Ухвала суду № 15575074, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5979/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" квітня 2011 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Чернігівській Облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач дочірнє підприємство «Чернігівській Облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України»(далі позивач, ДП «Чернігівській Облавтодор»ВАТ «ДАК»«Автомобільні дороги України») звернулося до суду з адміністративним позовом та просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі відповідач, ДПІ) від 09.11.2010 року № 0006342320/2 та № 0006372320/2. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що позивачем правомірно скориговано валові витрати та сформовані валові доходи, а суми ПДВ та податку на прибуток сплачено згідно чинного законодавства України

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 09.11.2010 року № 0006342320/2 та № 0006372320/2.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у м. Чернігові подав апеляційну скаргу, в якій просила скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України»зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові як платник податків.

На підставі направлень від 13.05.2010 року за № 554, від 25.05.2010 року за № 591, від 11.06.2010 року за № 664, ДПІ у м. Чернігові проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.03.2010 року, про що складено акт № 461/23/32016315 від 09.07.2010 року.

В ході перевірки позивача було встановлено порушення п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4; п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з чим позивачем занижено суму податку на прибуток в розмірі 2861993 грн.; п.п.4.1.1 п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 2282705 грн.

На підставі акта перевірки 461/23/32016315 від 09.07.2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.07.2010 року № 0003982320/0 та № 0003992320/0.

За результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням податкового органу за № 10700/10/25-008 від 21.08.2010 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін та прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0003982320/1 та № 0003992320/1 від 27.08.2010 року.

Не погоджуючись з винесеним рішення позивач подав скаргу до ДПА в Чернігівській області, яким винесено рішення № 1778/10/25-020 від 29.10.2010 року про часткове задоволення вимог позивача, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.07.2010 року № 0003982320/0 та № 0003992320/0 (від 27.08.2010 року № 0003982320/1 та № 0003992320/1) в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 90306 грн., де 45153 грн. основний платіж та 45153 грн. фінансова санкція та визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 150103,50 грн., де 100069 грн. основний платіж та 50034,50 грн. фінансова санкція. В іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу-без задоволення та прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0006352320/2 та № 0006372320/2 від 09.11.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3273954,50 грн. де 2182636 грн. - основний платіж та 1091318,50 грн. - фінансова санкція та визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 5633680 грн. де 2816840 грн. - основний платіж та 2816840 грн. - фінансові санкції.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що не правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 09.11.2010 року № 0006342320/2 та № 0006372320/2.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Як видно з матеріалів справи на підставі отриманих податкових накладних до податкового кредиту позивачем включено 2124876 грн. ПДВ, а до валових витрат філій позивача включені витрати на придбання бітуму в сумі 10624382 грн. Кошти за отримані товари постачальнику перераховано повністю, кредиторська заборгованість відсутня

З огляду на наступне віднесення валових витрат підтверджено первинними документами, а також на підставі оригіналів податкових накладних здійснено формування податкового кредиту.

Стосовно формування податкового кредиту на суму 10190,60 грн. зазначаємо наступне

Статтею 9 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до зазначеного Закону первинний документ має містити такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, пунктом 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, встановлено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168) встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримає право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну.

Тобто на дату, визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону), та з урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704 (далі Положення N 88), податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Як видно з матеріалів справи податкова накладна №10 від 29.07.2007 року виписана ПП «Укрнафтоснаб-Імп-Експо»на отримане позивачем пічного паливо в розмірі 20300 л. на суму 61143,60 грн. заповнена продавцем відповідно до вимог закону.

Оскільки пічне паливо позивачем отримане та використане для виробничих цілей, то його вартість правомірна віднесена на собівартість випущеної готової продукції та валових витрат підприємства.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковим органом та судом не встановлено порушень складання Позивачем податкових накладних. Актом перевірки підтверджено, що Позивач належним чином веде реєстри отриманих та виданих податкових накладних, показники яких задекларовані в податкових деклараціях.

Колегією суддів не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача на формування податкового кредиту та права на заявленя до відшкодування відємного значення податку на додану вартість за спірний період.

Оскільки податкові накладні були виписані відповідно до вимог законодавства, то позивач мав на включення суми зазначених в цих накладних ПДВ до складу податкового кредиту.

Щодо висновку відповідача про завищення валових витрат в першому кварталі 2008 року по інформаційним послугам наданим ТОВ «ІДЗ ЛТД», ТОВ «АГІ ЛТД»на суму 337600 грн. та ТОВ «Полукстар»на суму 62670 грн. слід зазначити наступне.

З матеріалів справи видно, що витрати пов'язані з укладанням договору на загальну суму 300500 гривень, які було перераховано на рахунок ТОВ «ІДЗ ЛТД», позивачем були понесені під час участі у відкритих торгах на експлуатаційне утримання та поточний ремонт автомобільних доріг державного та місцевого значення в Чернігівській області (чотири лоти).

Слід зазначити, що на учасника-переможця торгів покладаються всі витрати пов'язані з укладанням договору, а саме по ЛОТу 1 -126901 грн., по ЛОТу 2 -54762 грн., по ЛОТу 3 - 44738 грн. та по ЛОТу4 - 74099 грн.. Вказані суми мали бути сплачені на рахунок Консультанта торгів, яким є ТОВ «ІДЗ ЛТД», відповідно до укладеної між Замовником та Консультантом торгів угоди.

Позивач поніс витрати пов'язані з оплатою вартості тендерної документації ТОВ «АГІ, ЛТД», по рахунку № АІ-002164-ТД52003207 від 24.12.2007 року на суму 18 200 грн.; по рахунку № АІ-000266-ТД50004607 від 10.12.2007 року на суму 3 700 грн.; по рахунку № АІ-0000000025/53002707 від 02.01.2008 року на суму 6 419 грн.; по рахунку № АІ-0000000026/53002707 від 02.02.2008 року на суму 2 770 грн.; по рахунку № АІ-0000000027/53002707 від 02.02.2008 року на суму 2 263 грн.; по рахунку № АІ-0000000028/53002707 від 02.02.2008 року на суму 3 748 грн. Оплата вартості тендерної документації, обумовлена в оголошенні про проведення торгів, оприлюдненому в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України відповідно № 52 (123) від 24.12.2007 року - оголошення № 52003207; № 50 (121) від 10.12.2007 року - оголошення № 50004607; № 53 (124) від 31.12.2007 року - оголошення № 53002707 (чотири лота).

ТОВ «Полукстар»інформаційні послуги надавались по предмету закупівлі: капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті -Глухів - Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 6+000 - км 11+300; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів - Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 48+200 - км 52+264; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів - Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 0+635 - км 6+000; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів - Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 11+300 - км 16+500; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів - Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 16+500-км 22+000; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів-Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 22+000 - км 27+500; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів - Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 27+500 - км 32+796; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів - Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 32+796 -км 38+100; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів -Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 38+100 - км 43+200; капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті - Глухів - Бачівськ (на Брянськ), влаштування розмітки покриття, км 43+200-км 48+200.

Для оприлюднення звітів було надано рахунки на оплату інформаційних послуг ТОВ «Полукстар», а саме: рахунок -фактура № 055590-К від 19 грудня 2007 року на суму 8190 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055581-К від 19 грудня 2007 року на суму 7430 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055582-К від 19 грудня 2007 року на суму 5970 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055583-К від 19 грудня 2007 року на суму6050 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055584-К від 19 грудня 2007 року на суму 4820 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055585-К від 19 грудня 2007 року на суму 6640 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055586-К від 19 грудня 2007 року на суму 6120 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055587-К від 19 грудня 2007 року на суму 7300 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055588-К від 19 грудня 2007 року на суму 5300 грн. без ПДВ; рахунок -фактура № 055589-К від 19 грудня 2007 року на суму 4850 грн. без ПДВ, на загальну суму 62670 грн. без ПДВ.

Віднесення витрат, понесених у процесі здійснення процедури закупівлі, в тому числі, витрат, пов'язаних з наданням послуг інформаційними системами в мережі Інтернет, здійснюється відповідно до вимог Закону.

Так, згідно з ст. 21 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" взаємовідносини та розрахунки між замовником, експертами, консультантами, учасниками, інформаційними системами в мережі Інтернет можуть визначатися у тендерній документації відповідно до цивільного законодавства.

Відповідно до положень цивільного законодавства здійснюється і надання тендерної документації, визначення її вартості та порядок розрахунків (частина перша статті 20 Закону).

Частиною десятою статті 26 Закону визначено, що для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в тендерній документації.

Таким чином, на підставі статей 20, 21, 26 Закону між замовником, експертами, консультантами, учасниками, інформаційними системами в мережі Інтернет виникають правовідносини, передбачені Цивільним кодексом України.

Ціноутворення при наданні послуг здійснюється експертами, консультантами, юристами, спеціалістами, інформаційними системами в мережі Інтернет відповідно Закону України "Про ціни та ціноутворення", згідно з ст. 7 якого на зазначені послуги встановлюються вільні ціни і тарифи.

Надання послуг експертами, консультантами, спеціалістами, юристами, інформаційними системами в мережі Інтернет може здійснюватись з використанням об'єктів інтелектуальної власності. Використання об'єктів інтелектуальної власності передбачає виплату авторської винагороди, ліцензійних платежів тощо.

Відповідно до статті 29 Закону всі витрати, пов'язані з укладанням договору, можуть покладатися на учасника-переможця процедури закупівлі, на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України. При цьому, будь-які витрати, понесені учасником-переможцем процедури закупівлі у зв'язку з участю в тендері та укладанням договору не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику.

Частиною першою статті 34 Закону передбачено, що всі витрати, пов'язані з укладенням договору, можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі виключно на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Наведені правові норми Закону вказують на існування правовідносин, що виникають між замовником, експертами, консультантами, учасниками, спеціалістами, юристами, інформаційними системами в мережі Інтернет тощо. Такі правовідносини є цивільно-правовими і регулюються цивільним законодавством України.

Відповідно до ст. 29 цього Закону замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результати оцінки, і з учасником - переможцем торгів укладається договір про закупівлю.

Згідно п. 18.3 тендерної документації, учасники торгів до моменту розкриття тендерних пропозицій повинні надати Замовнику документи, що підтверджують оплату вартості тендерної документації. Пропозиція Учасника, який не сплатив за тендерну документацію, не вважається тендерною пропозицією, якщо Учасник не сплатив за тендерну документацію, то він не мав змоги ознайомитись з її вимогами, а, отже, і не мав змоги підготувати тендерну пропозицію, відповідно до її вимог.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 636 Цивільного кодексу України визначено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, правовідносини, що виникають між замовником, експертами, консультантами, учасниками, спеціалістами, юристами, інформаційними системами в мережі Інтернет, можуть бути побудовані на основі договору на користь третьої особи (ТОВ «Полукстар»). При цьому, відповідно до ст. 636 Цивільного кодексу України зобов'язання, в тому числі грошове, може бути виконане на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства України, під час надання інформаційними системами в мережі Інтернет послуг у сфері державних закупівель, останні можуть залучати третіх осіб, надаючи їм право вчиняти дії, спрямовані на виконання цих послуг, та отримувати відповідні платежі.

Відповідно до наведених правових норм, оплата послуг що надаються при проведенні процедур державних закупівель, може здійснюватися як на рахунок експертів, консультантів, учасників, спеціалістів, юристів, інформаційних систем в мережі Інтернет, так і на рахунок третіх осіб, які встановлені або не встановлені договором. При цьому такі взаємовідносини є цивільно-правовими, та відповідно до статті 21 Закону можуть визначатися, зокрема, в тендерній документації.

При цьому усі рішення щодо проведення процедур державних закупівель, в тому числі затвердження оголошень, приймаються виключно тендерним комітетом замовника. Згідно ст. 38 Закону спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, залучені до роботи тендерних комітетів на договірних засадах, відповідно до законодавства не несуть відповідальності за будь-які рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб і за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" для прийняття участі у тендерних торгах платник податку - учасник процедури закупівель має здійснити витрати, передбачені нормами цього Закону, то за умови якщо участь у торгах безпосередньо пов'язана із веденням господарської діяльності цього платника, вказані витрати включаються до складу його валових витрат на підставі підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону за умови дотримання вимог абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладання договору на виконання робіт за результатами торгів між ТОВ «ІДЗ ЛТД», ТОВ «ВГІ ЛТД»та позивачем на суму 337600 грн. а також між ТОВ «Полукстар» та позивачем на суму 62670 грн., відноситься до господарської діяльності позивача, а сплата витрат пов'язаних з його укладанням, є витратами, пов'язаними з підготовкою, організацією, веденням виробництва, що відповідає вказаним положенням Закону України «Про оподаткування прибутку», через що порушень законодавства в частині завищення витрат по вказаним виплатам відсутня.

Стосовно заниження валового доходу за 1 квартал 2008 року на суму 236750 грн. по філії «Чернігівська ДЕД» зазначаємо.

В періоді, що перевірявся, позивачем не виконувалось жодних робіт з капітального ремонту автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, виконання робіт здійснювалось в 2007 році, реалізація робіт замовнику - ШБУ-14 здійснено в вересні-грудні 2007 року, в січні місяці 2008 року не здійснювався випуск та продаж асфальтобетону на ремонт автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ.

Слід зазначити, при формуванні дохідної частини та валових доходів за вересень-грудень 2007 року включена робота механізмів, витрати по яких списані на витрати в 2008 року

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутнє заниження валових доходів на суму 236750 грн.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень ДПІ в м. Чернігові діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження були надані; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; без дотримання необхідного балансу і будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача, через що оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Таким чином позовні вимоги доведенні та підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 19 квітня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Т.М.Грищенко

В.Е.Мацедонська