Постанова № 15565435, 17.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011                                                                                           № 42/625-13/236

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Буравльова С.І.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників

позивача – Суньов Є.В.;

відповідача – Данилевський О.М.

розглянувши апеляційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна спілка»;

2. Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2011

у справі № 42/625-13/236 (судді–Курдельчук І.Д., Гавриловська І.О., Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна спілка»

до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення 153165594,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна спілка» (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - відповідач) заборгованості за виконані і прийняті роботи та поставлене обладнання на виконання генерального договору підряду № 3-695 на проведення реконструкції компресорних станцій ДК «Укртрансгаз» та додатковими угодами до нього.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2009 порушено провадження у справі № 42/625.

У процесі розгляду справи позивач заявою від 08.12.2009 зменшив розмір заявленої до стягнення суми боргу до 141083779,74 грн., посилаючись на відступлення ним права вимоги частини оплати за спірним договором у розмірі 8500000 грн. Відкритому акціонерному товариству «Київгаз» на підставі договору № 1-188/09-14 від 25.09.2009.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.12.2009 провадження у справі № 42/625 в частині вимог про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання припинене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна спілка» в іншій частині задоволений, стягнуто з відповідача на користь позивача 141083779,74 грн. боргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 касаційна скарга Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволена частково, рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2009 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

При новому розгляді, ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 справу прийнято до провадження та присвоєно № 42/625-13/236.

10.09.2010 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути 38 086 371,14 грн. боргу, 495 122,82 грн. інфляційних втрат, 666 511,51 грн. три проценти річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2011 в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 25.09.2009 по 11.11.2009 провадження припинено, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 36182052,58 грн. основного боргу, 630459,88 грн. 3% річних та 470366,68 грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2011 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

На думку позивача висновки суду першої інстанції в частині стягнення розміру заборгованості не відповідають обставинам справи.

Також, не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2011, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 630459,88 грн. та інфляційних втрат в розмірі 470366,68 грн. скасувати, а провадження в цій частині припинити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) 26.09.2001 було укладено генеральний договір підряду № 3-695 на проведення реконструкції компресорних станцій ДК «Укртрансгаз» (далі – Генеральний договір), відповідно до умов якого позивач за завданням відповідача зобов’язався виконати на свій ризик власними та залученими силами і засобами будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією, в обсягах і у відповідності з додатковими угодами № № 1 та 2 від 26.09.2001, № 3 від 31.10.2003, № 4 від 23.06.2004, № 5 від 2.12.2005, № 6 від 30.01.2006, № 7 від 7.11.2007, № 8 від 18.09.2008, № 9 від 28.11.2008, а відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити вартість фактично виконаних робіт протягом 10 банківських днів після підписання акту здачі-прийняття робіт форми КБ-2в і КБ-3.

Строк дії Генерального договору, відповідно до умов ст. 20 останнього в редакції додаткової угоди № 7 від 7.11.2007 встановлений сторонами з моменту його підписання до 31.12.2012.

Умовами Генерального договору передбачено, що до початку робіт на об’єкті замовник перераховує підряднику аванси в розмірі 90 % вартості обладнання та устаткування, що поставляється і монтується підрядником та 30 % обумовленої вартості будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 6.2.2 Генерального договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 3 від 31.10.2003) сторони погодили, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником щомісяця на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма № КБ-3).

Оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Актів приймання виконаних підрядних робіт. Розмір оплати етапів робіт становить 95 % вартості виконаних і прийнятих замовником робіт (з урахуванням сплаченого авансу), решта у розмірі 5% підлягають накопиченню і сплачуються замовником підряднику в двотижневий термін з дати підписання Акту державної приймальної комісії.

Спір у даній справі виник у зв’язку з тим, що на думку позивача всупереч умов укладених між ним та відповідачем Генерального договору підряду № 3-695 на проведення реконструкції компресорних станцій ДК «Укртрансгаз» від 26.09.01, додаткових угод № № 1-9 до цього договору, відповідач частково оплатив поставлене обладнання, виконані і прийняті будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, передбачені проектно-кошторисною документацією, заборгувавши позивачу станом на час подачі позову до суду 149583779,74 грн.

При новому розгляді даної справи, заявою від 26.08.2010 позивач остаточно зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 38086371,14 грн. основної заборгованості за Генеральним договором.

Проте, вказана сума заборгованості, яка задоволена судом першої інстанції в розмірі 36182052,58 грн., не підтверджена належними доказами, в матеріалах справи відсутні первинні документи на підставі яких можливо арифметично підрахувати основну заборгованість, якщо така мала місце.

З наданих актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат, видаткових накладних неможливо встановити суму основної заборгованості. З висновку будівельно – технічної експертизи № 9016 від 21.01.2011 також не вбачається цей розмір основної заборгованості. Інші письмові докази в матеріалах справи відсутні. Сторони не наполягали на проведенні відповідної експертизи для з’ясування розміру заборгованості.

Стягуючи з відповідача основну заборгованість суд першої інстанції виходив тільки з того, що відповідачем не надано суду доказів належної оплати основної заборгованості, при цьому, відсутній мотивований висновок про підтвердження цієї заборгованості саме первинними документами.

Крім того, частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував, що загальна вартість робіт за Генеральним договором № 3-695, як зазначено у позовній заяві позивача, становить 1511291 234,00 грн.

У відповідності до ст. 1 Генерального договору підряду № 3-695 від 26.09.2001 сторони погодили, що під терміном «Роботи» маються на увазі роботи по реконструкції / будівництву компресорних станцій, включаючи поставку обладнання та устаткування.

Відповідно до п. 6.2.2 Генерального договору, на який посилається суд першої інстанції, розмір оплати етапів робіт становить 95 відсотків вартості виконаних і прийнятих замовником робіт (з урахуванням сплаченого авансу). Решта в розмірі 5% підлягають накопиченню і сплачуються замовником підряднику в двотижневий термін з дати підписання Акту державної приймальної комісії, який як правильно зазначено судом першої інстанції ще не підписаний.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції не правильно розрахована сума 5% вартості виконаних робіт, оскільки зазначені 5% суд відрахував не з загальної вартості робіт, а лише з залишку заборгованості, стягнути який просив позивач.

Разом з тим, правильний розрахунок суми 5% вартості виконаних робіт становить 75564561,70 грн., тобто суму значно більшу ніж сума заборгованості на стягненні якої наполягав позивач.

Враховуючи те, що під час розгляду даної справи позивач постійно зменшував розмір своїх вимог та відсутність послідовних первинних документів, колегія суддів вважає, що відповідач поетапно виконує умови укладеного договору та в суді не доведено позовних вимог.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем не надано належних доказів у вигляді первинних документів, які підтверджують остаточний розмір заборгованості за Генеральним договором. Оскільки порушення відповідачем грошового зобов’язання за Генеральним договором № 3-695 від 26.09.2001 колегією суддів не встановлено, то правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були з’ясовані не в повному обсязі, порушені норми матеріального та процесуального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 30.03.2011 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов’язані зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги відповідачем в сумі 12750,00 грн. відшкодовуються за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2011 у справі № 42/625-13/236 скасувати та прийняти нове рішення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна спілка» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 66 (юр.адр.); 03680, м. Київ, вул. Кайсарова, 2, код ЄДРПОУ 30167087) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн., 00 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи № 42/625-13/236 повернути до господарського суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді