Постанова № 15564554, 12.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011 року Справа № 5013/280/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Заболотна О.В.,

представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність №19-ю від 22.02.2011р.;

від відповідача:ОСОБА_2, представник, довіреність №1312 від 20.10.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2011р. у справі №5013/280/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Цун-Дон”, с. Мар”їнка, Мар”їнський район, Донецька область

до фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Олександрія, Кіровоградська область

про стягнення 345737 грн. 02 коп.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011р. товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Цун-Дон” (далі ТОВ “Торговий дім “Цун-Дон”) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі підприємець ОСОБА_3) про стягнення 252346, 82 грн. основного боргу, 73830, 14 грн. інфляційних втрат, 19560, 06 грн. 3% річних та судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2011р. (суддя: Кабакова В.Г.) позов задоволено частково: стягнуто з підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ “Торговий дім “Цун-Дон” 252346, 82 грн. основного боргу, 73830, 14 грн. інфляційних втрат, 19495, 15 грн. 3% річних, 3456, 72 грн. державного мита та 235, 95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 64, 91 грн. відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар; відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; період нарахування 3 % річних по кожній накладній окремо необхідно визначати починаючи з наступного дня після кінцевої дати оплати отриманого товару, вказаного в накладній; сума інфляційних втрат заявлена до стягнення обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить застосувати позовну давність щодо вимог про стягнення коштів за порушення грошового зобовязання в повному обсязі, вимог про стягнення боргу за накладними, виписаними до 12.02.2008р. та скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2011р. у справі №5013/280/11 повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі підприємець ОСОБА_3 посилається на те, що позовну заяву з боку позивача було підписано не уповноваженою особою; платіжне доручення №1001 від 19.01.2011р. про сплату державного мита за позовною заявою не відповідає законодавству; відповідач не встиг своєчасно прибути до суду та надати заперечення в звязку з несправністю транспортного засобу; видаткові накладні підписані не уповноваженими особами та не скріплені печатками позивача, а тому не є доказами укладення правочину; відсутні докази прибуття відповідача до м. Макіївки за отриманням товару; господарським судом не застосовано строки позовної давності, тоді як строк позовної давності закінчився; рішення господарського суду не відповідає вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Торговий дім “Цун-Дон” просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2011р. по справі №5013/280/11 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

12.05.2011р. у судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представником відповідача заявлено клопотання про витребування від Мар”їнської ОДПІ копій податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ “Торговий дім “Цун-Дон” з додатком №5 за 2007р., 2008р. та 2009р. складені за видатковими накладними по даній справі.

Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки предметом розгляду є зобов'язання відповідача по оплаті поставленого позивачем товару, а не питання податкового обліку та податкової звітності ТОВ “Торговий дім “Цун-Дон”. Крім того, в судовому засіданні колегією суддів оглянуто оригінали відповідних податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За видатковими накладними від 06.08.2007р. №21, від 20.08.2007р. №82, від 04.09.2007р. №157, від 11.09.2007р. №192, від 18.09.2007р. №223, від 01.10.2007р. №282, від 08.10.2007р. №316, від 23.10.2007р. №386, від 13.11.2007р. №493, від 19.11.2007р. №512, від 10.12.2007р. №625, від 25.12.2007р. №706, від 08.01.2008р. №6, від 21.01.2008р. №88, від 29.01.2008р. №134, від 12.02.2008р. №210, від 18.02.2008р. №242, від 25.02.2008р. №270, від 17.03.2008р. №380, від 01.04.2008р. №469, від 14.04.2008р. №528, від 28.04.2008р. №611, від 12.05.2008р. №672, від 12.05.2008р. №673, від 27.05.2008р. №754, від 27.05.2008р. №755, від 09.06.2008р. №846, від 23.06.2008р. №941, від 23.06.2008р. №955, від 07.07.2008р. №1047, від 07.07.2008р. №1048, від 22.07.2008р. №1177, від 04.08.2008р. №1278, від 04.08.2008р. №1279, від 18.08.2008р. №1385, від 01.09.2008р. №1510, від 15.09.2008р. №1629, від 29.09.2008р. №1747, від 14.10.2008р. №1865, від 28.10.2008р. №1962, від 17.11.2008р. №2122 відповідач отримала товар (продукти харчування) на загальну суму 1005 264, 41 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

В письмовій та єдиній формі документа договір між позивачем та відповідачем не укладався.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку; майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що між сторонами виникли певні взаємовідносини, що підпадають під норми ст.ст. 202, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 265 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин, що випливають з договору поставки, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару.

Термін виконання зобовязання, а саме, оплати товару сторонами встановлено в кожній видатковій накладній (дата здійснення оплати за поставлений товар), про що зазначено в рішенні господарського суду.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підприємець ОСОБА_3 здійснила часткову оплату отриманого товару, перерахував позивачу 752 917, 59грн. Таким чином, заборгованість відповідача становить 252 346, 82 грн.

Згідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, з урахуванням положень статей 202, 525, 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 175, 181, 193, 265 Господарського кодексу України, дійшов вірного висновку про стягнення з підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ “Торговий дім “Цун-Дон” 252346, 82 грн. основного боргу, 73830, 14 грн. інфляційних втрат за загальний період по всім видатковим накладним з вересня 2007р. по листопад 2010р. включно та 19495, 15 грн. 3% річних за загальний період по всім видатковим накладним з 27.08.2007р. по 20.12.2010р. включно, врахувавши, що перебіг строку починається з наступного дня після дати, яку встановлено у накладній як кінцеву дату оплати, зазначивши при цьому конкретну суму та період по кожній видатковій накладній.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо порушення норм процесуального права, то посилання скаржника на підписання позовної заяви не уповноваженою особою спростовуються, зокрема, довідкою Головного управління статистики у Донецькій області від 09.12.2010р. АБ №024168, згідно якої керівником ТОВ “Торговий дім “Цун-Дон” є Гамазіна Ольга Григорівна; доводи стосовно неподання позивачем належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі також є безпідставними, оскільки матеріали справи містять оригінал платіжного доручення від 19.01.2011р. №1001 про сплату позивачем державного мита в сумі 3 457,37 грн., яке зараховано до Державного бюджету України; відповідач була належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання (т.1 а.с.106), клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем не було надано суду першої інстанції, а подано відзив на позовну заяву; резолютивна частина рішення має остаточну відповідь щодо всіх вимог, які були предметом судового розгляду;

по-друге, щодо видаткових накладних, то кожна видаткова накладна містить підпис та печатку як позивача, так і відповідача. Оригінали всіх видаткових накладних було оглянуто колегією суддів апеляційної інстанції в судовому засіданні. Крім того, по 31-й накладній з 41 загальної кількості відповідачем здійснена оплата товару з зазначенням в призначенні платежу по якій накладній сплачується заборгованість за отриманий товар;

по-третє, щодо строку позовної давності, то сума основного боргу стягується тільки за видатковими накладними №№1047, 1177, 1278, 1385, 1510, 1629, 1747, 1865, 1962, 2122 за період з 07.07.2008р. по 17.11.2008р. Позовна заява подана 14.02.2011р., тобто, строк позовної давності не пропущено. Інфляційні втрати та 3% річних не є неустойкою в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України і на строк їх нарахування не розповсюджуються вимоги ст.258 Цивільного кодексу України. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснено позивачем по кожній видатковій накладній окремо з урахуванням оплат відповідача, вимог законодавства, строку виконання зобовязання. До того ж, згідно з положеннями ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування позовної давності, яка мала бути подана до винесення рішення судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Олександрія, Кіровоградська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2011р. у справі №5013/280/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 17.05.2011р.)