Ухвала суду № 15569227, 26.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року справа №2а-26319/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.

при секретарі : Асєєвій Я.В.,

за участю сторін : представника Державного підприємства «Донецька залізниця» Криворучко В.М., представника Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області Шевчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у справі № 2а-26319/10/0570 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу від 1 листопада 2010 року № Ю 129, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу від 1 листопада 2010 року № Ю 129.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Донецька залізниця» до Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу від 1 листопада 2010 року № Ю 129 відмолено.

Позивач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що 17.09.2010 р. Дебальцевським загоном воєнізованої охорони Державного підприємства «Донецька залізниця» перераховані в повному обсязі планові платежі із заробітної плати працівників підприємства за серпень 2010 року у сумі 524666,54 грн. до Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області. Однак, при підписанні довідки-розрахунку для виплати заробітної плати без додаткових перерахувань до Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області до кінця поточного місяця, працівникам Дебальцевського загону воєнізованої охорони Державного підприємства «Донецька залізниця» стало відомо, що відповідачем вищевказана сума зарахована не як планові платежі з заробітної плати працівників підприємства, а в рахунок сплати фінансових санкцій за ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 р. Займаючи цю позицію та посилаючись на те, що позивач не виконує відповідну ухвалу, посадові особи відповідача винесли оскаржувану вимогу про сплату боргу № Ю 129 від 01.11.2010 р.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, Державне підприємство “ Донецька залізниця ”, зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 18 травня 1998 року та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 01074957, що підтверджується довідкою управління статистики в Донецькій області серії АБ № 214194. Позивач обліковується як платник податків з 05 липня 1990 року в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків.

Відповідач, Управління пенсійного фонду України в м. Дебальцеве, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.

Згідно п.1 ст. 14 Закону №1058 страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»:

«Страхувальники» це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

«роботодавець» це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,

«страхові внески» це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 18 цього закону, «розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом».

Згідно ст. 19 Закону, страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно п.4 ст.20 Закону «сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду».

Згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового періоду, за який вони нараховані (ч.6 ст.20 Закону №1058).

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати.

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно п. 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, у зв'язку з чим суд не приймає посилання позивача на нерентабельність підприємства та його фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України.

30 липня 2009 року, на підставі висновків, викладених в акті перевірки № 102 від 28 листопада 2005 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве було прийнято рішення № 424, про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків, яким на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до позивача було застосовано штрафні санкції у сумі 1288,30 грн.

30 липня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве було прийнято рішення № 425 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків, яким на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до позивача було застосовано штрафні санкції у сумі 20802,01 грн.

30 липня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків № 426, яким у звязку із донарахування страхових внесків за період з січня 2004 року по травень 2005 року за ставкою 1-2% в розмірі 24037,67 грн. на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» були застосовані до позивача штрафні санкції у сумі 11319,24 грн.

30 липня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески № 427, яким на підставі пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» було нараховано до позивача застосовані штрафні санкції у трикратному розмірі, в сумі 1264682,34 грн.

30 липня 2009 року у звязку із наведеним Управлінням Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків № 428, яким у звязку із донарахуванням страхових внесків за період з січня 2004 року по травень 2005 року за ставкою 32%, 32,3% в розмірі 385134,90 грн. на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» були застосовані до позивача штрафні санкції у сумі 181175,05 грн.

29 вересня 2009 року рішенням про результати розгляду скарги № 15122/08 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було скасовано рішення № 427 від 30 липня 2009 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат доходу), на які нараховуються страхові внески.

З огляду на зазначене 06 жовтня 2009 року, на підставі висновків, викладених в акті перевірки № 102 від 28 листопада 2005 року відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески № 610, яким на підставі пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» яким до позивача були застосовані штрафні санкції у сумі 421560,78 грн.

16 грудня 2009 року Пенсійний Фонд України рішенням про результати розгляду скарги № 23418/09-10 було скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 15122/08 від 29 вересня 2009 року, а скаргу позивача повернуто на новий розгляд до Пенсійного фонду України в Донецькій області.

11 січня 2010 року рішенням про результати розгляду скарги № 364/08 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було скасовано рішення № 427 від 30 липня 2009 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат доходу), на які нараховуються страхові внески.

26 березня 2010 року рішенням про результати розгляду скарги № 5147/09-10 Пенсійним фондом України було залишено без задоволення скаргу позивача та залишено без змін рішення про застосування фінансових санкцій № 424, 425, 426, 427, 428, 429 від 30 липня 2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2010 року відмовлено у задоволенні позову ДП «Донецька залізниця» до УПФУ в м. Дебальцеве про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № 424,425,426, 428, 429 від 30.07.2010 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 610 від 06.10.2009 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2010 року залишено без змін.

Згідно п.2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У відповідності до Закону (п.9 ст. 106) Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді штрафу, який розраховується залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно статті 106 Закону України № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно ч. 5 статті 106 Закону України № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правомірність прийняття спірної вимоги про сплату боргу №Ю 129 від 01.11.2010 року відповідачем доведена, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції відмовив обґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Вступна та резолютивна частина прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 26 квітня 2011 року.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2010 року у справі № 2а-26319/10/0570 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області про скасування вимоги про сплату боргу від 1 листопада 2010 року № Ю 129 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Повний текс ухвали складений та підписаний колегією суддів 27 квітня 2011 року.

Колегія суддів : В.В. Попов

Л.А. Василенко М.М. Гімон