Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року справа №2а-124/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Жаботинської С.В.
суддів Нікуліна О.А. , Радіонової О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. у справі № 2а-124/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка" в особі структурного підрозділу Центральні електромеханічні майстерні до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся з позовом до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що, відповідач в порушення норм чинного законодавства здійснив перерозподіл платежів за платіжними дорученнями № 725 від 28.11.2008 року, № 3886 від 28.11.2008 року, № 4171 від 23.12.2008 року, № 3078 від 01.09.2008 року, № 4329 від 30.12.2008 року, чим обмежив субєкта господарювання у праві погашати поточні платежі, що призводить до виникнення нового податкового боргу та застосування до платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну сплату. Згідно акту перевірки № 2009-1640-00178614 від 10.12.2010 року майже всі суми платежів були розподілені на погашення пені та податкового зобовязання. Позивач вважає, що у Краснодонській ОДПІ відсутні повноваження змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків у платіжному дорученні. Позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо зміни призначення платежів за платіжними дорученнями № 725 від 28.11.2008 року, № 3886 від 28.11.2008 року, № 4171 від 23.12.2008 року, № 3078 від 01.09.2008 року, № 4329 від 30.12.2008 року і розподілу сплачених сум податків на погашення податкового боргу та пені згідно акту перевірки та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003491640/0 від 15.12.2010 року на суму 340546,21 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. у справі № 2а-124/11/1270 позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо змінення призначення платежу у відповідності до п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 за платіжними дорученнями № 2833 від 30.07.2008 року, № 3078 від 01.09.2008 року, № 3886 від 28.11.2008 року, № 725 від 28.11.2008 року та № 4329 від 30.12.2008 року.
Внесено зміни до податкового повідомлення-рішення № 0003491640/0 від 15.12.2010 року, в частині суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за його несвоєчасну сплату, а саме змінивши: «суму з 340546,21 (триста сорок тисяч пятсот сорок шість грн. двадцять одна коп.) грн. на суму 255876,09 (двісті пятдесят пять тисяч вісімсот сімдесят шість грн. девять копійок)».
В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те що, пп. 6.1.3. п. 6.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за № 268/5459 зі змінами та доповненнями, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), у разі, якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та розмірах, визначених Законом № 2181, штрафні (фінансові) санкції відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 застосовуються на визначені перевіркою суми занижень податкових зобовязань (недоплат) за відповідні базові податкові (звітні) періоди без урахування встановлених перевіркою завищень податкових зобовязань в інших базових податкових періодах, крім випадків, коли до початку перевірки платник податків самостійно виявив факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів та відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України № 2181 відкоригував ці суми шляхом подання уточнюючого розрахунку або відображення коригувань у відповідних рядках декларацій за наступні податкові періоди.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:
10 грудня 2010 року відповідачем проведена невиїзна перевірка з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, результати якої викладені у акті перевірки № 2009-1640-00178614 від 10.12.2010 року (аркуш справи 7, 8).
За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0003491640/0 від 15.12.2010 року, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 50% на суму 340546,21 грн. (аркуш справи 9).
З акту перевірки № 2009-1640-00178614 від 10.12.2010 року вбачається допущені порушення позивачем в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість по податковим деклараціям № 28512 від 20.12.2006 року, № 18510 від 16.07.2008 року, № 21850 від 15.08.2008 року, № 23846 від 22.09.2008 року, 27930 від 17.10.2008 року, № 31721 від 19.11.2008 року, № 33258 від 17.12.2008 року (аркуші справи 36-53).
З матеріалів справи вбачається, що фінансові санкції застосовані до позивача за несвоєчасну сплату податкового боргу з податку на додану вартість згідно декларацій № 28512 від 20.12.2006 року, № 18510 від 16.07.2008 року, декларації № 21850 від 15.08.2008 року, № 23846 від 22.09.2008 року, № 27930 від 17.10.2008 року, № 31721 від 19.11.2008 року
Сторонами не оспорюється факт подання до податкового органу наведених декларацій і самостійного узгодження позивачем зазначеної в ній суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
За правилами п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Строки сплати узгодженого податкового зобовязання визначені у п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
За приписами п. 3 ст. 9 цього Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно до п. 20.1 ст. 20, п. 21.1 ст. 21 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.
Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
З матеріалів справи вбачаться, що оспореним податковим повідомлення-рішенням відповідачем застосовані штрафні санкції, за не своєчасну сплаті позивачем податкових зобовязань при сплаті позивачем податкових зобовязань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобовязання яких визначені іншими податковими деклараціями.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції.
Посилання відповідача на п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки зазначеною нормою не встановлено право чи обовязок саме податкового органу змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що сплачені позивачем суми за платіжними дорученнями № 2833 від 30.07.2008 року, № 3078 від 01.09.2008 року, № 3886 від 28.11.2008 року, № 725 від 28.11.2008 року та № 4329 від 30.12.2008 року відповідач неправомірно зарахував в рахунок погашення податкового боргу, який виник за попередні податкові періоди, оскільки зазначені платіжні доручення мають чітке призначення платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачем безпідставно суми, сплачені підприємством за платіжними дорученнями № 2833 від 30.07.2008 року, № 3078 від 01.09.2008 року, № 3886 від 28.11.2008 року, № 725 від 28.11.2008 року та № 4329 від 30.12.2008 року, що вказані відповідачем в акті перевірки № 2009-1640-00178614 від 10.12.2010 року відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0003491640/0 від 15.12.2010 року на суму 340546,21 грн. були протиправно спрямовані на погашення податкового боргу, який виник за попередні податкові періоди, але враховуючи те, що представником позивача лише частково доведено суду неправомірність повідомлення-рішення № 0003491640/0 від 15.12.2010 року, суд дійшов до висновку про правомірність нарахування фінансової санкції у розмірі 50% за затримку сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість більш 90 календарних днів, на суму 255876,09 грн. (340546,21 грн. (сума нарахованої штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0003491640/0 від 15.12.2010 року) 84670,12 грн. (загальна сума штрафної санкції, яка правомірно застосована відповідачем згідно акту № 2009-1640-00178614 від 10.12.2010 року (39060,59 грн. + 83227,50 грн. + 133588,00 грн.)).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 р. у справі № 2а-124/11/1270 за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка" в особі структурного підрозділу центральні електромеханічні майстерні до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.В. Жаботинська
Судді: О.А. Нікулін
О.О. Радіонова
Судове рішення № 15569466, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-124/11/1270. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: