Ухвала суду № 15568733, 14.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року справа №2а-9902/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі№ 2а-9902/10/1270 за позовом Державного підприємства «Антрацит» до підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови №б/н від 06.12.2010 року про арешт коштів боржника,-

ВСТАНОВИЛА:

16 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови №б/н від 06.12.2010 року про арешт коштів боржника.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2010 року у справі№ 2а-9902/10/1270 позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області №б/н, р/р 2600433384747, МФО 304308 у філії відділення «Промінвестбанку» в частині включення до постанови суми вмконавчого збору в розмірі 166606, 21 грн. 21 копійка та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 355, 00 грн.

В решті позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999року №606-ХІV “ Про виконавче провадження», виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень суддів та інших органів(посадових осіб), які здійснюються на підставах, у осіб та в межах повноважень, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виклнанню.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.04.1999року №606-ХІV, державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності з законом і не допускати у своїй діяльності порушень прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 49 Закону України від 21.04.1999року №606-ХІV, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного і того ж самого боржника, вони обєднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Згідно з ст. 4 Закону України від 21.04.1999року №606-ХІV, одним із заходів примусового виконання рішент є хвернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ст. 50 Закону України від 21.04.1999року №606-ХІV, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті(опису), вилучені та примусові реалізації. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та виконавчого збору.

Згідно зі ст 59 Закону України від 21.04.1999року №606-ХІV, майно боржника може бути звільнено з під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленного цим законом порядку накладення арешту.

Як встановлено судом першої інстанції , що державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №13/1, переданного з Департаменту державної виконавчої служби на виконання до ППВР ВДВС Головного управління юстиції в Луганській області.

Ухвалою Краснолучського міського суду Луганської області від 01.10.2009 року задоволено подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Краснолучського міського управління юстиції та дозволено державному виконавцю при примусовому виконанні виконавчих написів нотаріуса№ 1-1612 від 17.10.2000 року № 1317 від 12.08.2002 року , №1318 від 12.08.2002 року, №1319 від 12.08.2002 року про стягнення з ДП «Антрацит» на користь ОСОБА_2 звертати стягнення на грощові кошти ДП «Антрацит», що знаходяться на банківських рахунках боржника у сумі 3332124,20 грн.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області Лисиця Д.І. б/н від 06.12.2010 року накладено арешт на грошові кошти у сумі 3499085,41 грн., що містяться на р/р 2600330184747, №2600433384747 у філії відділення Промінвестбанку м. Луганськ, МФО 304308, що належать ДП «Антрацит», код 32226065 (а.с. 7).

Відповідно до постанови від 06.12.2010 №б/н стягненню підлягає сума боргу за виконавчими написами нотаріуса №1-1612 від17.10.2000 року, №1317 від 12.08.2002 року, №1318 від 12.08.2002 року, № 1319 від 12.08.2002 року про стягнення з ДП «Антрацит» на користь ОСОБА_2 коштів на загальну суму 3332124,20 грн., та виконавчий збір в загальному розмірі 166606.21 грн. Згідно постанов про стягнення з боржника виконавчого збору б/н від 12.10.2007, б/н від 21.09.2002, б/н від 11.10.2002, б/н від 13.11.2003 року, витрати на проведення виконавчих дій у сумі 355,00 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо висновку про те, що відповідачем доведено правомірність накладення арешту на грошові кошти боржника-ДП «Антрацит» на суму 3332124,20.

Суми виконавчого збору в розмірі 166606,21 грн. І сума витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 355,00 грн., які включені до постанови про арешт коштів боржника від 06.12.2010 року №б/н, відповідач , у зазначеній сумі, наданими суду доказами не підтвердив, інших доказів, на підставі яких приймалось рішення, відповідач суду не надав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність включення відповідачем до постанови про арешт коштів боржника від 06.12.2010 року № б/н суми 166606,21 грн.-виконавчий збір і 355,00грн.-витрати на проведення виконавчих дій.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача по винесенню постанови від 06.12.2010 №б/н про арешт коштів боржника, що містятся на р/р 2600330184747, №2600433384747 у філії відділення Промінвестбанку м. Луганськ в сумі 3499085,41 грн., колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для їі задоволення з наступних підстав.

Дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчоїслужби Головного управління юстиції у Луганській області по винесенню постанови від 06.12.2010 року №б/н про арешт коштів боржника в сумі 3499085,41 грн. Узгоджується з вимогами статей 5,49,50,55 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача. А обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає обєкту порушеного права з наступних підстав.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дій являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індівідуальної дії- постанова від 06.12.2010 року №б/н про арешт коштів боржника, саме вона має вплив на його права та обовязки. Виходячи з авдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізічних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших субєктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів.

Відповідно до частини 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили ,є обовязковою для осіб,які беруть участь у справі, для інших правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій теріторії України.

Згідно з приписами ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судовмх рішень в адміністративних справах здійснюються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі№ 2а-9902/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі№ 2а-9902/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів: О.О. Чебанов

М.І. Старосуд

В.П. Юрченко