Ухвала суду № 15575132, 12.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3138/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГрищенко Т.М.,

суддівЛічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Загродському В.М.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" про стягнення заборгованості, -

встановив:

У червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 42461,39 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 р. позов задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»Чернігівнафтогазгеологія» (р/р 26007000001829 Банк Демарк, код 01431535, МФО 353575) на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 76635 (сімдесят шість тисяч шістсот тридцять пять) грн. 80 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач збільшив розмір позовних вимог і остаточно просить стягнути з відповідача 76635,80 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій.

Ухвалою суду від 10.08.2010 року неналежного позивача - управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Чернігівської області, замінено на належного - управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова.

Судом встановлено, що ДП НАК «Надра України»перебуває на обліку в УПФУ Деснянського району Чернігівської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно витягу із протоколу № 1 засідання правління НАК «Надра України»від 30.01.2010 року Пирятинська нафтогазорозвідувальна експедиція ліквідована. У звязку з ліквідацією всі зобовязання передані до УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті цього Закону, крім тих які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно пункту "б-з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відшкодовуються згідно абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р., в розмірі 100 відсотків фактичних витрат.

Порядок покриття фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б-з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Платниками страхових внесків відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Інструкції є роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прямо визначено обов'язок підприємства стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 Інструкціїї про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до розрахунків сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2010 року згідно зі списком № 2 становить 76635,80 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідач є платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до п. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз. 4 п.1 ст. 2 Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених п.1 та 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівників віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»Чернігівнафтогазгеологія»про стягнення заборгованості в сумі 76635,80 грн., підлягають задоволенню, вважає рішення законним та обгрунтованим.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 р.залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлено 17.04.11р.

Головуючий суддяТ.М.Грищенко

СуддіІ.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська