОСОБА_4 підписував податкові накладні без наміру здійснювати господарські операції чи взагалі їх не підписував до суду відповідачем не надано. Таким чином, твердження суду першої інстанції щодо безтоварності господарської операції грунтується тільки на припущеннях суду.

Крім того, судом не враховано, що перевіркою відповідача було встановлено, що розрахунки між ПП «Полімет» та ПП «Арон-Трейд»проводились у безготівковій формі. Згідно банківських виписок по розрахунковому рахунку №26000013401001, відкритому в ЗАТ «Укрінбанк»«Полімет»в оплату за поставлений брухт чорних металів перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «Арон-Трейд»грошові кошти, а дебіторської (кредиторської) заборгованості за розрахунками з контрагентом не значилось.

В акті перевірки також зазначено, що витрати на придбання товарів у ПП «Арон -Трейд»включались до валових витрат в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»у декларації з податку на прибуток підприємства, що є порушенням п. 5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої не підлягають віднесенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, якщо не має документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Полімет»має всі підтверджуючі первинні документи з ПП «Арон - трейд», у тому числі приймально-здавальні акти, товаро транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення на безготівкове перерахування грошових коштів. Крім того, це є доказом того що господарські відносини між ПП «Полімет»та ПП «Арон-трейд» були направлені на створення юридичних наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Колегія суддів прийшла до висновку про необхідність дослідження наступних документів, наданих до суду апеляційної інстанції позивачем: Договір відповідального зберігання, укладений 3 травня 2005 року між ПП «Ресурсінвест-1»та ПП «Полімет», відповідно до якого ПП «Ресурсінвест-1»приймає на зберігання металобрухт; штатний розклад ПП «Полімет»; Договір №24/05 щодо послуг користування підїзною залізничною колією від 01.07.2005 року, укладений між ПП «Ресурсінвест-1»та ПП «Полімет»; Договір оренди земельної ділянки площею 2,4023 га, укладений між Київською міською радою та ПП «Ресурсінвест-1»; Договір купівлі-продажу частини нежилих будівель від 13.11.2001 року, відповідно до якого ПП «Ресурсінвест-1»належить 2789, 2 кв.м. Дослідивши зазначені документи, колегія суддів прийшла до висновку, що ПП «Полімет»мало управлінський та технічний персонал для здійснення господарських операцій з постачання товару.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, отриманий від ПП «Арон-трейд»металобрухт було відвантажено переробним підприємствам. Відвантаження вантажу здійснювалось з вул..Зрощувальна у м.Києві, тобто з адреси знаходження ПП «Ресурсінвест-1», яке володіє на праві власності складськими приміщеннями та залізничною колією.

Висновок суду першої інстанції, що управлінського та технічного персоналу для здійснення господарських операцій не мало ПП «Арон-трейд»не може бути прийнято судом до уваги, оскільки

Таким чином, на підставі зібраних у справі та досліджених доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ПП «Полімет»не занижувало податок на прибуток, податок на додану вартість та правомірно віднесло до податкового кредиту витрати на придбання металобрухту, а тому податкові повідомлення рішення від 03.03.2010 р. № 0001752306/0 та № 0001762306/0, від 04.06.2010 р. № 0001752306/1 та № 0001762306/1 підлягають скасуванню, в звязку з чим суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність відмови у позовних вимогах позивача.

Таким чином, відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, з неповним зясування судом обставин, що мають значення для справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Полімет»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Полімет»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень рішень задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Ключкович В.Ю.

Суддя Петрик І.Й.