Постанова № 15565402, 12.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011 № 55/418

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скрипка І.М.

суддів:

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 дов. №101125-01 від 25.11.2010 р.;

від відповідача:ОСОБА_2 дов. б/н від 31.03.2011;

розглянувши апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства фiрми “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація”

на рiшення

Господарського суду м. Києва

від03.02.2011р.

у справі№ 55/418 (суддя: Ягiчева Н.I.)

за позовомТовариства з обмеженою вiдповiдальнiстю “Укренерговектор” (позивач)

доВідкритого акціонерного товариства фiрми “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” (вiдповiдач)

простягнення 138 506,43 грн.

В судовому засіданні 12.05.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рiшенням Господарського суду м. Києва вiд 03.02.2011 року у справi №55/418 позовнi вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” на користь ТОВ “Укренерговектор” суму попередньої оплати у розмiрi 85 678,56 грн., 26 560, 36 грн. пенi, 25 703, 57 грн. штрафу, 218,30 грн. процентiв за користування коштами, державне мито у розмiрi 1381,64 грн. та витрати на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу в розмiрi 235,41 грн. В задоволеннi решти позовних вимог вiдмовлено.

Не погоджуючись iз вказаним рiшенням суду, вiдповiдач звернувся до Київського апеляцiйного господарського суду з апеляційною скаргою, в якiй просить скасувати рiшення Господарського суду м. Києва вiд 03.02.2011 року у справi №55/418, прийняти нове рiшення, яким вiдмовити у задоволеннi позовних вимог повнiстю, судовi витрати покласти на позивача. Вважає, що оскаржуване рiшення було винесено з порушенням норм процесуального права та судом не було повнiстю з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, судом першої інстанції не задоволено клопотання відповідача про проведення судово-економічної експертизи, не надано юридичної оцінки наявності повноважень у особи, яка підписала договір поставки від 18.10.2010 р. з боку відповідача та порушено приписи ч. 2 ст. 536 ЦК України, якою встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року апеляційну скаргу ВАТ “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” було прийнято до розгляду та призначено на 19.04.2011р.

Вiд ТОВ “Укренерговектор” надiйшов вiдзив на апеляцiйну скаргу, в якому представник позивача просить апеляцiйну скаргу залишити без задоволення, а рiшення Господарського суду м. Києва вiд 03.02.2011 року у справi №55/418 без змiн.

18.04.2011 вiдповiдачем було подано клопотання про зупинення провадження у справi та надіслання матеріалів справи до слідчих органів. В судовому засiданнi 19.04.2011р. представник позивача заперечив проти заявленого клопотання.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Колегiєю суддiв вiдмовлено в задоволеннi даного клопотання, оскiльки представником відповідача не наведено суду достатньо обґрунтованих підстав для надіслання матеріалів господарської справи № 55/418 до слідчих органів та інших підстав, які унеможливлюють розгляд даної справи.

В судовому засiданнi 19.04.2011 було оголошено перерву до 12.05.2011 р.

10.05.2011 через відділ документального забезпечення апеляційного суду відповідачем було подано письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких представником останнього зазначається про перевищення повноважень колишнім директором ВАТ “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” Московцем І.Е. при підписанні договору поставки від 18.10.2010 р. та стосовно підробки договору поставки від 18.10.2010 року.

Також, 10.05.2011 р. відповідачем повторно подано клопотання про зупинення провадження у справі, а також були подані клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи та клопотання про витребування доказів.

Розглянувши заявлені клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи та клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідач клопоче про призначення експертизи “з метою ідентифікації виконавця підпису Московця І.Е. та відбитку печатки КФ ВАТ фірми “Укрбудресурси” на договорі поставки від 18.10.2010 р.”

Проте, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, підтверджені не виключно договором поставки, а цілою низкою інших належних доказів, щодо яких сумнівів відповідач не висловлює - видаткові накладні відповідача, гарантійний лист, платіжні доручення, що підтверджують оплату.

Будь-яких доводів, що спростовували б дійсність первинних документів, на підставі яких відповідачем було частково відвантажено товар, а саме, видаткових накладних, відповідачем також наведено не було. Це свідчить про те, що відсутні питання, вирішення яких потребує спеціальних знань, і наявний лише спір про право, який може бути вирішений виключно судом.

Отже відсутні підстави для призначення експертизи, про проведення якої просить відповідач.

Клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем подано повторно, проте ніяких нових доводів в обґрунтування даного клопотання відповідачем надано не було, отже підстав для задоволення даного клопотання не вбачається.

Колегія суддів клопотання про витребування доказів задовольнила та в судовому засіданні 12.05.2011 р. були оглянуті оригінали документів, належним чином завірені копії яких містяться на а. с. 7-21.

В судовому засіданні 12.05.2011 р. представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ “Укренерговектор” до ВАТ “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення підлягає скасуванню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 18 жовтня 2010р. між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) був укладений Договір поставки (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобовязується передавати у власність Покупця магнезитову плиту (далі-Товар), а Покупець зобовязується приймати Товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.2. Договору Постачальник здійснює поставку товару не пізніше, ніж протягом пяти робочих днів з моменту перерахування Покупцем передоплати, включаючи день перерахування передоплати.

Ціна на товар визначена сторонами у п. 3.1 Договору, та становить всього 96038,58грн., разом з ПДВ.

Ціна Товару, вказана у Договорі, не може бути змінена Постачальником у рахунках-фактурах. (п.3.2)

Згідно п.3.6. Договору Покупець оплачує Товар на умовах 100%-ої передоплати, якщо сторони не погодили інше для окремої партії товару.

Відповідно до п.3.7. Договору, якщо постачальник після отримання заявки або надання Покупцю рахунку-фактури виявить неможливість поставки товару, він зобовязаний негайно (у той же самий день) письмово повідомити про це покупця та повернути покупцю у повному обсязі передоплату, якщо така була перерахована покупцем. У разі, якщо через затримку поставки товару з вини постачальника, покупець втратить інтерес щодо поставки, він має право відмовитись від здійснення поставки та вимагати повернення постачальником сплаченої передоплати (якщо така була перерахована), а також відшкодування завданих цим збитків.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що за порушення строків поставки товару більш ніж на три календарні дні, постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 1% від вартості оплаченого покупцем, але не поставленого товару, за кожен день прострочки поставки. Нарахування пені припиняється у день здійснення поставки товару або повернення передоплати у повному обсязі на рахунок покупця. В разі порушення строків поставки товару, встановлених цим договором, більш ніж сім календарних днів, постачальник сплачує на користь покупця додатково, окрім пені, штраф у розмірі 30% від вартості оплаченого покупцем, але несвоєчасно поставленого товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2010р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобовязань (п.7.1 Договору).

18.10.2010р. позивач надав відповідачу лист-замовлення про поставку продукції, визначеної у Договорі від 18.10.2010р. в строк до 01.11.2010р. та виставити рахунки-фактури. Факт отримання вказаного замовлення відповідачем підтверджено розпискою представника відповідача на даному зверненні.

Згідно матеріалів справи, відповідачем було надано позивачеві рахунки-фактури від 18.10.2010р. №00095 на суму 18659,28грн., №00094 від 18.10.2010р. на суму 15299,28грн., №00103 від 25.10.2010р. на суму 62080,02грн., а всього на загальну суму 96038,58 грн.

Вказані рахунки були повністю оплачені позивачем, про що свідчать копії банківських виписок та копії платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи (а.с.13-17).

Відповідач свої зобовязання по поставці Товару виконав частково:

25.10.2010р. відповідно до видаткової накладної №204 від 25.10.2010р. відповідач поставив позивачеві Товар-магнетизовану плиту 2280х1220х12мм у кількості 50 шт. по ціні 116,67 грн. без ПДВ на суму 7000,02 грн.

29.10.2010р. відповідно до видаткової накладної №207 від 29.10.2010р. відповідач поставив позивачеві Товар-магнетизовану плиту 2280х1220х08 мм у кількості 32 шт. по ціні 87,50 грн. без ПДВ на суму 3360,00 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що оплачений позивачем Товар на загальну суму 85678,56грн., відповідач не поставив.

03.11.2010р. позивач надав відповідачу претензію про виконання замовлення, або повернення суми попередньої оплати, про що свідчать поштові квитанції від 03.11.2010р.

Проте, позивач поставки товару або суми попередньої оплати не отримав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між часниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1. ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями. Таким чином, у правовідносинах між позивачем та відповідачем відповідач самостійно відповідає за неналежне виконання ним зобовязань перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п.2.2. Договору Постачальник здійснює поставку товару не пізніше, ніж протягом пяти робочих днів з моменту перерахування Покупцем передоплати, включаючи день перерахування передоплати.

Відповідач свої зобовязання по поставці Товару виконав частково, не поставив позивачеві оплачений Товар на загальну суму 85678,56 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що за порушення строків поставки товару більш ніж на три календарні дні, постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 1% від вартості оплаченого покупцем, але не поставленого товару, за кожен день прострочки поставки. Нарахування пені припиняється у день здійснення поставки товару або повернення передоплати у повному обсязі на рахунок покупця. В разі порушення строків поставки товару, встановлених цим договором, більш ніж сім календарних днів, постачальник сплачує на користь покупця додатково, окрім пені, штраф у розмірі 30% від вартості оплаченого покупцем, але несвоєчасно поставленого товару.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч.1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/344 від 11.04.2005р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Враховуючи вищевикладені норми матеріального права, Київський апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок сум штрафних санкцій за період з 02.11.2010р. по 02.12.2010р., погоджується з розрахунком суду першої інстанції, що пеня підлягає стягненню в сумі 26560,35 грн., а штраф (30%) у розмірі 25703,57 грн.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення попередньої оплати у розмiрi 85 678,56 грн., 26 560, 36 грн. пенi, 25 703, 57 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно задоволення судом першої інстанції вимог про стягнення з відповідача 218,30 грн. процентiв за користування коштами слід зазначити наступне.

До наявних між сторонами правовідносин слід застосовувати положення ч. 3 ст.693 Цивільного кодексу України якою встановлюється, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обовязок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Оскільки Договором не встановлений розмір процентів за користування коштами при несвоєчасній поставці товару, колегія суддів дійшла до висновку, що підстав для стягнення з відповідача 218,30 грн. процентiв за користування коштами не має, а тому Господарським судом м. Києва було не вірно застосовано до даного спору положення статті 1048 Цивільного кодексу України, оскільки дана стаття встановлює виплату процентів за договором позики.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, про порушення судом ст. 4-3, ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останній не задовольнив клопотання відповідача про призначення судової експертизи. Дані доводи відповідача не відповідають дійсності. Судом першої інстанції було створено сторонам належні умови для забезпечення змагальності процесу та зясування всіх обставин справи. Суд долучив до матеріалів справи всі подані сторонами клопотання та письмові пояснення, проаналізував їх і надав належну оцінку у судовому рішенні. Зокрема, оцінка клопотання відповідача про призначення судової експертизи наведена на сторінці 2 оскаржуваного рішення. Що ж стосується прийняття рішення про задоволення клопотань або їх відхилення, за змістом ст. ст. 41, 43 ГПК України це відноситься до виключної прерогативи суду.

Доводи відповідача щодо перевищення повноважень колишнім директором ВАТ “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” Московцем І.Е., при підписанні договору поставки від 18.10.2010р., є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4. ст. 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Таким чином, повноваження керівника філії мають визначатися у довіреності. В матеріалах справи наявна копія генеральної довіреності від 01.07.2010 р., видана на імя Московця І.Е. (а. с. 87), згідно якої Додатки № 1 та № 2 являються невідємною частиною даної генеральної довіреності.

Пунктом 4 додатку № 1 перелічено правочини (договори, угоди) з обладнанням, сировиною, товарами, іншим майном, погодження яких необхідне у двох випадках:

п. 4.1 якщо угода має разовий характер та її сума або вартість майна, яке приймається (передається) за угодою перевищує 100 000,00 грн.

п. 4.2. якщо в результаті укладення філіалом з одним контрагентом однієї або декількох угод з числа зазначених загальна сума оплат (чи інших зобовязань) або вартість майна, що приймається (передається) по таких угодах, протягом звітного періоду, буде перевищувати (незалежно від загальної кількості правочинів): протягом одного календарного місяця - 200000 грн, протягом одного кварталу - 500000 грн, протягом одного календарного року - 1000000 грн

Відповідно до п. 3.4. Договору загальна сума Договору визначена у розмірі 96038,58 грн., що не перевищує обмеження, встановленого додатком №1 до генеральної довіреності від 01.07.2010 р.

Крім того, слід врахувати, що відповідно до ч. 1. ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В даному випадку, після підписання відповідачем Договору відповідач вчинив дії, що свідчать про прийняття його до виконання, а саме: надав позивачеві рахунки-фактури та гарантійний лист, одержав кошти на банківський рахунок і не повернув їх як одержані помилково, як це передбачено п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, відвантажив частину товару на підставі видаткових накладних. За таких підстав, правочин між позивачем та відповідачем (договір поставки б/н від 18.10.2010) є схваленим, а тому у будь-якому випадку є таким, що створює цивільні права та обовязки для сторін і має виконуватися належним чином.

Тобто, в матеріалах справи наявні належні докази укладання сторонами Договору від 18.10.2010, його повного виконання позивачем і часткового - відповідачем: зазначений договір, рахунки-фактури, видаткові накладні, виписки з банківського рахунку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково підтвердились під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що свідчить про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)неповне зясування обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4)порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства фiрми “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду м.Києва від 03.02.2011 року у справi №55/418 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 218,30 грн. процентiв за користування коштами підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове задоволення позовної заяви та апеляційної скарги, судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства фiрми “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2011 року у справi №55/418 скасувати частково, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

“1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства фірми “Укрбудресурси”, в особі Київської філії ВАТ фірми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” (м. Київ, вул.М.Раскової, 23, код ЄДРПОУ 01273757, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренерговектор” (м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 8, офіс 211, код ЄДРПОУ 37116820) суму попередньої оплати у розмірі 85 678,56 грн., пеню 26560,35 грн., штраф -25703,57 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства фірми “Укрбудресурси”, в особі Київської філії ВАТ фірми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” (м. Київ, вул.М.Раскової, 23 код ЄДРПОУ 01273757, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укренерговектор” (м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 8, офіс 211, код ЄДРПОУ 37116820) державне мито в розмірі 1379,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,05 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.”

3. Стягнути з Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю “Укренерговектор” (м.Київ, вул. Ревуцького, буд. 8, офіс 211, код ЄДРПОУ 37116820, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства фiрми “Укрбудресурси” в особi Київської філії ВАТ фiрми “Укрбудресурси” трест “Укрбудкомплектація” (м. Київ, вул. М.Раскової, 23 код ЄДРПОУ 01273757) 2,77 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 55/418 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

20.05.11 (відправлено)