Рішення № 15557861, 13.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2011 р. Справа № 17/038-11

За позовом Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”

до першого відповідача Відкритого акціонерного товариства „Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”,

другого відповідача Чернігівської центральної районної лікарні

та третього відповідача Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області

про стягнення 50000грн.

Суддя Горбасенко П.В.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1. (дов. № 549 від 31.12.2010р.);

від першого відповідача не зявилися;

від другого відповідача не зявилися;

від третього відповідача Маринін О.І. (селищний голова);

від третьої особи не зявилися.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (далі - позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (далі перший відповідач), Чернігівської центральної районної лікарні (далі другий відповідач) та Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі третій відповідач) про стягнення 50000грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 24.01.2008р. по просілковій дорозі від автомобільної дороги Чернігів-Городня-Сеньківка до с. Клочків на 12 км., внаслідок порушення водієм ОСОБА_2. п. 12.1. Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем ВАЗ 2131, державний номерний знак НОМЕР_1, орендарем якого відповідно до договору оренди автомобільного транспорту від 27.05.2005р. є Седнівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3. Автомобіль Nissan Patrol був застрахований позивачем за договором страхування засобів наземного транспорту та нещасного випадку № 770534789 від 20.09.2007р. Для визначення вартості ремонту Nissan Patrol було проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого було складено висновок спеціалістів № 189 д від 21.02.2008р., за яким вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 58032,80грн. Позивач у відповідності з договором страхування засобів наземного транспорту та нещасного випадку № 770534789 від 20.09.2007р. здійснив витрати, повязані з ремонтом автомобіля у сумі 50 000грн., які позивач просить стягнути з відповідачів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011р. порушено провадження у справі № 17/038-11, розгляд справи призначено на 22.04.2011р., до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Чернігівську районну державну адміністрацію Чернігівської області.

В судовому засіданні 22.04.2011р. представником першого відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с. 95), згідно якого позовні вимоги визнані безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, який прийнято судом. Крім того, в судовому засіданні 22.04.2011р. представником другого відповідача подано відзив на позовну заяву № 882 від 21.04.20110р. (а.с. 93-94), згідно якого позовні вимоги також визнані безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2011р. розгляд справи відкладено на 13.05.2011р.

В судовому засіданні 13.05.2011р. представником позивача, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подано заяву № 1426 від 12.05.2011р. (а.с. 110-111), згідно якої позивач відмовився від позовних вимог до першого та другого відповідачів на підставі ст. 78 ГПК України та просив суд стягнути з третього відповідача 50000грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування, яка прийнята судом.

У судовому засіданні 13.05.2011р. представником третього відповідача подано клопотання про визнання третього відповідача неналежним відповідачем (а.с. 108-109), яке відхилено судом, у звязку з його безпідставністю. Крім того, представником третього відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с. 114-115), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та заявив про застосування до позовних вимог позовної давності строком у 3 роки, встановленої ст. 257 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2007р. між Закритим акціонерним товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”, яке перейменовано у Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір страхування засобів наземного транспорту та нещасного випадку № 770534789, за умовами якого страховик зобовязався при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесений збиток на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1 договору обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Nissan Patrol, реєстраційний номер НОМЕР_2.

24.01.2008р. близько 11-00 год. по просілковій дорозі від автомобільної дороги Чернігів-Городня-Сеньківка до с. Клочків на 12 км., сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів: ВАЗ 2131, державний номерний знак НОМЕР_1, орендарем якого відповідно до договору оренди автомобільного транспорту від 27.05.2005р. є Седнівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (в момент ДТП автомобілем керувала працівниця третього відповідача - ОСОБА_2. (трудова книжка БТ-І № НОМЕР_3, а.с. 62-63)), та автомобіля Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням власника Старобінського О.Я.

Як вбачається з договору оренди автомобільного транспорту від 27.05.2005р. (а.с. 37-38) третій відповідачем, на момент вчинення вказаного ДТП, був орендарем автомобіля ВАЗ 2131, державний номерний знак НОМЕР_1.

Постановою Чернігівського районного суду від 25.01.2008р. у справі № 3-744/2008 (а.с. 14) працівницю Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2. визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на неї штрафу у розмірі 17грн.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Nissan Patrol Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого складено висновок спеціалістів експертного, авто товарознавчого дослідження, по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 21.02.2008р., згідно якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 58032,80грн.

20.03.2008р ЗАТ „АСК „ІНГО Україна”” було складено страховий акт № 29471 (а.с. 31) за яким вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та встановлено суму завданої шкоди, яка підлягає страховому відшкодуванню: 50000грн.

На виконання п. 7 договору страхування засобів наземного транспорту та нещасного випадку № 770534789 від 20.09.2007р. та страхового акту № 29471 від 20.03.2008р. позивачем в якості оплати ремонту пошкодженого автомобіля Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_2 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 50000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3111 від 04.04.2008р. (а.с. 35).

Предметом позову, з урахуванням заяви № 1426 від 12.05.2011р. (а.с. 110-111), є вимога про стягнення з третього відповідача 50000грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий звязок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини. Так за правилами ч. 1 ст. 1188 ЦК України, якщо шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною першою ст. 1172 ЦК України на юридичну особу покладається обовязок відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що на момент скоєння ДТП орендарем автомобіля ВАЗ 2131, державний номерний знак НОМЕР_1 був третій відповідач, що підтверджується договором оренди автомобільного транспорту від 27.05.2005р. (а.с. 37-38) та наказом Чернігівської центральної районної лікарні № 589 (а.с. 91), за кермом вищевказаного автомобіля в момент ДТП був водій - ОСОБА_2., яка є працівником Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, що підтверджується трудовою книжкою БТ-І № НОМЕР_3 (а.с. 62-63); наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій ОСОБА_2. та розмір якої підтверджений матеріалами справи; страхове відшкодування у сумі 50000грн. виплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 3111 від 04.04.2008р. (а.с. 35).

Водночас, в судовому засіданні 13.05.2011р. від представника третього відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 114-115), в якому останнім заявив клопотання про застосування строку позовної давності для захисту порушеного права, встановленого ст. 257 ЦК України.

Приписами статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судом встановлено, що як вбачається зі змісту платіжного доручення № 3111 від 04.04.2008р. (а.с. 32), позивач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 50000грн. 04.04.2008р., тобто строк позовної давності для вимоги про стягнення в регресному порядку виплачених 50000грн. спливає 04.04.2011р. (3 роки після виплати страхового відшкодування), в той час коли позивач, як вбачається з відбитку штемпеля установи поштового звязку на конверті (а.с. 58), в якому містилися позовні матеріали, направлені до суду, звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення страхового відшкодування 31.03.2011р. (в межах встановленого ст. 257 ЦК України трьохрічного строку).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відсутність пропуску позивачем строку позовної давності тривалістю у три роки, встановленої ст. 257 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд критично ставиться до посилань представника третього відповідача на те, що позивач, в порушення ч. 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією) не звертався до третього відповідача з претензією, оскільки як вбачається з рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 30.08.2002 (у справі про досудове врегулювання спорів) звернення особи з претензію (в межах досудових процедур) є правом, а не обовязком особи, а відтак твердження представника позивача про незаконність вимог позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з третього відповідача 50000грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягають задоволенню.

Як вбачається із заяви № 1426 від 12.05.2011р. (а.с. 110-111) позивач в порядку ст. 78 ГПК України відмовився від позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” та Чернігівської центральної районної лікарні.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Господарський суд, розглянувши заяву № 1426 від 12.05.2011р. (а.с. 110-111) представника позивача встановив, що вона підписана представником позивача за довіреністю № 549 від 31.12.2010р. ОСОБА_4.; не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, приймає відмову від позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” та Чернігівської центральної районної лікарні та на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження в цій частині позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на третього відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” та Чернігівської центральної районної лікарні припинити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (15522, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Седнів, вул. Я. Лизогуба, буд. 21; код ЄДРПОУ 04412550) на користь Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; код ЄДРПОУ 16285602) 50 000 (пятдесят тисяч гривень) 00 коп. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування, 500 (пятсот гривень) 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 17.05.2011р.