Ухвала суду № 15567808, 07.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Фещук А.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року справа №2а-21157/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 01.02.2011 року, представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 10.01.2011 року, представника Прокуратури Донецької області ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 по адміністративній справі № 2-а-21157/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю прокуратури Донецької області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя та Відділення Державного казначейства України в м.Маріуполі, в якому просила (з урахуванням уточнених позовних вимог) стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 744809,2 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13 липня 2006 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» задоволено: стягнуто з Державного бюджету України р/р 31112030600052, відритий на імя Відділення Державного казначейства у м.Маріуполі (ЄДРПОУ 24164047) в Головному управлінні Державного казначейства у Донецькій області (МФО 834016), код 14010200 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» (87532, м.Маріуполь, вул. Грецька, 37, р/р 26008215058451 в Маріупольській філії АКБ «Укрсоцбанк» , МФО 334185, ЄДРПОУ 24457069) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 744809,2 грн.

02 жовтня 2006 року Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя Донецької області звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 13 липня 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю прокуратури Донецької області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, в якій просила скасувати частково рішення господарського суду Донецької області №22/199 від 13.07.2006 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 601515,2 грн., - відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007 року, в задоволенні заяви Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про перегляд судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.08.2010 року касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної податкової інспекції м.Маріуполя у справі №К-17875/07 за заявою Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 13.07.2006 року у справі №2-а-1/07 (22-а-1784/07) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю прокуратури Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задоволено частково: ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007 року у справі №2-а-1/07 (22-а-1784/07), - скасовано. Справу №2-а-1/07 (22-а-1784/07) направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя уточнила вимоги заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, щодо суми податку на додану вартість, яка не підлягає бюджетному відшкодуванню, визначивши його в розмірі 389985,33 грн.

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція у м.Маріуполі (далі Жовтнева МДПІ) мотивує свою заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами тим, що в ході планової комплексної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» (далі ТОВ «СП «Сіріна») за період з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року встановлено взаємовідносини з фірмою «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія за чотирма контрактами. Розрахунки між ТОВ «СП «Сіріна» та фірмою «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія здійснювались виключно у безготівковій формі через банківські установи. В періоді, що перевірявся оплата від «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія на рахунок ТОВ «СП «Сіріна» надійшла в повному обсязі, дебіторська заборгованість відсутня. Згідно з АРМ «Митниця» експорт товарів ТОВ «СП «Сіріна» на адресу «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія здійснювався з 2003 року по березень 2005 року. Згідно з відповіддю латвійської сторони від 22.07.2004 року №20.3.2/1259, направлену на лист ДМСУ, підприємство «A.K. EXPORT LLC» м.Рига в Регістрі підприємств Латвії не зареєстроване, а згідно з листом Митного управління кримінальних розслідувань Служби державних доходів Республіки Латвія від 28.03.2006 року №20.3.2/71/554, в базі Регістру підприємств Латвії та базі даних платників податків Латвії фірма «A.K. EXPORT LLC» не зареєстрована. Заявник наполягає на тому, що копії зазначених документів надійшли до Жовтневої МДПІ 05.09.2006 року, що засвідчується супровідним листом Маріупольського ВПМ УПМ ДПА в Донецькій області від 04.09.2006 року, тому інформація, яка викладена у вказаних листах не була та не могла бути відомою податковому органу під час розгляду справи. Та обставина, що фірма «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія фактично не існує, свідчить про відсутність експорту, тому вважає, що позивачем неправомірно застосовано нульову ставку оподаткування з податку на додану вартість. Просить скасувати частково рішення господарського суду Донецької області №22/199 від 13.07.2006 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 389985,33 грн., відмовити.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року заяву Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено, суд першої інстанції, рішення Господарського суду Донецької області від 13 липня 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю прокуратури Донецької області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, - скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю прокуратури Донецької області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, - задоволено частково, а саме:

-стягнуто з Державного бюджету України р/р 31112030600052 через Головне управління Державного казначейства у Донецькій області (МФО 834016), код 14010200 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» (87532, м.Маріуполь, вул. Грецька, 37, р/р 26008215058451 в Маріупольській філії АКБ «Укрсоцбанк» , МФО 334185, ЄДРПОУ 24457069) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 354823 (триста пятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять три) грн. 87 (вісімдесят сім) коп.

-в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю прокуратури Донецької області, про стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі розміром 389985 (триста вісімдесят девять тисяч девятсот вісімдесят пять) грн. 33 (тридцять три) коп., відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви відповідача. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, позивача вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню, та постанові нового рішення яким відмовити в задоволені заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін..

Представник прокуратури Донецької області вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін..

Представник третьої особи у судове засідання не зявися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у їх відсутність, проти чого не заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у звязку з нововиявленими обставинами

Віповідно до п.1 ч.2 ст.245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленим обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до вищезазначених норм, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення, тобто якби обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до податкових декларацій ТОВ «СП «Сіріна» з податку на додану вартість за грудень 2003 року, лютий-травень 2004 року, вересень-грудень 2004 року, січень-березень 2005 року, квітень 2005 року, травень 2005 року, січень 2006 року позивачем заявлено до відшкодування 879911 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акту звірки бюджетна заборгованість з податку на додану вартість склала 744809,85 грн. В ході планової комплексної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» (далі ТОВ «СП «Сіріна») за період з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року встановлено взаємовідносини з фірмою «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія за чотирма контрактами:

- від 01.10.2001 року №01/10/02, предмет контракту експорт ядра горіха волоського, обсяг операції склав 233,6 тис. дол. США;

- від 22.10.2003 року №S/03, предмет контракту експорт насіння гарбузового, обсяг операції склав 211,2 тис. дол. США;

- від 03.11.2003 року №W/03, предмет контракту експорт ядра горіха волоського, обсяг операції склав 37,2 тис. дол. США;

- від 27.09.2004 року №АМ/27, предмет контракту експорт ячменя фуражного, обсяг операції склав 319,2 тис. дол. США.

Розрахунки між ТОВ «СП «Сіріна» та фірмою «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія здійснювались виключно у безготівковій формі через банківські установи. В періоді, що перевірявся оплата від «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія на рахунок ТОВ «СП «Сіріна» надійшла в повному обсязі, дебіторська заборгованість відсутня.

Згідно з даними вантажних митних декларацій, наведеними в довідках про результати планової виїзної документальної перевірки за №35/23-511-2/24457069 від 07.06.2005 року за період з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року та за №35/22-011-3/24457069 від 01.06.2007 року за період з 01.01.2005 року по 31.03.2007 року обсяг експортних операцій між ТОВ «СП «Сіріна» та фірмою «A.K. EXPORT LLC» склав: грудень 2003 року 349083,6 грн., з яких податок на додану вартість 00,00 грн.; вересень 2004 року 141439,86 грн., з яких податок на додану вартість 00,00 грн.; жовтень 2004 року 1537350,78 грн., з яких податок на додану вартість 00,00 грн.; лютий 2005 року 42000 грн., з яких податок на додану вартість 00,00 грн.; березень 2005 року 41490 грн., з яких податок на додану вартість 00,00 грн.

Згідно з АРМ «Митниця» експорт товарів ТОВ «СП «Сіріна» на адресу «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія здійснювався з 2003 року по березень 2005 року.

Згідно з відповіддю латвійської сторони від 22.07.2004 року №20.3.2/1259, направлену на лист ДМСУ, підприємство «A.K. EXPORT LLC» м.Рига в Регістрі підприємств Латвії не зареєстроване. Відповідно до листа Митного управління кримінальних розслідувань Служби державних доходів Республіки Латвія від 28.03.2006 року №20.3.2/71/554, в базі Регістру підприємств Латвії та базі даних платників податків Латвії фірма «A.K. EXPORT LLC» не зареєстрована.

Згідно з преамбулою Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон № 168), зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п.6.2.1. п.6.2. ст..6 Закону №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій, зокрема, з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону №168 (в редакції, чинній станом на 01.06.2005 року, тобто на час формування підприємством податкового кредиту).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону №168 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між загальною сумою податкового зобовязання, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Законом №168 встановлено сальдовий метод визначення податкових зобовязань із цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Колегія судів зазначає, що оскільки фірма «A.K. EXPORT LLC» м.Рига, Латвія фактично не існує, свідчить про відсутність експортних операцій позивача, а тому ТОВ «СП «Сіріна» неправомірно застосовано нульову ставку оподаткування з податку на додану вартість до операцій з «A.K. EXPORT LLC», та як наслідок завищено бюджетне відшкодування в сумі 389985,33 грн..

Колегія суддів встановила, що основним ґрунтом на підставі якого було задоволено позов у цій справі судом у рішенні від 13.07.2006 року є наявність у позивача належно оформленої митної вантажної декларації, що є достатньою підставою для отримання ним податкової вигоди.

Проте як вірно зазначено судом першої інстанції у разі фіктивності експортної операції - фактичного невивезення товару за межі митної території України визначення податкового кредиту було б безпідставним та податок з бюджету не підлягав би відшкодуванню, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) належно оформленої митної вантажної декларації.

Відповідно до ч. 4 ст.. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Вищим адміністративним судом в ухвалі по справі №К-17875/07 від 05 серпня 2010 року зазначено, що відсутність реєстрації нерезидента покупця (фірми «А.К. Export LLC» (Рига, Латвійська Республіка)) є обставиною, яка може достовірно свідчити про відсутність реального характеру експортної поставки цьому контрагентові, а відтак і про безпідставність декларування позивачем відємного значення податку на додану вартість за наслідками здійснення такої операції та, відповідно, незаконність подальшого отримання бюджетного відшкодування позивачем. Зазначений факт мав би істотний вплив на вирішення цього спору.

З врахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при вирішені цього спору вірно враховано вказаний факт.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення заяви Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 13 липня 2006 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, за участю прокуратури Донецької області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Сіріна» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 по адміністративній справі № 2-а-21157/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 по адміністративній справі № 2-а-21157/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 11 квітня 2011 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва