Постанова № 15564561, 18.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2011 року Справа № 5005/584/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 12.04.2011

від відповідача: не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги закритого акціонерного товариства "Містобудівник-Дніпро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. у справі №5005/584/2011

за позовом приватної фірми "Вердикт-Днепр", м. Дніпропетровськ

до закритого акціонерного товариства "Містобудівник-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 69 949,37грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. у справі №5005/584/2011 (суддя Суховаров А.В.) уточнений позов приватної фірми "Вердикт-Днепр" до закритого акціонерного товариства "Містобудівник-Дніпро" про стягнення 69 949,37грн. задоволено частково. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "МІСТОБУДІВНИК-ДНІПРО" на користь приватної фірми "ВЕРДИКТ-ДНЕПР" 63504грн. основного боргу, 4384грн. пені, 909,94грн. 3% річних. Врешті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати повністю як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на наступне:

-не надано належних доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, що передбачено ст. 57 Господарського процесуального кодексу України;

-судом було здійснено нарахування штрафних санкцій за не сплату боргу не врахувавши, що з боку позивача не було здійснено виконання п. 4.2. Договору № 2/10, а саме не було виставлено рахунки на сплату. Акт здачі-приймання робіт не є достатнім доказом та підставою сплати за отриманні послуг, тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду залашити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) 01.03.2010 року було укладено договір №2/10 про надання охоронних послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання на платній основі по охороні об'єкта, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 2-А. При цьому, результат здачі-приймання об'єкта під охорону та цілодобове надання охоронних послуг виконавцем оформлюється актом приймання об'єкта під охорону, який являється невід'ємною частиною цієї угоди.

Згідно п.4.2 Договору оплата послуг позивача здійснюється відповідачем щомісячно до 15 (пятнадцятого) числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку, а згідно п.4.1 цієї ж угоди щомісячна вартість охоронних послуг складає 10584,00грн. з врахуванням ПДВ.

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо охорони обєкта за період з квітня по вересень 2010 року виконав належним чином, без зауважень зі сторони замовника, що підтверджується двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (а.с.15-20).

Відповідач оплату за виконану роботу в повному обсязі не здійснив, тому позивач 05.10.2010р. звернувся з вимогою щодо погашення заборгованості за договором №2/10 в сумі 63504,00грн.

Позивач 14.10.2010р. надав гарантійний лист щодо погашення заборгованості, але взяті зобовязання не виконав, що стало підставою звернення до суду з позовом.

Згідно ст.978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно розрахунку позивача заборгованість зі сплати за отриманні послуги становить 63504,00грн.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі порушення грошового зобовязання відповідач сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Виходячи з розміру заборгованості та періоду її виникнення, була заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 4384грн.

Зазначений розрахунок відповідачем в установленому порядку не спростовано, доказів належного виконання обовязків щодо своєчасної та повної сплати за отриманні послуги за договором не надано, тому суд правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Разом з тим, суд обґрунтовано не погодився з вимогами позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 917грн. 76коп. відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та вірно задовольнив позов в цій частині, виходячи зі строків невиконання зобовязань, частково у сумі 909,94 грн..

Посилання в апеляційній скарзі на порушення відповідачем п.4.2. Договору щодо ненадання рахунків на сплату послуг не можуть бути прийняті до уваги, оскільки розмір платежів визначений умовами договору, а відповідно до вимог чинного законодавства відповідач зобовязаний щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Інші доводи скаржника, у тому числі щодо порушення судом процесуальних норм, спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, виходячи з вимог ч.2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. у справі №5005/584/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді А.О.Логвиненко

Т.Г.Стрелець