Постанова № 15564473, 11.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2011 року Справа № 5005/421/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність від 29 червня 2010 року №2834-О;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Тернопіль

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2011 року у справі № 5005/421/2011

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, м.Дніпропетровськ

про визнання дій незаконними, стягнення 47309,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2011 року у справі № 5005/421/2011 (суддя Євстигнеєва Н.М.) відмовлено в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 про визнання незаконними дій Тернопільської філії ПАТ КБ “Приватбанк” та стягнення з відповідача 47309,55 грн.

При винесенні рішення суд виходив із правомірного списання відповідачем грошових коштів з рахунку позивача.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про безпідставність обєднання господарським судом статусу фізичної особи і фізичної особи-підприємця та неправомірність списання банком коштів з нього як підприємця в рахунок погашення наявної у нього заборгованості як фізичної особи.

Відповідач ПАТ КБ “Приватбанк”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін. У поданому відзиві зазначає про правомірне списання банком грошових коштів з банківського рахунку позивача в сумі 47309,55 грн. в рахунок погашення заборгованості зі сплати платежів за користування кредитними коштами. Також вказує, що чинне законодавство не виділяє такого субєкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця. Законодавство лише встановлює, що фізична особа-підприємець відповідає за зобовязаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 04 травня 2011 року по 11 травня 2011 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, 17 січня 2007 року між відповідачем ЗАТ КБ “ПриватБанк” (банк) та позивачем підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір №ТЕ1L00 банківського рахунку, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору банк зобовязується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнту грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком у порядку та на умовах передбачених цим договором.

В пункті 2.1 договору передбачені обовязки банку, зокрема банк зобовязаний відкрити клієнту, після надання ним заяви та всіх необхідних документів, поточні (поточні) рахунок (рахунки) у тому числі картковий (карткові) (п.п.2.1.1 договору), виконувати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі у строки: у день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу (п.2.1.5 договору), списувати грошові кошти з рахунку (рахунків, у тому числі й карткових) клієнта на підставі його розпорядження або без його розпорядження, на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених цим договором (у тому числі клієнта з третіми особами) та (або) чинним законодавством (п.2.1.10 договору), здійснювати своєчасне зарахування та списання коштів з рахунку (рахунків) клієнта (п.2.1.14 договору).

За умовами п.п.3.2.5, 3.2.6 договору банківського рахунку у випадку порушення клієнтом правил користування платіжними картками під час проведення операцій банк має право тимчасово блокувати КПК та/або не перевипускати їх на новий термін; списувати кошти з усіх поточних (карткових) рахунків клієнта у національній валюті України, відкритих за цим договором, оформлюючи меморіальний ордер у межах сум, які належать до сплати банку за цим договором, згідно з тарифами, строками та порядком оплати (здійснювати договірне списання).

На виконання умов договору банківського рахунку банком 17 січня 2008 року відкрито ФОП ОСОБА_1 розрахунковий рахунок НОМЕР_1, валюта UAH (довідка Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” від 18 січня 2010 року №08.7.0.0.0/100118123130).

14 квітня 2008 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 221795-CRЕD, згідно з умовами якого банк за наявності вільних грошових коштів зобовязується надати позичальнику строковий кредит у розмірі, що вказаний у п.1.3 договору, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок № НОМЕР_2, відкритий ПриватБанком для позичальника згідно договору від 14 квітня 2008 року №221795-CARD (картрахунок), а позичальник зобовязується повернути одержаний кредит, сплатити відсотки, штрафи, пені та винагороди в терміни та в обємах, що встановлені даним договором, а також виконати інші зобовязання згідно даного договору в повному обсязі.

Відповідно до п.1.3. договору сума кредиту складає 4500 EUR. Термін погашення кредиту 14 квітня 2010 рік, в порядку і в терміни, встановлені графіком погашення кредиту та відсотків (п.1.4. договору).

Кредит надається на споживчі цілі за рахунок ресурсів Банку (п.п.1.5; 1.6. договору).

Згідно п.п.3.3, 3.4 договору №221795-CARD про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти “Мікрокредит”, укладеного 14 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1, клієнт доручає банку здійснити списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, належних до сплати банку по цьому договору, при настанні термінів платежів, а також здійснювати списання грошових коштів з картрахунку у випадку настання термінів платежів по інших договорах клієнта у розмірах, визначених договорами (договірне списання) в межах платіжного ліміту картрахунку.

У відповідності до умов договору №221795-CRЕD позивач отримав кредит у розмірі 4500 EUR.

В порушення умов договору №221795-CRЕD позивач зобовязання по поверненню кредитних коштів в передбачені договором строки не виконав.

26 травня 2010 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в сумі 55000 грн.

В звязку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору № 221795-CRЕD та № 221795-CARD про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти “Мікрокредит”, 27 травня 2010 року з розрахункового рахунку НОМЕР_1 підприємця ОСОБА_1 банком списано 47309,55 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за вказаними договорами за рахунок грошових коштів клієнта, що підтверджується випискою по рахунку за договором №221795-CARD.

В листопаді 2010 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про визнання дій Тернопільської філії ПАТ КБ “ПриватБанк” щодо вказаного списання незаконними та стягнення з відповідача коштів в сумі 47309,55 грн. як незаконно списаних.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п.20.1 ст.20 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Згідно ст.51 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банки відкривають та ведуть банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до положень п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 21 січня 2004 року № 22, особа, якою відкрито рахунок в банку та яка має право розпоряджатися коштами на ньому, є власником рахунку в банку.

Як встановлено ст.1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт наявності простроченої заборгованості в сумі 47309,55 грн. за кредитним договором позивачем не оспорюється, доказів її погашення останнім не надано, у звязку з цим відповідачем правомірно списано вказану суму грошових коштів з банківського рахунку позивача, що відповідає вимогам закону та умовам договору, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, вищевказаних висновків господарського суду не спростовують і судовою колегією відхиляються як безпідставні.

Посилання позивача на неправомірність списання з нього як підприємця наявної у нього заборгованості як фізичної особи не ґрунтується на законі. Підприємництво є організаційно-правовою формою здійснення фізичною особою підприємницької (господарської) діяльності. При цьому, набуття особою статусу підприємця не свідчить про втрату або заміну громадянином статусу фізичної особи.

З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та обєктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2011 року у справі № 5005/421/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді В.Ф.Мороз

І.М.Науменко