Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року справа №2а-25389/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Казначеєва Е.Г.
суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-25389/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000102303/1/69765/10/23-3, виданого Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 20.11.2009р,-
ВСТАНОВИЛА:
05 листопада 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000102303/1/69765/10/23-3, виданого Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 20.11.2009р.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено безпідставність нарахування суми податкових зобовязань з ПДВ в сумі 309 700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 154 850,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням на підставі того, що податковий кредит сформовано на підставі копій податкових накладних, які були надані під час перевірки. Позивач зазначає, що під час перевірки був наданий оригінал протоколу виїмки від 04.08.2008р., відповідно якого оригінали податкових накладних, виданих ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс», перерахованих в акті перевірки були вилучені у позивача в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України. Номера і дати податкових накладних, зазначені у протоколі виїмки повністю співпадають із копіями податкових накладних, що надані до перевірки. Вважає, що той факт, що податкові накладні вилучені протоколом виїмки та зберігаються в матеріалах кримінальної справи, а не на підприємстві, не є підставою вважати, що податковий кредит сформований без належним чином оформлених документів. На момент складання податкових накладних ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» було зареєстроване платником ПДВ. Крім того, податковим органом були перевірені договори, виписки з банку, інші документи, що свідчать про фактичне виконання ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» обумовлених договором робіт.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені, а саме визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000102303/1/69765/10/23-3, видане Державною податковою інспекцією у м. Краматорську 20.11.2009р.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме пп.7.4.1, 7.4.5.,п.7.4,пп.7.7.1,п.7.7. ст..7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР(чинний на момент порушення). Окрім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін за наступними підставами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамбетонбуд» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради 13.12.1996р., включене до ЄДРПОУ за номером 24641353, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №289491 та Довідкою АБ №026703 з ЄДРПОУ (арк. справи 123, 140 том 1), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську з 24.12.1996р., є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 06295643, виданого 25.05.2005р., що підтверджено Свідоцтвом №06295643 (арк. справи 124, том 1).
У період з 12.08.2009р. по 18.08.2009р. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності формування відємного значення податку на додану вартість, яке віднесено до рядку 26 декларації з ПДВ за травень 2008р. згідно уточнюючих розрахунків, наслідки якої викладені в акті перевірки від 21.05.2009р. № 2042/23-3-24641353 (арк. справи 12 27, том 1).
З акту перевірки вбачається, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» віднесено до податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2008р. з врахуванням уточнюючих розрахунків (арк. справи 115 122, том 1) копії податкових накладних на загальну суму ПДВ 572 292,00 грн. Перевіряючими під час перевірки не прийнято до уваги копії податкових накладних, так як позивачем не надано їх оригіналів.
Як зазначено в акті перевірки, відповідно до усного пояснення директора ТОВ «Крамбетонбуд» ОСОБА_2 податкові накладні були вилучені у підприємства. До перевірки було надано копію протоколу вилучення документів, в якому відсутні посилання, що документи, перелічені у протоколі мають будь-яке відношення до ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс».
Директор на прохання перевіряючих надати до перевірки оригінали документів відмовився. На цій підставі перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок формування податкового кредиту за квітень 2008р. на підставі копій податкових накладних.
Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
З реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 4 (арк. справи 90 106, том 1) вбачається, що рєєстр ведеться позивачем у відповідності до вимог Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005р. № 244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2005р. за № 770/11050, податкові накладні, копії яких були досліджені перевіряючими в ході перевірки: № 050301 від 05.03.2008р. на суму 79 170,80 грн., № 060301 від 06.03.2008р. на суму 4 940,80 грн., № 130301 від 13.03.2008р. на суму 49 478,00 грн., № 180301 від 18.03.2008р. на суму 100 000,00 грн., № 210301 від 21.03.2008р. на суму 90 989,60 грн., № 260301 від 26.03.2008р. на суму 100 000,00 грн., № 310301 від 31.03.2008р. на суму 300 000,00 грн., № 020401 від 02.04.2008р. на суму 200 000,00 грн., № 040401 від 04.04.2008р. на суму 189 175,20 грн., були отримані позивачем від ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» у березні квітні 2008р. На підставі зазначених податкових накладних позивач сформував податковий кредит в декларації за квітень 2008р.
Правовою підставою зменшення податкового кредиту за квітень 2008р. спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.2.6., п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За результатами перевірки керівником податкового органу 09.09.2009р. за порушення п.п. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.2.6., п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102303/0/54939/10/23-3, яким позивачу нараховані податкові зобовязання з ПДВ в сумі 309 700,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 154 850,00 на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (всього 464 550,00 грн.) (арк. справи 176, том 1).
Позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у м. Краматорську. Рішенням керівника Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 20.11.2009р. № 69647/10/25-012-3 (арк. справи 32 35, том 1) скаргу позивача залишено без задоволення. За результатами розгляду скарги прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102303/1/96765/10/23-3 від 20.11.2009р. (арк. справи 175, том 1).
Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» були укладені договори підряду: № 13/12/2007 від 13.12.2007р., № 01/10-07 від 01.10.2007р., № 12/12/2007 від 12.12.2007р., № 0510/02 від 05.10.2007р., № 1/08 від 12.08.2007р. на виконання будівельних робіт (арк. справи 125 139, том 1).
Відповідно до п.п. 3.1. 4.1.3. вищезазначених договорів позивачем розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Роботи приймаються по акту приймання-передачі виконаних робіт. Між позивачем та підрядником на виконання умов договору були підписані акти приймання виконаних робіт та складено довідки про вартість виконаних робіт (арк. справи 89 127, том 2). Позивачем сплачено на користь ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» кошти, обумовлені договорами, що підтверджується випискою із банківського рахунку позивача (арк. справи 20 43, том 2).
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» на момент укладення договорів та виконання робіт було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб станом на 25.10.2010р. (арк. справи 154 156, том 1). Згідно відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганську від 25.05.2009р. № 17448/23-722 (арк. справи 157 159, том 1), наданої на запит відповідача, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» було зареєстроване платником ПДВ на підставі свідоцтва від 11.01.2004р. № 17321590. Відомості щодо його анулювання на момент видачі податкових накладних відсутні.
Відомості про судове рішення щодо припинення юридичної особи, яке прийнято Луганським окружним адміністративним судом 03.06.2009р. внесені державним реєстратором лише 02.11.2009р.
Ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно із ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно із п. 10.2. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
На підставі викладеного колегія судів приходить до висновку, що постачальник позивача ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» на час здійснення господарських операцій було юридичною особою мало статус платника ПДВ, а як наслідок мали право здійснювати господарську діяльність, мало свідоцтво про сплату ПДВ, тому мало право виписувати податкові накладні.
Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний в момент надання позивачем податкової звітності з ПДВ, формування податкового кредиту, зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Стаття 7 зазначеного Закону визначає порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.
Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у звязку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Абзац 3 даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Як вбачається з акту перевірки під час її проведення позивач повідомив відповідача про неможливість надання оригіналів податкових накладних, оскільки вони були вилучені згідно протоколу виїмки. Проте, відповідач не прийняв до уваги зазначені пояснення та дійшов висновку що позивач відмовився надавити оригінали документів, що не відповідає дійсним обставинам справи.
В матеріалах справи міститься постанова старшого прокурора відділу прокуратури Донецької області молодшого радника юстиції Мороза Д.І. від 07.10.2008р. по кримінальній справі № 67-2180 про здійснення виїмки документів у ТОВ «Крамбетонбуд» та протокол виїмки від 04.11.2008р. (арк. справи 36 38, том 1), з якого вбачається, що працівниками Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Донецькій області здійснено виїмку договорів, податкових накладних та інших документів, серед яких є документи, що співпадають з реквізитами копій документів ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс», які містяться в матеріалах справи. Серед них: номера і дати договорів, податкових накладних, статут, номер ліцензії на будівельну діяльність, свідоцтво платника ПДВ, зазначені накладні вилучені Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації у Донецькій області позивачу не повернуті. На неодноразові запити суду першої інстанції на адресу Прокуратури Донецької області, відділу Прокуратури Донецької області молодшого радника юстиції Мороза Д.І., Державної податкової адміністрації в Донецькій області та відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Краматорську судом про витребування доказів для огляду оригінали податкових накладних, договорів та інших документів ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» (арк. справи 186, 187, том 1), суду першої інстанції не надано(арк. справи 236 238, том 1, арк. справи 5, том 2).
10.02.2011р. відповідно до листа заступника начальника ДПА у Донецькій області полковника податкової міліції Усика І.О., повідомлено, податкові накладні були направлені для приєднання до матеріалів кримінальної справи № 67-2180, порушеної прокуратурою Донецької області за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 205, 209 Кримінального кодексу України (арк. справи 242, том 1).
Як встановлено судом першої інстанції на прохання директора ТОВ «Крамбетонбуд» ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» були надані податкові накладні, які фактично є дублікатами податкових накладних зазначених в матеріалах справи та акті перевірки (арк. справи 59 86, том 2), що були 04.11.2008р. вилучені у позивача згідно протоколу виїмки. Відповідно до дублікатів суми податку на додану вартість, які в них відображені, так само як і дати та номери відповідають даним, що містяться в копіях податкових накладних та відомостям, відображеним у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
З врахуванням викладеного колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, що обґрунтовані належними доказами причини відсутності оригіналів податкових накладних на момент здійснення перевірки та долучені до матеріалів справи письмові докази, зокрема дублікати податкових накладних, акти виконаних робіт, виписки з банківського рахунку, спростовують висновки податкового органу щодо відсутності підстав для формування податкового кредиту.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача на порушення ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» встановленого порядку заповнення податкових накладних щодо зазначення відомостей про своє місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Словянська, 1-А, офіс 307, яке є недостовірними з огляду на те, що Ленінською МДПІ у м. Луганську встановлено, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» за місцезнаходженням відсутнє.
Факт відсутності платника податку за юридичною адресою не є підставою визнання податкової накладної недійсною, оскільки згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037, єдиною підставою вважати податкову накладну недійсною є те, що її заповнено іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).
Як вбачається із довідки з ЄДР стосовно ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс», наданої позивачем під час розгляду справи (арк. справи 154 156, том 1), 11.08.2008р. було внесено запис щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. 29.12.2008р. було підтверджено відомості про юридичну особу, у тому числі щодо місцезнаходження за юридичною адресою: м. Луганськ, вул. Словянська, 1-А, офіс 307.
Окрім того, перевіркою не встановлено проведення безтоварних операції з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс». Податковим органом підтверджено факт виконання будівельних робіт за договорами відповідними довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних робіт та розрахунками з підрядником.
З наведеного акту вбачається, що при перевірці податкового кредиту в сумі 1 281 546,00 грн. по декларації за квітень 2008р. встановлено, що дані відображені в декларації за квітень 2008р. відповідають реєстру отриманих податкових накладних, у т.ч. і по ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс».
При перевірці позивачем були надані виписки банків, платіжні доручення за період з серпня 2007р. по квітень 2008р., згідно яких по податкових накладних, включених до складу податкового кредиту у квітні 2008р. та у попередніх періодах сплачено ПДВ на загальну суму 1 171 688,62 грн.
Згідно висновку акту перевірки, сума ПДВ заявлена до відшкодування у травні 2008р. у розмірі 1 171 689,00 грн. буде відшкодована у разі встановлення надмірної сплати ПДВ до бюджету.
При перевірці відповідачем податкового кредиту в сумі 1 281 546,00 грн., з яких 572 292,40 грн. податковий кредит, сформований за рахунок податкових накладних ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» підтверджений податковим органом у повному обсязі в сумі 572 292,40 грн., що вбачається з п. 2.1.2. акту перевірки, який містить таблицю про склад податкового кредиту за квітень 2008р. (арк. справи 212 215, том 1).
Відповідно до п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які визначають поняття бюджетного відшкодування та порядок його розрахунку та п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього Закону, згідно із яким не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), суд дійшов висновку про суперечливість висновків податкового органу, викладених в актах перевірок, оскільки право на бюджетне відшкодування у платника ПДВ виникає виключно при наявності підтвердженого податкового кредиту.
Відповідно до п. 4.7. Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005р. № 350, на які посилається позивач, як на підставу перевірки правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ по постачальнику ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс», результатом позапланової виїзної перевірки є: підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове; зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі часткове; встановлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ; відмова у наданні бюджетного відшкодування ПДВ.
Відповідно висновку акту перевірки від 21.08.2009р. № 2042/23-3-24641653, результатом позапланової виїзної перевірки є завищення суми податкового кредиту та завищення залишку відємного значення, який включається після бюджетного відшкодування до складу податкового кредиту, що не відповідає вимогам п. 4.7. зазначених Методичних рекомендацій.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що наведений наказ не було у встановленому порядку зареєстровано в Міністерстві юстиції України, тому він не є нормативним актом, який має міжвідомчий характер.
Стосовно тверджень відповідача щодо неправомірності включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по отриманим від ТОВ «Науково-виробнича фірма «Ярекс» податковим накладним при відсутності сплати зазначеним контрагентом податкових зобовязань, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
За змістом пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
Із наведеного випливає, що при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
В свою чергу, відповідно до діючого законодавства покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку), оскільки несплата податку продавцем тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Як вбачається з акту перевірки (арк. справи 15, том 1) позивач повідомив відповідача про неможливість надати оригінали податкових накладних та предявив протокол виїмки перевіряючим, яким вони були вилучені. Проте, податковим органом не прийняв посилань та пояснень відповідача, та відобразив в акті перевірки відмову в наданні оригіналів податкових накладних та прийняв відповідне податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього докумен ти та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невико нання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали
Колегія суддів зазначає, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах що до оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості (частина друга коментованої статті). Тягар дока зування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, колегія суддів дійшла до висновку, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.
Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-25389/10/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-25389/10/0570 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: В.Г.Яманко
І.А.Васильєва
Судове рішення № 15567816, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-25389/10/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: