Постанова № 15565124, 12.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011                                                                                           № 12/212

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кошіля В.В.

суддів:           Моторного О.А.

          Шапрана В.В.

при секретарі:           Парубець А.В.

за участю представників:

від позивача          не з’явився,

від відповідача          Корольова Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека» на рішення Господарського суду м.Києва від24.12.2010 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом          Дочірнього підприємства «С.К.-Трейд Груп» Товариства з

                               обмеженою відповідальністю «Шаянські Мінеральні води»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека»

про                     стягнення 1078,07грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «С.К.-Трейд Груп» Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські Мінеральні води» (далі позивач) звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека» (далі відповідач) 1078,07грн., з яких 635,62грн. основний борг, 329,69грн. інфляційних збитків, 55,50грн. 3% річних та 57,62грн. пені.

Рішенням Господарського суду м.Києва від24.12.2010 у справі №12/212 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 635,26грн. основного боргу, 55,50грн. 3% річних, 329,69грн. збитків від інфляції, 57,62грн. пені, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати повністю, судові витрати покласти на позивача, оскільки вважає його прийнятим з порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив припинити провадження у справі в частині стягнення 635,26грн. основного боргу, стягнути з відповідача 329,69грн. інфляційних збитків, 55,50грн. 3% річних, 57,62грн. пені, а також 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвал від06.04.2011 про прийняття апеляційної скарги до провадження, від19.04.2011 та від26.04.2011 з відміткою про відправку документа, здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 №75, та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №18086.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

30.01.2006 між сторонами був укладений договір поставки №3 (далі договір), за умовами якого позивач, як продавець, зобов’язався продати відповідачу, як покупцю, а відповідач зобов’язався купити у позивача товар у кількості та на суму, зазначену в накладних.

Відповідно до п.6.3. договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до моменту його розірвання.

Відповідно до п.3.1. договору відповідач сплачує за товар в безготівковій формі, перераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача.

Грошові кошти можуть бути перераховані відповідачем на розрахунковий рахунок як у повному обсязі, так і частинами (п.3.2. договору).

Розрахунок за товар здійснюється за реалізацією, але не пізніше 30 днів від дня поставки (п.3.3. договору).

Як свідчать матеріали справи та не заперечує відповідач, позивач на виконання умов договору здійснив передачу відповідачу товару на загальну суму 635,26грн., про що свідчить видаткова накладна від06.09.2007 №РН-0001534 (а.с.5).

Згідно із ч.1 та ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчить копія фіскального чеку №3462 (а.с.7) позивач 12.05.2009 надіслав на адресу відповідача претензію від08.05.2009 №юр-06/09 (а.с.6), в якій позивач просив відповідача перерахувати на його рахунок грошові кошти в розмірі 635,26грн. в 7–денний строк від дня відправлення претензії.

Відповідь відповідача на вищевказану претензію позивача в матеріалах справи відсутня.

Разом з тим, в апеляційній скарзі та в ході розгляду справи апеляційним господарським судом, відповідач вказував на те, що ним здійснено оплату товару та перераховано грошові кошти в розмірі 635,26грн., на підтвердження чого надав копію платіжного доручення №1539 від06.11.2010 (а.с.9).

Дослідивши платіжне доручення №1539 від06.11.2010, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем 08.11.2010, про що свідчить штамп банку на даному платіжному дорученні, дійсно було здійснено перерахування на рахунок позивача грошових коштів в розмірі 635,26грн.; в призначенні платежу вказано: за мінеральну воду згідно накладної №1534 від06.09.2007.

Оскаржуване відповідачем рішення господарського суду першої інстанції було прийняте 24.12.2010.

Таким чином, враховуючи викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 635,26грн. до прийняття господарським судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 635,26грн., підлягають припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 329,69грн. індексу інфляції та 55,50грн. 3% річних за період з 07.10.2007 по 03.09.2010р., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище позивач направив на адресу відповідача претензію №юр-06/09 з вимогою перерахувати на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 635,26грн. 12.05.2009.

Відповідно до положень п.4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.12.2007 №1149 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за №1383/14650, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв’язку (без урахування вихідних днів об’єктів поштового зв’язку) (п.4.1.): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об’єкті поштового зв’язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п.4.2.).

Таким чином, оскільки дана претензія була направлена відповідачу 12.05.2009 та враховуючи строк пересилання поштової кореспонденції (3 дні) семиденний термін, встановлений п.2 ст.530 ЦК України, необхідно відраховувати від 16.05.2009, тобто відповідач зобов’язаний був виконати вимоги позивача та сплатити вартість поставленого товару в строк до 22.05.2009.

Отже, нарахування індексу інфляції та 3% річних має починатись з 23.05.2009.

Таким чином, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 78,05грн. індексу інфляції та 24,49грн. 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 57,62грн. за період з 07.10.2007 по 07.04.2008 апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.4. договору у випадку несплати платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен прострочений календарний день, що не звільняє відповідача від сплати основного боргу.

Як встановлено вище, відповідач повинен був оплатити позивачу грошові кошти за поставлений товар в строк до 22.05.2009.

Частиною6 ст.232 ГПК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано

Оскільки зобов’язання відповідача оплатити поставлений йому товар мало бути виконано в строк до 22.05.2009, нарахування пені позивач мав право здійснювати з 23.05.2009 по 23.11.2009, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 57,62грн. за період з 07.10.2007 по 07.04.2008 задоволенню не підлягає.

Щодо нарахування пені за період з 23.05.2009 по 23.11.2009 апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до абзацу3 ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. В господарському суді першої інстанції позивач не заявляв вимог про стягнення з відповідача пені за період з 23.05.2009 по 23.11.2009.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції частковому скасуванню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека» задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду м.Києва від24.12.2010 у справі №12/212 скасувати частково.

3.          Провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека» основного боргу в розмірі 635,26грн. припинити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека» (02225, м.Київ, вул.Бальзака,12, ідентифікаційний код 23726751) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «С.К. –Трейд Групп» Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» (90454, Закарпатська область, Хустський район, смт.Вишково, вул.Шаянська,51А, ідентифікаційний код 32303872) 24 (двадцять чотири) грн. 49коп. 3% річних, 78 (сімдесят вісім) грн. 05коп. індексу інфляції, 69 (шістдесят дев’ять) грн. 81коп. державного мита, 161 (сто шістдесят одна) грн. 52коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «С.К. –Трейд Групп» Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека» пені у розмірі 57,62грн. відмовити.

6.          Стягнути з Дочірнього підприємства «С.К. –Трейд Групп» Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» (90454, Закарпатська область, Хустський район, смт.Вишково, вул.Шаянська,51А, ідентифікаційний код 32303872) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека» (02225, м.Київ, вул.Бальзака,12, ідентифікаційний код 23726751) 16 (шістнадцять) грн. 10коп. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.

7.          Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

8.          Матеріали справи №12/212 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      Кошіль В.В.

Судді                                                                                          Моторний О.А.

                                                                                          Шапран В.В.