Рішення № 15557696, 12.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2011 р. Справа № 12/062-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 1 275,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (паспорт №СКНОМЕР_2, вид. 20.08.1997 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»(далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 275,94 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на охорону будинку №905 від 17.09.2007 року (далі договір), згідно з умовами якого позивач взяв на себе обовязки по охороні будинку відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі обєкт), а відповідач зобовязувався вчасно та в повному обсязі надані послуги оплатити.

Відповідач надані послуги оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 900,00 грн. основного боргу, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 243,00 грн., 69,94 грн. пені, три проценти річних у розмірі 63,00 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2011 року, справу призначено до розгляду 19.04.2011 року.

19 квітня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долучених до матеріалів справи. Розгляд справи, на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.05.2011 року.

12 травня 2011 року представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

17 вересня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»(далі позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений договір №905 (далі договір), згідно з умовами якого позивач взяв на себе обовязки по охороні будинку відповідача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі обєкт), а відповідач зобовязувався вчасно та в повному обсязі надані послуги оплатити.

Позивач протягом 2008 року надав відповідачу послуг на загальну суму 1 100,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0006576 від 28.11.2008 року, №ОУ-0005928 від 31.10.2008 року, №ОУ-0005215 від 30.09.2008 року, №ОУ-0004497 від 27.08.2008 року, №ОУ-0004028 від 31.07.2008 року, №ОУ-0003246 від 27.06.2008 року, №ОУ-0002789 від 30.05.2008 року, №ОУ-0001792 від 30.04.2008 року, №ОУ-0001548 від 31.03.2008 року.

Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, а саме у розмірі 200,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, долученою до матеріалів справи.

17 серпня 2010 року сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким борг відповідача перед позивачем становив 900,00 грн.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 900,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 243,00 грн., 69,94 грн. пені, три проценти річних у розмірі 63,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 2.4 договору передбачено, що оплата за послуги охорони здійснюється відповідачем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача до 10-го числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з п. 6.3 договору, за несвоєчасну оплату послуг охорони відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 5 грн. за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи період заборгованості з 10.04.2008 року до 10.10.2008 року, розмір заборгованості 900,00 грн., а також те, що облікова ставка НБУ до 29.04.2008 року становила 10,0% ( Постанова НБУ від 29.12.2007 року №492), а з 30.04.2008 року 12,0% (Постанова НБУ від 21.04.2008 року №107), то пеня становить 42,40 грн., які підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що індекс інфляції за період з 01.12.2008 року по 01.03.2011 року становив у 2008 році: у грудні 102,1% (УК №1 від 09.01.2009р.); у 2009 році: у січні 102,9% (УК № 23 від 10.02.2009р.),лютому 101,5% (УК №43 від 11.03.2009р.), березні 101,4% (УК №63 від 08.04.2009р.), квітні 100,9% (УК №80 від 07.05.2009р.), травні 100,5% (УК №101 від10.06.2009р.), червні 101,1% (УК №120 віл 08.07.2009р.), липні 99,9% (УК №143 від 08.08.2009р.), серпні 99,8% (УК №164 від 09.09.2009р.), вересні 100,8% (УК №185 від 08.10.2009р.), жовтні 100,9% (УК №208 від 10.11.2009р.), листопаді - 101,1% (УК №228 від 08.12.2009р.), грудні - 100,9% (УК №3 від 09.01.2010р.); у 2010 році: у січні 101,8% (УК №24 від 09.02.2010р.), лютому 101,9% (УК №44 від 10.03.2010р.), березні 100,9% (УК №64 від 08.04.2010р.), а також те, що розмір заборгованості становив 900,00 грн., то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 301,41 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 243,00 грн., тому саме ця сума підлягає стягненню.

Прострочення платежу з 01.12.2008 року по 01.03.2011 року складає 819 днів, тому три проценти річних від суми 900,00 грн. становлять 60,51 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ст. 599, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1 275,94 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Матросова, 34, код 20582961) 900,00 грн. (девятсот грн. 00 коп.) основного боргу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 243,00 грн. (двісті сорок три грн. 00 коп.); 42,40 грн. (сорок дві грн. 40 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 60,51 грн. (шістдесят грн. 51 коп.); 99,60 грн. (девяносто девять грн. 60 коп.) витрат на сплату державного мита; 230,45 грн. (двісті тридцять грн. 45 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Дьоміна С.Ю.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 16.05.2011 року.