Постанова № 15566535, 05.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27"квітня 2011 р. Справа № 07/346-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В.,

суддя Білоусова Я.О.,

суддя Пуль О.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 - особисто

відповідача- ОСОБА_5 ген. директор, ОСОБА_2 довіреність

третіх осіб ОСОБА_3 довіреність, ОСОБА_4 апелянт, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 (вх. № 1026Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2011 р. у справі № 07/346-10,

за позовом ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соло+», смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства

встановила:

Позивач, ОСОБА_1, у грудні 2010 р. звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення № 1511-06 загальних зборів учасників ТОВ «Соло+»від 15.11.2006 р. про обрання ОСОБА_7 виконавчим директором товариства відповідача і особою, яка має право без довіреності вчиняти юридичні дії від імені товариства.

Також позивач просила в день набрання законної сили судовим рішенням надіслати його державним реєстраторам Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області для внесення запису про скасування за даним судовим рішенням реєстраційної дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про те, що виконавчим директором ТОВ «Соло+»і особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені даної юридичної особи без довіреності, є ОСОБА_7.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.01.2011 р. у справі № 07/346-10 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Соло+»(код ЄДРПОУ 31734577) від 15.11.2006 р. про обрання виконавчим директором ТОВ «Соло+»і особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені даної юридичної особи без довіреності, ОСОБА_7.

Вирішено в день набрання законної сили даним судовим рішенням направити його копію державному реєстратору Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (62300, Харківька область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 5а) для внесення запису про скасування за даним судовим рішенням реєстраційного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей про те, що виконавчим директором ТОВ «Соло+»і особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені даної юридичної особи без довіреності, є ОСОБА_7.

ОСОБА_4 (учасник товариства відповідача), з даним рішенням не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2011 р. у даній справі та повністю відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог. У апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження усіх фактичних обставин справи та визнання встановленими недоведених позивачем обставин справи.

Так, апелянт, зокрема, стверджує, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі всіх учасників товариства відповідача та прийнято оскаржуване судове рішення, яке стосується їх прав та обовязків, що, на думку апелянта, є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Наведені порушення призвели до того, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність переліку учасників товариства, які були зареєстровані для участі у зборах. Окрім того, скаржник посилається на ряд інших доказів, які були додані ним до апеляційної скарги та в подальшому, під час апеляційного провадження, які, на його думку, спростовують твердження позивача, викладені у позові.

Апеляційна скарга ОСОБА_4 була прийнята до провадження ухвалою від 09.03.2011 р. та її розгляд призначено на 06.04.2001 р.

В судовому засіданні 06.04.2011 р. розгляд справи було відкладено до 27.04.2011 р. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено учасників товариства відповідача у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 (апелянта), ОСОБА_5 (він же генеральний директор товариства відповідача) та ОСОБА_6 Сторін справи та третіх осіб зобовязано надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення та докази на підтвердження своїх доводів, в т.ч. і щодо порядку скликання, повідомлення та проведення загальних зборів учасників товариства, які є предметом оскарження.

12.04.2011 р. апелянтом подана заява про застосування позовної давності, в якій він, зокрема, посилається на те, що за приписами ст. 116 ЦК України та ст. 88 ГК України позивач у будь-який момент мала можливість ознайомитись з протоколами загальних зборів товариства, з моменту прийняття загальними зборами учасників оскаржуваного рішення могла довідатись про його зміст, а відтак, і з наявним, за думкою позивача, порушенням її прав. Зважаючи на те, що строк позовної давності сплив, апелянт вважає, що це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у будь-якому випадку.

У своїй заяві заявник апеляційної скарги стверджує, що оскільки в порушення вимог ГПК України вона не була залучена до участі у справі у суді першої інстанції, тому не мала можливості зробити таку заяву, а відтак, просить суд апеляційної інстанції прийняти відповідну заяву.

В судове засідання 27.04.2011 р. явилися особисто позивач та треті особи, а також представники апелянта та відповідача, які надали суду свої пояснення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та поясненнях на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, позивача та третіх осіб особисто, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства відповідача, позивач посилався на те, що відповідне рішення було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач не була запрошена в установленому законом порядку для участі у вказаних зборах, що вплинуло на її права як учасника товариства. Також, посилається на відсутність переліку учасників зборів, який є обовязковим в силу приписів Закону України «Про господарські товариства».

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив про відсутність вказаного позивачем переліку, відсутність належних доказів повідомлення позивача про час та місце проведення зборів. Також, судом першої інстанції було враховано позицію відповідача, в якій вказано про те, що і ОСОБА_5 не був належним чином повідомлений про час та місце проведення зборів та не був на них присутнім, а відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято за відсутності необхідного кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішення.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не залучив до участі у справі всіх учасників товариства відповідача (в т.ч. і учасників, які підписали оскаржуване рішення у якості голови та секретаря зборів). Відповідне призвело до неповного зясування усіх фактичних обставин справи (зокрема, і щодо наявності вказаного переліку учасників, який надано разом з апеляційною скаргою).

У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Статтею 43 ГПК України встановлено, що оцінка доказів судом здійснюється при повному, об'єктивному та всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обгрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та при неповному дослідженні усіх фактичних обставин, які мають значення для справи, що є підставою для його скасування у порядку ст. 104 ГПК України.

Щодо суті позовних вимог: позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства відповідача від 15.11.2006 р., з підстав, зазначених вище. При цьому, разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про відновлення пропущеного строку, яке мотивоване тим, що про факт прийняття відповідних зборів позивач дізнався лише у грудні 2010 р. Під час апеляційного провадження позивач зазначила, що вона є лише учасником товариства, жодних посад у товаристві не займає.

Наявні у справі докази свідчать, що відповідно до Статуту ТОВ «Соло+»зі змінами станом на 29.09.2005 р. (нова редакція), учасниками товариства є:

ОСОБА_4, яка володіє 35% загального розміру статутного фонду;

ОСОБА_5, який володіє 35% загального розміру статутного фонду;

ОСОБА_6, яка володіє 15% загального розміру статутного фонду;

ОСОБА_1, яка володіє 15% загального розміру статутного фонду.

В судовому засіданні 27.04.2011 р. учасниками товариства підтверджено, що, як на час проведення оскаржуваних зборів, так і на даний час склад учасників та їх доля в статутному капіталі залишається незмінною. ОСОБА_6 на даний час змінила прізвище на Демурчан, що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_8 та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_9

Рішенням № 1511-06 від 15.11.2006 р. зборів учасників ТОВ «Соло+»(оскаржуване рішення) прийнято ОСОБА_7 на посаду виконавчого директора товариства та доручено генеральному директору ТОВ «Соло+»ОСОБА_5 видати наказ та оформити трудові відносини з ОСОБА_7 (а.с. 11).

Як вбачається із оскаржуваного рішення, на ньому були присутні ОСОБА_4, яка володіє 35% загального розміру статутного фонду; ОСОБА_5, який володіє 35% загального розміру статутного фонду; ОСОБА_6, яка володіє 15% загального розміру статутного фонду. Тобто, присутні особи, які загалом володіють 85% загального розміру статутного фонду. Відсутня - ОСОБА_1 (позивач), яка володіє 15% загального розміру статутного фонду. З протоколу вбачається, що за дане рішення голосували одноголосно.

Спірне рішення підписано головою зборів ОСОБА_4 та секретарем зборів ОСОБА_6 Цими ж особами (головою та секретарем зборів) підписано і перелік учасників ТОВ «Соло+», що зареєструвалися для участі на зборах учасників 15.11.2006 р. (а.с. 94). В переліку зазначено, що відповідно до ст. 27 Статуту товариства збори учасників вважаються повноважними приймати рішення по всіх питаннях, включених до порядку денного, оскільки на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Таким чином, апелянтом (який був головою зборів) спростовано твердження позивача щодо відсутності переліку осіб, які брали участь у оскаржуваних зборах, а відтак, в силу приписів ст. 58, 60 Закону України «Про господарські товариства»та відповідних положень Статуту товариства відповідача, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про наявність кворуму для проведення загальних зборів та прийняття відповідного рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час апеляційного провадження у справі було встановлено, що ані відповідачем, ані учасниками товариства відповідача не надано належних та допустимих доказів повідомлення учасників товариства (в т.ч. і позивача) про проведення загальних зборів товариства, тобто, товариством дійсно були порушені вимоги ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»щодо порядку повідомлення учасників про проведення загальних зборів.

Разом з тим, виходячи з фактичних обставин справи та положень п. 18, п. 19, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутність (чи наявність) позивача на загальних зборах учасників товариства не могла істотно вплинути на прийняття рішення, що оскаржується, оскільки, як вбачається із оскаржуваного рішення, на зборах були присутні та за прийняття оскаржуваного рішення голосувало 85 % голосів, тоді як позивач володіє лише 15%, а згідно ст. 27 Статуту товариства збори учасників вважаються повноважними приймати рішення по всіх питаннях, включених до порядку денного, оскільки на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що присутні у судовому засіданні учасники товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтвердили факт проведення 15.11.2006 р. зборів учасників ТОВ «Соло+», яке оформлено рішенням № 1511-06 та факт присутності на цих зборах осіб, що зазначені у такому рішенні, а також факт подальшого виконання ОСОБА_5 (учасником товариства та його генеральним директором) такого рішення шляхом підписання наказу № 1511-06 від 15.11.2006 р., яким з 15.11.2006 р. на посаду виконавчого директора товариства він призначив ОСОБА_7

Присутній у судовому засіданні ОСОБА_5 стверджував, що він не був присутнім на оскаржуваних зборах, не приймав участі у голосуванні та не підписував наказ про призначення ОСОБА_7 на посаду виконавчого директора. Також пояснив, що ним до правоохоронних органів направлено заяву відносно протиправного заволодіння ОСОБА_7 печаткою та документами товариства.

Разом з тим, ОСОБА_5 не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що він дійсно не був присутнім на оскаржуваних зборах учасників товариства та що ним не підписувався наказ про призначення ОСОБА_7 на відповідну посаду.

Відповідно до ст. 30 Статуту товариства, ОСОБА_5, як генеральний директор товариства, має право без доручення здійснювати від імені товариства будь-які дії, як учасник товариства також має ряд повноважень, в т.ч. і щодо доступу до будь-якої інформації та документації про діяльність товариства.

Отже, генеральний директор (він же учасник товариства) зобовязаний керувати роботою товариства та на нього, в силу приписів закону, покладено ряд обовязків, в тому числі, і щодо відповідності інформації, що надається товариством до ряду компетентних органів.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що копія наказу про призначення ОСОБА_7 на посаду виконавчого директора товариства міститься у справі обслуговуючого банку товариства, відомості про її призначення внесено до ЄДРПОУ, а відтак, ОСОБА_5 знав чи за всіма ознаками повинен був знати про вказані обставини.

Відсутність же будь-яких реагувань з його боку (в тому числі і ініціювання порушення кримінальної справи за фактом фальсифікації його підпису, проведення почеркознавчої експертизи, ін.) свідчить про його згоду з вказаними обставинами.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянтом у судове засідання 27.04.2011 р. надано висновок спеціаліста № 31 від 20.04.2011 р. Державного науково-дослідного екпертно-криміналістичного центру, з якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_5. в наказі № 1511-06 ТОВ «Соло+»виконаний ОСОБА_5

Усе вищенаведене в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_5 був присутній при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів учасників товариства відповідача, приймав участь у прийнятті такого рішення та виконав його шляхом підписання наказу про призначення ОСОБА_7 на посаду виконавчого директора товариства, а відтак, вказане рішення було правомочним та підстав для визнання його недійсним колегія суддів не вбачає.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, у звязку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю доказів на їх підтвердження.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним рішення зборів від 15.11.2006 р., позивач також подала клопотання про відновлення строку на оскарження, посилаючись на те, що про відповідні збори вона дізналася лише у грудні 2010 р. (як встановлено вище, апелянт заперечував проти відповідного та просив застосувати позовну давність).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства. Відповідно до ст. 88 ГК України на вимогу учасника товариство зобовязане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства.

Аналогічні приписи містяться і в Законі України «Про господарські товариства»та Статуті товариства відповідача.

Отже, в силу вищеназваних статей закону, позивач належними та допустимими доказами не довів тих обставин, що про оскаржуване рішення він дійсно дізнався лише у грудні 2010 р. (та за яких обставин), не довів того, що він не міг довідатись про це раніше, а відтак, на думку колегії суддів, відповідні дії позивача є свідченням його зловживаннями своїми правами, як учасника товариства та сторони у господарському процесі.

Керуючись ст.ст. 99,101, п.2 ст.103, п.1, 4 ч.1 ст.104, ст.105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2011 р. у справі № 07/346-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1, інші відомості відсутні) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, Код НОМЕР_2, інші відомості відсутні) 42,50 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Копію постанови направити державному реєстратору Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (62300, Харківька область, Дергачівський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 5а).

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

повний текст постанови складено 04 травня 2011 року