Рішення № 15562405, 11.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2011 р.Справа № 8/31/5022-584/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», вул. Артема, 60, м. Київ, від імені якого діє Філія Західне регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», вул. Банківська, 5, м. Львів

до відповідачів: 1. Закритого акціонерного товариства «Тернопільська фірма «Меблі», вул. Фабрична, 24а, м. Тернопіль, 46010

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол»вул. Живова, 31, м. Тернопіль, 46008

про стягнення заборгованості за Кредитним договором №151-01-07 від 14.12.2007 року в загальній сумі 3597 594 грн. 14 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1. начальника юридичного відділу, довіреність №268 від 17.02.2011р.

Відповідача -1: ОСОБА_2. уповноваженого, довіреність №8102 від 13.11.2008р.

Відповідача -2: ОСОБА_2. уповноваженого, довіреність №2032 від 30.06.2010р.

В судовому засіданні представникам сторін розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ, від імені якого діє Філія Західне регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Львів, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: Закритого акціонерного товариства «Тернопільська фірма «Меблі», м. Тернопіль, надалі відповідач 1, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол»м. Тернопіль, надалі відповідач 2, про стягнення заборгованості за Кредитним договором №151-01-07 від 14.12.2007 року в загальній сумі 3597 594грн. 14 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 взятих на себе визначених умовами Кредитного договору №151-01-07 від 14.12.2007 зобовязань щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним, у звязку з чим станом на 19.04.2011 року виникла заборгованість по тілу кредиту в сумі 1360 000грн. та заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами в сумі 500992,66 грн., а також у позивача виникло право на дострокове стягнення суми кредиту в розмірі 1 700 380грн. та суми відсотків в розмірі 36992,66грн. Зазначає, що Відповідач 2 згідно договору поруки від 14.12.2007 р. є поручителем товариства з обмеженою відповідальністю ЗАТ «Тернопільська фірма «Меблі»за кредитним договором №151-01-07 від 14.12.2007р. та, відповідно, відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник за невиконання останнім зобовязань за кредитним договором № 151-01-07 від 14.12.2007р.

В підтвердження викладеного надано: Кредитний договір №151-01-07 від 14.12.2007р. та Додаткові Договори до нього , договір поруки від 14.12.2007 р., платіжне доручення від 14.12.2007 року на суму 3060380грн., як доказ надання відповідачу кредитних коштів; претензії-вимоги №2478 від 23.11.2010р. та №2479 від 23.11.2010р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Ухвалою суду від 21.04.2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 10:20 год. 11.05.2011 року.

11.05.2011 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд заявлену до стягнення суму заборгованості за Кредитним договором №210-01-08 від 13.03.2008 року стягнути з відповідачів солідарно.

Представник позивача в судове засідання 11.05.2011р. прибув, позовні вимоги, з врахуванням наданого уточнення, підтримав в повному обсязі.

В силу ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на наведене, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог, як таку, що подана, у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом розгляду у даній справі є: солідарне стягнення з ПП "Тернопільська фірма"Меблі" та ТзОВ "Аріол" заборгованості за кредитним договором №151-01-07 від 14.12.2007р. в розмірі 3 597 594,14грн.

Відповідач 1 у відзиві на позов №2 від 10.05.2011 року, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 11.05.2011 року, вимоги позивача визнав в повному обсязі. Зазначив, що неналежне виконання зобовязань за Кредитним договором №151-01-07 від 14.12.2007 року з його сторони мало місце у звязку із важким фінансовим станом підприємства.

Відповідач 2 у відзиві на позов № 76 від 10.05.2011 року, підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 11.05.2011р., вимоги позивача щодо солідарного стягнення заборгованості за Кредитним договором договором №151-01-07 від 14.12.2007р. визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 11.05.2011р. доводи та пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

14 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит", в особі начальника відділення № 12 Філії "Західне регіональне управління" ВАТ "Фінанси та Кредит" ОСОБА_3., яка діяла на підставі довіреності, - Банк, з однієї сторони, та Закритим акціонерним товариством «Тернопільська фірма «Меблі», в особі директора Погосяна А.Н., який діяв на підставі Статуту, - Позичальник, з другої сторони, укладено кредитний договір № 151-01-07, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 3060 380,00грн. (на придбання земельної ділянки, загальною площею 2,354139га, яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Фабрична,24а, кадастровий номер 6110100000:03:0060031), а Позичальник - зобовязується повернути отримані кредитні кошти до 01.11.2012р. та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 15,5 % річних за період з дня видачі до дати повернення кредиту, та 31% річних за користування кредитом у разі порушення строків його повернення (п.п.1.1,3.1, 4.1 Договору).

26.05.2008р. між сторонами укладено Додатковий договір №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №151-01-07 від 14.12.2007р., який є його невід'ємною частиною та яким внесено зміни в п.1.1, 3.1 кредитного договору, згідно якого сторони встановили процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 18% річних з 26.05.2008р. до дати повернення кредиту - 01.11.2012р. та 36 % річних за період з 01.11.2012р. до дня фактичного погашення основної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 2.1,2.2 п.2 Договору, видача кредиту відбувається за письмовою заявкою Позичальника, за згодою Банку шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника, якщо інше не зазначено в заявці.

Договір набуває чинності з моменту видачі кредиту та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань (п.п.8.5 п.8 Договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобовязання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобовязань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст. 346 ГК України).

Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

14.12.2007 року на забезпечення виконання Позичальником зобовязання по кредитному договору № 151-01-07 від 14.12.2007р., між позивачем,- Банк, з однієї сторони, ТзОВ «Аріол», - Поручитель, з другої сторони, та відповідачем у справі Боржник, з третьої сторони, укладено Договір поруки, відповідно до якого, Поручитель зобовязався перед Кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобовязань за кредитним договором №151-01-07 від 14.12.2007 року (п.п.1.1 Договору).

Підставою договору поруки є дійсна вимога Кредитора до Боржника, встановлена Кредитним договором. (п.п.1.2 Договору).

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Договору, у випадку невиконання Боржником зобовязань за кредитним договором, Боржник та поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобовязань (п.п. 6.2 п.6 Договору).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб. Також, згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зі сторони Банку зобов'язання за кредитним договором №151-01-07 виконано належним чином. Зокрема, 14.12.2007 року на поточний рахунок Позичальника, який вказано в п.п.1.2 Договору перераховано кредитні кошти в сумі 3060380грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжного доручення від 14.12.2007 року та виписка по особовому рахунку відповідача за період з 14.12.2007р. по 18.04.2011р..

Згідно п.п.1.1 п.1, п.п.2,2 п.2, п.п. 4.1 п. 4 Договору, "Позичальник" зобовязався використати кредитні кошти на придбання земельної ділянки, загальною площею 2,354139га, яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Фабрична,24а, кадастровий номер 6110100000:03:0060031, повертати отримані кредитні кошти згідно графіку передбаченого п.2.2 Договору, а також - сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.п.2.2 п. 2 Договору повернення кредитних коштів (основної суми боргу) Банку проводиться Позичальником згідно з графіком: з 22 грудня 2009р. по 22 жовтня 2012р., з щомісячною оплатою по 85 000,00грн., а до 01 листопада 2012р. 85380,00грн. Погашення заборгованості проводиться шляхом перерахування коштів на транзитний рахунок Банку, які далі зараховуються Банком на позичковий рахунок Позичальника, відповідно до регламенту роботи Банку.

Нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами проводиться щомісяця. Позичальник сплачує проценти в термін з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У зазначений термін нараховуються і сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно). Позичальник сплачує проценти за останній звітній період не пізніше терміну повернення кредиту, зазначеного у Договорі. Датою сплати процентів є день зарахування Банком коштів, відповідно до регламенту роботи на рахунок, який відкрито Банком Позичальнику для обліку нарахованих процентів за користування кредитними коштами (п.п.3.4-3.5 п.3 Договору).

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору (графіку погашення основної суми заборгованості, термінів сплати відсотків) та вимог чинного законодавства, не здійснював своєчасного погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на 19.04.2011 року утворилась прострочена заборгованість по кредиту в сумі 1360000грн. та заборгованість по прострочених відсотках в сумі 500992,66грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення Позичальником зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

П.п.6.1 п.6 Кредитного договору сторони передбачили право Банку вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за період користування кредитом до настання терміну повернення кредиту визначеного договором, зокрема у випадку не сплати/ наявності прострочення сплати процентів за користування кредитом.

П.п.2.3 Договору сторони передбачили право Кредитора (Банку) у випадку непогашення Боржником заборгованості за Кредитним договором протягом 1-го календарного дня з моменту настання строку сплати процентів, основного боргу та/або комісійної винагороди, передбачених Кредитним договором, вимагати сплати боргу в повному обсязі від Поручителя.

23.11.2010 року позивачем направлено на адреси відповідачів претензію-вимогу №2478 та №2479 про погашення суми заборгованості за кредитом, суми простроченої заборгованості за кредитом, суми процентів за нарахованих процентів за користування кредитними коштами та суми прострочених процентів за користування кредитними коштами. Дані претензії отримані відповідачами 03.12.2010 та, відповідно, 06.12.2010 року, однак, залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 взятих на себе кредитним договором зобов'язань не виконав і станом на день розгляду спору в суді непогашеними є 1 360 000 грн. - простроченої заборгованості за кредитом; 1700380 грн. заборгованості за кредитом; 500 992 грн. 66 коп. - прострочених процентів за користування кредитними коштами та 36221 грн. 48 коп. - нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач 1 у відзиві на позов № 2 від 10.05.2011р., підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 11.05.2011р., заборгованість перед позивачем за Кредитним договором №151-01-07 від 14.12.2007 року в загальній сумі 3597594,11грн. визнав в повному обсязі.

Відповідач 2 у відзиві на позов № 76 від 10.05.2011р., підтриманому його повноважним представником в судовому засіданні 11.05.2011р., вимоги позивача визнав в повному обсязі.

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За даних обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем зобов'язань за Кредитним договором, відповідачами визнано заборгованість за Кредитним договором, доказів, на підтвердження виконання ними договірних зобов'язань не надано, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як правомірні, обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75,77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства «Тернопільська фірма «Меблі», вул. Фабрична, 24а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 01555022) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріол», вул. Живова, 31, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 32578370) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", вул. Артема, 60, м. Київ, від імені якого діє Філія Західне регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит», вул. Банківська, 5, м. Львів (ідентифікаційний код 09807856):

-1 360 000 грн. - простроченої заборгованості за кредитом;

-1700380 грн. заборгованості за кредитом;

-500 992 грн. 66 коп. - прострочених процентів за користування кредитними коштами;

-36221 грн. 48 коп. - нарахованих процентів за користування кредитними коштами;

-25736 грн. - в повернення сплачених судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання "12" травня 2011 року), через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила