Рішення № 15562096, 17.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

17 травня 2011 року справа № 5020-410/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Си Крафт Україна” (вул. Радянська, 8, кв. 15, місто Севастополь, 99011,ідентифікаційний код 31656431)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Премиум-Групп” (99011, м. Севастополь, вул. Шмідта, будинок 7, ідентифікаційний код 35613475)

про стягнення 260169,50 грн.

Суддя О.С. Погребняк

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 19/10/10 від 20.10.2010;

відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № б/н від 01.02.2010;

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Си Крафт Україна” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Премиум-Групп” про стягнення збитків у розмірі 260169,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 509, 780 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між сторонами у справі було укладено договір оренди приміщень у торговельному центрі «Капітан». Позивач зазначає, що відповідач був зобов`язаний вжити дій, спрямованих на наповнення торговельного центру іншими орендарями, що забезпечило б потік покупців та дозволило отримати виручку від продажу власного товару. Крім того, позивач посилається на той факт, що він за власний рахунок здійснив відгородження вітринами орендованої площі від інших площ приміщення торговельного центру, а також зазнав інших витрат. Позивач вважає, що збоку відповідача мало місце неналежне виконання зобов`язання по наповненню торговельного центру орендарями, чим було спричинено збитки в сумі 260169,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.03.2011 позовну заяву прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач у судовому засіданні з доводами позовних вимог не погодився, надав відзив на позов, в якому зазначив, що зміст орендних правовідносин, оформлених договором оренди № 9 від 01.04.2009 та додатковими угодами до нього, не передбачали в якості умови договору обов`язку орендодавця по наповненню площ торговельного комплексу, у зв`язку з чим, відсутній причинний зв'язок між діями відповідача та збитками, які поніс позивач.

У судовому засіданні 17.05.2011 представникам сторін були роз`яснені їх процесуальні права, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В даному випадку, 01.04.2009 між ТОВ "Премиум-Групп" Орендодавець, та ТОВ "Си Крафт Україна" Орендар, було укладено договір № 9 (за даними відповідача договір має № 18. Однак судом встановлено той факт, що предметом дослідження є один і той самий договір) оренди нежитлового приміщення, відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове користування нежитлові приміщення загальною площею 868,9 кв.м., розташовані за адресою: вул. Руднева, 38 в місті Севастополі і позначені на поетажному плані КП "БТИ і ГРОНИ" під наступними номерами: частина приміщення № "3-1" і приміщення № "3-19" (а.с.15-22).

Пунктом 8.2 Договору № 9 (18) від 01.04.2009 встановлено, що термін його дії визначено протягом двох років і 360 календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі Об'єкту в оренду.

В порядку, передбаченому пунктами 2.1., 2.2. Договору № 9 (18) від 01.04.2009, позивач передав по акту прийому-передачі від 01.04.2009 відповідачеві зазначені нежитлові приміщення (а.с.23).

18.05.2009 між сторонами у справі було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору № 9 (18), відповідно до пункту 1 якої відповідач прийняв на себе зобов'язання додатково передати позивачеві нежитлові приміщення загальною площею 179,8 кв.м., розташовані на першому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул.Руднева, 38 і позначені на поетажному плані КП "БТИ і ГРОНИ" під наступними номерами - № "3-17", № "3-18", а також частина коридору, що примикає до приміщень, позначених на поэтажном плані КП "БТИ і ГРОНИ" під № "3-16", "3-17", "3-18" і "3-1" (а.с.58-61).

Відповідно до акту прийому-передачі від 18.05.2009, вищезгадані нежитлові приміщення були фактично передані позивачеві (а.с.62).

Таким чином, з 18.05.2009 сумарна площа нежитлових приміщень першого поверху будівлі по вул. Руднева, 38 в м. Севастополі, переданих в користування позивачеві, склала 1048,70 кв.м.

На підставі акту прийому-передачі нежитлових приміщень з оренди від 31.07.2009, позивачем повернені відповідачеві з оренди усі вказані вище нежитлові приміщення площею 1048,70 кв.м. (а.с.66).

Згідно з Додатковою угодою № 4 від 01.08.2009 до договору № 9 (18) від 01.08.2009, ТОВ "Премиум-Групп" передало ТОВ "Си Крафт Україна" у тимчасове користування нежитлове приміщення площею 549,4 кв.м., розташоване на другому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Руднева, 38 і позначене на поетажному плані під номером "4-1" (а.с.69-72).

Відповідно до Угоди про розірвання Договору № 9 (18) від 01.04.2009 року, позивач і відповідач дійшли згоди про дострокове розірвання договору з 16 грудня 2009 року (а.с.76-77).

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналіз правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, дозволяє суду зробити висновок про те, що між позивачем - Орендарем і Відповідачем Орендодавцем існували орендні правовідносини на підставі Договору оренди № 9 (18) від 01.04.2009, у зв`язку з чим обов`язковими до виконання є лише ті умови договору, які включені в текст цього Договору.

Позивач, в якості правового обґрунтування позову, посилається на статтю 780 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Умова договору найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.

Однак, дана норма Цивільного кодексу України до правовідносин у даній справі не відноситься, оскільки позивач заявляє позов не про відшкодування шкоди, завданої третім особам у зв'язку з користуванням річчю, а про стягнення збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань.

Позивач також в якості правового обґрунтування позову посилається на статтю 509 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однак, аналіз змісту укладеного між сторонами договору та додатків до нього свідчить про те, що такі умови як: наповнення інших торговельних площ орендарями; урочисте відкриття ТЦ "Капітан" 01.06.2009 і функціонування до цієї дати 70% торговельних площ; установка вітрин в орендованих нежитлових приміщеннях; перепланування об'єкту оренди і перенесення вітрин; застосування до орендної ставки коефіцієнта заповнюваності торговельного центру, в Договір оренди № 9 (18) від 01.04.2009 не включались та обов`язок по їх виконанню відповідач на себе не приймав.

За таких обставин, відсутні підстави стверджувати про існування зобов`язання в частині перелічених вище умов та його порушення. Тому, посилання на статтю 509 Цивільного кодексу України суд вважає неправомірним.

Надаючи оцінку позовним вимогам про стягнення збитків, суд звертає увагу на частину 1 статті 22 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина 1 статті 225 Цивільного кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Однак, судом встановлено, що відповідач господарське зобов`язання (в даному випадку - орендне) або установлені вимоги здійснення господарської діяльності не порушував, а обставини, на які посилається позивач, предметом договору або інших належним чином оформлених зобов`язань не являлись.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення та відсутність підстав для задоволення позову і стягнення збитків.

Що стосується доводів позивача про спричинення йому збитків у зв`язку з відсутністю наповнення інших торговельних площ орендарями; відкриття ТЦ "Капітан" 01.06.2009 і функціонування до цієї дати 70% торговельних площ; встановлення вітрин в орендованих нежитлових приміщеннях; перепланування об'єкту оренди і перенесення вітрин, то суд не може визнати такі доводи обґрунтованими з огляду на частину 2 статті 3 Господарського кодексу України, згідно з якою господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Стаття 42 Господарського кодексу України встановлює, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

На підставі викладеного, суд вважає, що за відсутності оформленого належним чином зобов`язання відповідача в частині наповнення торговельних площ іншими орендарями; відкриття ТЦ "Капітан" 01.06.2009 і функціонування до цієї дати 70% торговельних площ; встановлення вітрин в орендованих нежитлових приміщеннях та перепланування об'єкту оренди і перенесення вітрин позивач наведені умови приймав на власний ризик та, на думку суду, позбавлений права посилатись на наявність в діях відповідача протиправних дій, які спричинили збитки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя підписПогребняк О.С.

Рішення оформлено згідно

з вимогами ст. 84 ГПК України

та підписано 19.05.2011