Постанова № 15566548, 05.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р. Справа № 5021/180/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –Тєплов Є.О.

відповідача –Авдєєв Є.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1537Х/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 03.03.11 р. по справі № 5021/180/2011

за позовом ВАТ "Укртелеком", м. Київ, в особі Сумської філії ВАТ "Укртелеком", м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК АРЕГ", м. Суми

про стягнення 27076,10 грн. -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ВАТ «Укртелеком», м. Київ, в особі Сумської філії ВАТ «Укртелеком», м. Суми звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК АРЕГ», м. Суми. 27076,10 грн. заборгованості, в т. ч.: 25852 грн. 54 коп. основного боргу, 202 грн. 08 коп. три відсотки річних та 1021 грн. 48 коп. інфляційних втрат, з посиланням на те, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг електрозв’язку за укладеним між сторонами договором № 383758 від 24.07.2009 року. Крім того, позивач також просив суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Лугова Н.П.) від 03.03.11 р. по справі № 5021/180/2011 позов задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 27076,10 грн. заборгованості, в т. ч.: 25852 грн. 54 коп. основного боргу, 202 грн. 08 коп. три відсотки річних та 1021 грн. 48 коп. інфляційних втрат, а також 270 грн. 76 коп. держмита, та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, а також з тих підстав, що відповідач порушив свої договірні зобов’язання щодо сплати на користь позивача заборгованості; що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання в зв’язку з чим, зобов’язаний сплатити на користь позивача інфляційні та річні за весь час прострочення і т.ін.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та залишити позов без розгляду. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно не врахував обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та безпідставно, без врахування залучених до матеріалів справи платіжних документів, погодився з необґрунтованим розрахунком суми боргу, який було надано позивачем і т.ін..

Зазначені обставини, на думку відповідача, призвели до прийняття судом неправильного рішення.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на невиконання відповідачем умов договору №383758 від 24.07.2009 р. та додаткових угод до нього.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 24 липня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 383758 про надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку згідно з п.1.1. якого оператор (позивач) зобов’язався надавати абоненту (відповідачеві) послуги рухомого (мобільного) зв’язку стандарту UMTS, а також за домовленістю сторін інші супутні додаткові послуги, а абонент зобов’язався приймати та оплачувати послуги на умовах договору, Правил та Тарифів.

Згідно п.1.2. вищевказаного договору, послуги надаються абоненту згідно з обраними ним тарифами (додаток № 1 до договору), відповідно до Правил надання та отримання послуг рухомого (мобільного) зв’язку “Утел” та інших супутніх послуг та нормативно - правових актів України, що регламентують діяльність в сфері телекомунікацій.

За умов договору, у відповідності до п.2.3.2., абонент (відповідач) зобов’язався своєчасно оплачувати рахунки за послуги, відповідно до порядку розрахунків, встановлених договором та Правилами.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, які діяли на момент надання послуг. Тарифами може бути передбачено обов’язковий щомісячний платіж (платежі) за певні види та обсяг послуг. Також, вказаним пунктом договору передбачено обов’язок абонента оплачувати вартість послуг з урахуванням нормативно –правових актів України, податків, зборів та інших обов’язкових платежів у порядку та розмірі, визначеному чинним законодавством України, включаючи податок на додану вартість та збір до пенсійного фонду.

Відповідно до п. 3.3. зазначеного договору, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим оператор надає абоненту рахунок для оплати вартості послуг за адресою: 40009, м. Суми, вул. Островського, буд. 30, а абонент має оплатити рахунок не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як вбачається з відповідних додатків та додаткових угод до договору № 383758 (а.с. 29-37), позивачем надано відповідачеві пакети послуг «U’Free»та «U’net 40», користування якими передбачено на певних умовах, з оплатою, (щомісячними платіжами) у встановлених розмірах.

Позивач з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо сплати основного боргу в сумі 25852 грн. 54 коп. звернувся до господарського суду з позовом по даній справі, в якому вимагав його стягнення з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, нарахованих в зв’язку з простроченням відповідачем грошового зобов’язання.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач порушив свої договірні зобов’язання щодо сплати на користь позивача заборгованості; що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання в зв’язку з чим, зобов’язаний сплатити на користь позивача інфляційні та річні за весь час прострочення.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно встановив факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 383758 від 24.07.2009 р. в сумі 25852,54 грн. Зазначене підтверджується наданими позивачем рахунками за телекомунікаційні послуги та наданими позивачем розрахунками (а.с. 8-27), що відповідає умовам зазначеного договору, зокрема розділу 3 «Порядок розрахунків», та вимогам ст. 34 ГПК України.

Посилання відповідача на недоведеність позивачем розміру заборгованості судом до уваги не приймається, оскільки як сама заборгованість так і її розмір, підтверджується наданими позивачем рахунками за телекомунікаційні послуги і наданими позивачем розрахунками, про що було зазначено вище, і відповідачем жодним чином не спростована.

Доводи відповідача про некоректність встановлення ціни на послуги через не зазначення в рахунках місячної ціни замовлених послуг, здійснених помісячних нарахувань та проведених розрахунків, судом до уваги також не приймаються, оскільки, як свідчать матеріали справи, вартість послуг зазначена в рахунках нараховувалася згідно з умовами договору № 383758 від 24.07.2009 р. та його додатковими угодами та за тарифами, які діяли на момент надання послуг, що відповідає вимогам п. 3.1 договору та п. 233 Постанови КМУ «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування судом до стягнення інфляційних та річних за прострочення відповідачем грошового зобов’язання, судова колегія також погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 202 грн. 08 коп. річних та 1021 грн. 48 коп. інфляційних втрат.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 03.03.11 р. по справі № 5021/180/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.