Ухвала суду № 15575208, 21.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12811/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Романчук О.М.

при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гранд Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.10р. у справі №2а-12811/09/2670 за позовом ПП «Гранд Сервіс»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень рішень

В С Т А Н О В И В:

ПП «Гранд Сервіс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень рішень №0001412308/0 від 10.03.09р., №0001412308/1 від 21.05.09р., №0001412308/2 від 07.08.09р., №0001422308/0 від 10.03.09р., №0001422308/1 від 21.05.09р., №0001422308/2 від 07.08.09р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.10р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Апелянт покликається на відсутність порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок не включення до валового доходу у 2 кварталі 2007р. кредиторської заборгованості у розмірі 290 764 грн. перед ТОВ «Євросіна ЛТД», мотивуючи тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що на погашення вказаної заборгованості позивачем видано простий вексель зі строком платежу - 20.09.11р., який на момент перевірки не сплинув. Окрім того, апелянт покликається на дострокове погашення у 2010р. заборгованості за векселем, який попереднім держателем ТОВ «Євросіна ЛТД»(кредитором позивача) був переданий новому держателю ТОВ «Лотос-Універсал».

З приводу податкових повідомлень рішень, згідно якими позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ, і які визнані судом першої інстанції правомірними, апеляційна скарга жодних доводів не містить.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, на підставі акту перевірки від 03.03.09р. №334/2308/30523953 та внаслідок встановлених порушень Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість», ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесені податкові повідомлення рішення від 10.03.09р.:

№ 0001412308/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 199901 грн., в тому числі: 133267 грн. основного платежу та 66634 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0001422308/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 32075 грн., з якої 21383 грн. основного платежу та 10692 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, вказані податкові повідомлення рішення залишені без змін, у звязку з чим ДПІ винесені податкові повідомлення рішення №0001412308/1 від 21.05.09р., №0001412308/2 від 07.08.09р., №0001422308/1 від 21.05.09р., №0001422308/2 від 07.08.09р.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 133 267 грн. за ІІ квартал 2007 року слугував висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок не включення до валового доходу кредиторської заборгованості у розмірі 290764,4 грн. за поставлені ТОВ «Євросіна ЛТД»товарно - матеріальні цінності за період з 01.12.2005р. по 01.08.06р.

Як вбачається з акту перевірки, згідно наданих до перевірки документів станом на 30.09.08р. у позивача згідно оборотно сальдової відомості по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», картки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість (отримано товар та не перераховано кошти) за розрахунками з ТОВ «Євросіна ЛТД»в сумі 290764, 40 грн., яка станом на 30.09.08р. не погашена.

Перевіркою також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами процедури банкрутства, ТОВ «Євросіна ЛТД»згідно з ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.07р. у справі № 43/49 ліквідоване та виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ. Перевіркою також встановлено та відображено у акті, що позивач проінформований про ліквідаційну процедуру ТОВ «Євросіна ЛТД».

Отже, ДПІ вважає, що грошове зобовязання з погашення боргу припинене, такий борг набув статусу безповоротної фінансової допомоги в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому, відповідно до вимог п.п. 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону підлягає віднесенню до складу валового доходу у ІІ кварталі 2007 року.

Так, відповідно абзацу другого підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року N 334/94-ВР (надалі Закон N 334/94-ВР), валовий доход включає, зокрема: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності відповідно до п.п.1.22.1. а.1.22 ст.1 Закону N 334/94-ВР , є безповоротною фінансовою допомогою, яка за вимогами вищенаведеного підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону повинна відноситись платником податку до валових доходів саме у тому податковому періоді, на який припадає закінчення позовної давності.

Відповідно до частин 3,4 ст. 205 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

У разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

В силу ч.7 ст.59 цього ж Кодексу, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Таким чином, зобовязання позивача з погашення заборгованості станом на другий квартал 2007 р. вважається погашеним, а відтак за вимогами Закону підлягає віднесенню до валового доходу у 2 кварталі 2007 р.

Доводи апелянта про те, що на підставі додаткової угоди №1 від 20.09.06р. та акту приймання передачі векселя від 20.09.2006р., позивач на погашення кредиторської заборгованості передав ТОВ «Євросіна ЛТД»простий вексель на суму такої заборгованості, емітований позивачем зі строком платежу 20.09.11р. не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються фактичними обставинами справи, а саме відображенням позивачем у бухгалтерському обліку по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»кредиторської заборгованості за розрахунками з ТОВ «Євросіна ЛТД»на суму 290764, 40 грн. станом на 30.09.08р.

Вказані обставини не спростовані позивачем ні під час перевірки, ні в судовому засіданні. Так, представник позивача підтвердив, що вказані додаткові угода, акт приймання-передачі векселя та інші документи, які позивач надав під час судового розгляду позивачем в ході перевірки не надавались, як і не були надані пояснення щодо встановлених перевіркою порушень та щодо ведення рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», рахунку 62 «Короткострокові векселі видані»та рахунку 51 «Довгострокові векселі видані».

Покликання позивача на дострокове погашення заборгованості за векселем, який попереднім держателем ТОВ «Євросіна ЛТД»(кредитором позивача) був переданий новому держателю ТОВ «Лотос-Універсал»не спростовують висновків податкового органу про заниження податку на прибуток у 2 кварталі 2007р. Погашення заборгованості за векселем у 2010р., якщо таке і мало місце, може бути підставою для відповідного відображення у податковому обліку у відповідному періоді за правилами вказаного Закону.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги у вказаній частині відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову у частині скасування податкових повідомлень рішень про визначення позивачу податкового зобовязання з ПДВ, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду нормативно правового та документального обґрунтування визнання протиправними вказаних податкових повідомлень рішень.

Жодних доводів щодо вказаних податкових повідомлень-рішень не містить і апеляційна скарга.

Як свідчать обставини справи, перевіркою встановлено, що ПП «Гранд Сервіс»до податкового кредиту в червні 2006 року безпідставно віднесено ПДВ у розмірі 21383, 33 грн. на підставі одних і тих же податкових накладних, а саме: податкова накладна №6706 від 03.05.06р., отримана від ТОВ «БМК «Забудова»на суму ПДВ в розмірі 21383, 33 грн., двічі віднесена до податкового кредиту в травні 2006 року та червні 2006 року, відображена в реєстрах отриманих податкових накладних та включена до декларацій з ПДВ за травень 2006 року від 20.06.06р. за №112793 та червень 2006 року від 14.07.06р. за №120857.

Вказане порушення не спростоване позивачем.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2006 року на суму 21383, 33 грн. та заниження чистої суми податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 21383, 33 грн.

Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гранд Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.10р. у справі №2а-12811/09/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.10р. у справі №2а-12811/09/2670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Романчук О.М.

Глущенко Я.Б.

Ухвала складена в повному обсязі: 22.04.2011р.