Ухвала суду № 15568962, 12.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року справа №2а-7432/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 19.05.2010 року, представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 05.04.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-7432/10/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000792360/0 від 17.09.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

27 вересня 2010 року Приватне акціонерне товариство "Луганський патронний завод" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000792360/0 від 17.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3330000грн..

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі акту планової виїзної документальної перевірки від 17.09.2010 № 693/23-616/32201889 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 № 0000792360/0., у зв'язку з порушенням п. п. 1.8. ст. 1, п. п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 330 000,00 грн. Позивач вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 № 0000792360/0 є необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Між ПАТ «Луганський патронний завод» та ТОВ «Інноваційно-будівельна компанія «Статус плюс» був укладений договір № 733 від 23.12.2009. Умовами договору передбачено здійснення оплати за продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 50 % передплати. Згідно п. 4.4. договору, термін поставки визначений як протягом 180 днів з моменту здійснення 100 % передплати. Всі ці умови договорів не суперечить діючому законодавству України. Згідно платіжного доручення від 30.12.2009 № 1796 за умовами договору на розрахунковий рахунок ТОВ «ІБК «Статус плюс» позивач були перераховані грошові кошти у сумі 19980000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3330000,00 грн. Згідно п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Згідно п. 7.3. ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. ТОВ «ІБК «Статус плюс» видало ПАТ «Луганський патронний завод» податкову накладну № 1301209 від 30.12.2009, що стало підставою для нарахування податкового кредиту. У зв'язку з чим позивач вважає, що податкова накладна була видана на законних підставах та ПАТ «Луганський патронний завод» мало законне право для нарахування цієї суми у податковий кредит.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року в задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» відмовлено.

Суд першої інстанції при винесенні рішення керувався тим, що позивачем не правомірно було заявлено суму бюджетного відшкодування у розмірі 3 330 000,00 грн. по взаємовідносинах з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс». Суд першої інстанції прийшов до висновку, що твердження позивача про те, що підприємство фактично двічі зменшило суму податкового кредиту є безпідставним та не відповідає даним, визначеним у податковій декларації за січень 2010 року, складену особисто посадовою особою позивача та що позивачем дійсно було зменшено суму податкового кредиту у розмірі 3 330 000,00 грн. про що відображено у рядку 16.2 податкової декларації за січень 2010 року, але не було зменшено суму, заявлену до бюджетного відшкодування у розмірі 3 330 000, 00 грн. по контрагенту - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс».

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою у задовольнити позов у повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно зясовано обставини,що мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник позивача у судове засідання не зявися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність, проти чого не заперечував представник відповідача.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін за наступними підставами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції позивач Приватне акціонерне товариство «Луганський патронний завод» зареєстрований в якості юридичної особи субєкта господарської діяльності ідентифікаційний номер № 32201889, є платником податку на додану вартість, що підтверджується статутом, довідкою ЄДРПОУ, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.134-137).

У період з 21.06.2010 по 17.09.2010 на підставі направлення від 21.06.2010 № 667, від 24.06.2010 № 691, від 30.06.2010 № 706, від 12.07.2010 № 738, від 19.07.2010 № 776. від 06.09.2010 № 934 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Луганський патронний завод", код ЄДРПОУ 32201889 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010.

Перевіркою встановлено заниження позивачем суми податку на прибуток у сумі 169 549 грн., у тому числі: І квартал 2009 року у сумі 96042 грн., півріччя 2009 року у сумі 97525 грн., 3 квартали 2009 року у сумі 58232 грн., 2009 рік у сумі 163113 грн., І квартал 2010 року у сумі 6436 грн.; завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 31 942 грн., у тому числі за липень 2009 року в сумі 15 971 грн., вересень 2009 року в сумі 15 971 грн.; додатково нараховано податок з фізичних осіб на загальну суму 2 153,13 грн., у тому числі за 2009 рік - 2 034,24 грн., за 2010 рік - 118,89 грн.; не надано до Ленінської МДПІ у м. Луганську звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за 2009 рік; завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2010 року на суму 3 330 000 грн.

За результатами перевірки складено акт № 693/23/32201889 від 17.09.2009. Вказаний акт підписано позивачем із запереченнями (арк. справи 8-13).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2010 року № 0000792360/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 3 330 000 грн. (арк. справи 19).

Як вбачається з матеріалів справи Приватним акціонерним товариством «Луганський патронний завод», як платником податку на додану вартість, подано до відповідача декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року (33-40), якою визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 4 153 154,00 грн. (код рядка 25, 25.1), у тому числі по контрагенту - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс» на суму 3 330 000, 00 грн., що не заперечується сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс» та Закритим акціонерним товариством «Луганський патронний завод» укладено договір № 733 (а.с. 20).

Згідно п. 3.2 договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у розмірі 50% передоплати.

Згідно виписки особового рахунку за 30/12/2009 позивачем на виконання умов договору поставки від 23.12.2009 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс» було перераховано суму 19 980 000 грн., у тому числі ПДВ 3330000,00 грн. (а.с. 22).

Згідно податкової декларації за грудень 2010 (рядок 17) ПАТ «Луганський патронний завод» включило до складу податкового кредиту 3 330 000,00 грн. (а.с. 24)

Листом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно- будівельна компанія «Статус Плюс» від 04.01.2010 вх. № 01 було повідомлено позивача про неможливість виконання своїх зобов'язань по договору від 23.12.2009 за № 733, у зв'язку з чим проведена передоплата у сумі 19 980 000,00 грн., у тому числі ПДВ 3 330 000,00 грн. буде повернуто (а.с. 56).

Згідно виписки/Особовий рахунок за 05.01.2010року на розрахунковий рахунок ПАТ «Луганський патронний завод» було повернуто авансовий платіж, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс» за договором від 23.12.2009 у сумі 19 980 000,00 грн., у тому числі ПДВ 3 330 000 грн. (а.с. 55).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплати до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, який був чинний на момент виникнення вказаних правовідносин.

Відповідно до п.п. 7.7.1 Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Виходячи з вищевказаної норми сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильного визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.7 статті 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне положення «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосереднє встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 статті 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 статті 7 вказаного Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Виходячи з положень вищевикладених норм законодавства податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування, що відповідно до матеріалів справи і було зроблено відповідачем по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з поверненням контрагентом позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс») по договору № 733 від 23.12.2009 передоплату у розмірі 19 980 000,00 грн., у тому числі ПДВ 3 330 000 грн., позивачем було скореговано у податковій декларації за січень 2010 року податковий кредит по взаємовідносинам з вказаним контрагентом у сумі 3 330 000,00 грн. (рядок 16.2). Як вбачається із податкової декларації за січень 2010 року (додаток № 3 до декларації) позивачем була визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 4 153 154,00 грн., у тому числі ПДВ 3 330 000 грн.

Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що у зв'язку з поверненням Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс» по договору № 733 від 23.12.2009 суми у розмірі 19 980 000,00 грн., у тому числі ПДВ 3 330 000 грн. підприємством було зменшено суму податкового кредиту у розмірі 3 330 000 грн. Сума, яка була заявлена підприємством у ,січні 2010 року до відшкодування у розмірі 3 330 000,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс» зменшена не була, оскільки підприємство мало право на бюджетне відшкодування також і по іншим контрагентам, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Колегія судів не погоджується з вказаним твердженням позивача, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість» визначені підстави для віднесення суми до бюджетного відшкодування.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту має відємне значення: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації та діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4. Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до вищезазначених вимог законодавства аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи фактично між Приватним акціонерним товариством «Луганський патронний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс» постачання товарів не відбулося, тобто не була здійснена господарська операція, позивач не погоджується з зазначеним твердженням, проте позивачем в підтвердження своїх доводів не надано доказів фактичного постачання товарів.

В звязку з чим колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем не правомірно було заявлено суму бюджетного відшкодування у розмірі 3 330 000,00 грн. по взаємовідносинах з контрагентом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно- будівельна компанія «Статус Плюс».

Позивач в апеляційній скарзі посилається на той факт, що підприємством фактично двічі було знято податковий кредит у сумі 3 330 000. 00 грн. у січні 2010 року, проте вказаний факт спростовуються матеріалами справи, а саме в податковій декларації за січень 2010 року, позивачем було визначено залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4) у сумі 17 820 621,00 грн. (рядок 23).

Залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення) складає 15255364,00 грн. ( 17 820 621,00 грн. - 2 565257,00 грн.). Сума, що підлягає бюджетному

відшкодуванню (рядок 3 розразунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2) склала 4 153 154,00 грн., до якої зокрема входить сума - 3 330 000 грн., вказаний факт не заперечується позивачем. Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24-рядок 25) який склав 11 102 210,00 грн. ( 15 255 364,00 грн. - 4 153 154,00 грн.).

Тобто твердження позивача про те, що підприємство фактично двічі зменшило суму податкового кредиту є безпідставним та не відповідає дійсності та матеріалам справи, а саме даним визначеним у податковій декларації за січень 2010 року, складену позивачем.

З огляду на матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дійсно було зменшено суму податкового кредиту у розмірі 3 330 000,00 грн, про що відображено у рядку 16.2 податкової декларації за січень 2010 року, проте відповідно до матеріалів справи не було зменшено суму, заявлену до бюджетного відшкодування у розмірі 3 330 000, 00 грн. по контрагенту - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс».

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо без під ставності посилання позивача на те, що підприємство має всі підстави для бюджетного відшкодування у сумі 3 330 000, 00 грн., заявлену у декларації за січень 2010 року по іншим підприємствам, які перевірялися під час планової перевірки, до яких, зокрема, належать ТОВ «Компанія «Раритет», ТОВ «КС Отовей Трейд УА», ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» та відносно яких відповідачем не було встановлено порушень вимог законодавства щодо визначення податкового кредиту, та не приймає до уваги, оскільки відповідно до податкової декларації за січень 2010 року позивачем було заявлено суму бюджетного відшкодування у розмірі 3 330 000,00 грн. саме по взаємовідносинами з Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Статус Плюс», що також було відображено у акті перевірки від 17.09.2010 за № 693/23/32201889 на підставі чого прийнято законне податкове повідомлення рішення № 0000792360/0 від 17.09.2010.

Відповідно до ч.2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем належними доказами доведено право мірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналізуючи викладені обставини, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-7432/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-7432/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 15 квітня 2011 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва