Рішення № 15562032, 12.05.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2011 р. Справа № 5019/824/11

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом підприємця ОСОБА_2

до відповідача Приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест Буд"

про стягнення 32 254 грн. 08 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_1. за дов. № 653 від 28.04.11 р.

Від відповідача : не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест Буд" про стягнення заборгованості в сумі 32 254 грн. 08 коп.

У судовому засіданні 12 травня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест Буд", у судове засідання 12 травня 2011 року не з'явився, витребуваного ухвалами суду від 19 квітня 2011 року та 28 квітня 2011 року відзиву на позов не подав, вимог позивача не оспорив. Проте, до господарського суду повернулися конверти, в яких відповідачу за адресами: м. Рівне провул. Робітничий, буд. 1, та м. Рівне вул. Курчатова, буд. 60, направлено ухвали суду з довідкою відділення підприємства звязку: "по закінченню терміну зберігання" .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 225722 станом на 10 травня 2011 року (а.с. 27) місцезнаходження відповідача: 33009, м. Рівне провул. Робітничий, 1.

За вказаною адресою судом направлялись відповідачу ухвали про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду та про відкладення справи.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, направляючи рекомендованою кореспонденцією ухвали за місцем реєстрації відповідача.

За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

Між Позивачем - приватним підприємцем ОСОБА_2. та Відповдачем - приватним підприємством "Будівельна фірма "Вест Буд" у липні 2010 року укладено усний договір на поставку будівельних матеріалів, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000135 від 20 липня 2010 року, направленим Відповідачем Позивачу ( а.с. 11).

Згідно податкових накладних № 13 від 21 липня 2010 року на суму 15 000 грн. 00 коп. та № 22 від 03 серпня 2010 року на суму 17 254 грн. 08 коп.( а.с. 7-8) та платіжних доручень № 157 від 21 липня 2010 року та № 176 від 03 серпня 2010 року ( а.с. 9-10) Позивач повністю виконав свої зобов'язання перед Відповідачем щодо попередньої оплати будівельних матеріалів, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000135 від 20 липня 2010 року.

Відповідач оплачений Позивачем товар не поставив.

28 жовтня 2010 року Позивачем направлено Відповідачу претензію з вимогою про поставку будівельних матеріалів або повернення у повному обсязі сплачених коштів за поставку будівельних матеріалів ( а.с.12-14).

Відповідач відповіді на претензію не надав, будівельні матеріали не поставив, сплачені кошти за поставку товару не повернув, і за ним рахується заборгованість в сумі 32 254 грн. 08 коп.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою відносини, які виникли між позивачем та відповідача є відносинами, що виникли з договору поставки.

За договором поставки (ст. 712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не впливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 525, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем не надано суду доказів виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 32 254 грн. 08 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна фірма "Вест Буд" (33009, м. Рівне провул. Робітничий, 1, код 35953555) на користь підприємця ОСОБА_2 (35316, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 32 254 грн. 08 коп. заборгованості, 322 грн. 55 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.Р.Войтюк

Повний текст рішення оформлено та підписано 16 травня 2011р.