Рішення № 15557694, 10.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р. Справа № 19/304-10

За позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк», м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ», м. Бориспіль;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача закритого акціонерного товариства «ВОЛАР», м. Київ;

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Карпечкін Т.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 03.12.2009 р.);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність від 24.03.2011 р.);

від третьої особи: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Златобанк»(надалі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ»(надалі відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «ВОЛАР»(позичальника) за Кредитним договором № 38/08/KL від 11.09.2008 р. перед Банком, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ», як майновим поручителем, було укладено Договір іпотеки від 31 серпня 2009 року за № 1641, Згідно з умовами зазначеного договору іпотеки відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: чотири земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які належать ТОВ «СП БОРИСПІЛЬ»на праві власності. У звязку з порушенням ЗАТ «ВОЛАР»умов Кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р. в частині сплати заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом позивач, згідно з умовами укладеного з відповідачем Договору іпотеки від 31 серпня 2009 року за № 1641, має право задовольнити свої майнові вимоги в сумі 337637,67 доларів США заборгованості по поверненню кредитних коштів, 98083,26 доларів США заборгованості по прострочених відсотках, 797,20 доларів США нарахованим відсоткам, 1289243,52 грн. - пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту та відсоткам, 13071,63 долара США 3% річних, 5000 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 4.4. кредитного договору, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Ухвалою від 16.12.2010 р. господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 19/304-10 та призначив її розгляд на 18.01.2011 р.

Ухвалою від 18.01.2011 р. суд відклав розгляд справи на 07.02.2011 р., у звязку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Ухвалою від 07.02.2011 р. суд, на підставі ст. 27 ГПК України, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача закрите акціонерне товариство «ВОЛАР», майновим поручителем якого є відповідач, та відклав розгляд справи на 01.03.2011 р.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами суду від 01.03.2011 р., від 14.03.2011 р., від 29.03.2011 р., від 07.04.2011 р., від 18.04.2011 р.

Крім того, позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, під час розгляду справи двічі уточнював позовні вимоги.

Згідно з останнім уточнення до позовної заяви за № 601 від 14.04.2011 р., позивач просить суд задовольнити майнові вимоги в сумі 337637,67 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.02.2011 р. еквівалентно 2681349,55 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів; 99837,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 792856,33 грн. заборгованості по прострочених відсотках; 1211669,22 грн. - пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту та відсоткам; 104226,15 грн. 3% річних від простроченої суми боргу; 5000 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 4.4. кредитного договору, шляхом звернення стягнення на заставлене майно: земельну ділянку, загальною площею 4,0334 га, кадастровий номер 3220881700:04:001:0118; земельну ділянку, загальною площею 4,3865 га, номер 3220881700:04:001:0156; земельну ділянку, загальною площею 5,0503 га, кадастровий номер 3220881700:04:001:0124; земельну ділянку загальною площею 5,0507 га, кадастровий номер 3220881700:04:001:0125, що розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства та які належать відповідачу (іпотекодавцю) на праві приватної власності, на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 668951, № 668941, № 668965, № 668967, виданих управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 12.08.2008 року та зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Способом звернення стягнення на предмет іпотеки визначити проведення прилюдних торгів. Початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановити ціну в розмірі 10439121,00 грн.

Також, 29.03.2011 р. від відповідача через загальний відділ господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись на порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»та наявність рішення господарського суду м. Києва від 01.02.2011 р. по справі № 47/1 про задоволення майнових вимог ПАТ «Златобанк»шляхом стягнення з ЗАТ «ВОЛАР»заборгованості по кредиту, процентам і штрафним санкціям, що виникла за Кредитним договором № 38/08/KL від 11.09.2008 р.

Представник третьої особи в жодне судове засідання не зявився, письмових пояснень по суті спору на адресу суду не надійшло.

Господарський суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2008 р. між позивачем (кредитор, банк), та закритим акціонерним товариством «ВОЛАР» (позичальник) було укладено Кредитний договір № 38/08/KL, згідно умов якого позивач надав третій особі кредитні кошти у формі відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 300000,00 доларів США.

Умовами кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р. сторони погодили, що позивач надає позичальнику кредит у розмірі 300000,00 доларів США, а позичальник зобовязується, в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 17% річних (п.1.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р., кредитні кошти надаються строком по 10.09.2009 р.

Згідно п. 2.3. кредитного договору, позичальник здійснює повернення кредитних коштів в доларах США на відкритий йому позичковий рахунок № 20622300001082 в ВАТ «Златобанк», МФО 380612. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в доларах США згідно п. 2.6. цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п. 2.6. договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно (п.2.4. договору).

У відповідності з п. 2.6. кредитного договору, проценти сплачуються позичальником за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів.

Згідно п. 7.3. кредитного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до умов Додаткової угоди до кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р., укладеної сторонами 31.08.2009 р., сторони визначили, що ліміт заборгованості за кредитною лінією за клопотанням відповідача було збільшено до 362637,67 дол. США (п. 1 Додаткової угоди). Кредитні кошти надаються строком по 20.04.2010 р.

Згідно меморіальних ордерів № 832 від 11.09.2008 р., № 4699 від 30.12.2008 р., № 4585 від 30.01.2009 р., № 208 від 01.09.2009 р. позивачем було перераховано позичальнику кредитні кошти в загальній сумі 337637,67 дол. США.

Як зазначив позивач, сума наданого кредиту в розмірі 337637,67 дол. США взагалі не погашалась позичальником, на зазначену суму кредиту за час його користування були нараховані проценти в розмірі 125349,24 дол. США, з яких ЗАТ «ВОЛАР»сплачено проценти за користування кредитом лише в сумі 25512,14 дол. США, а заборгованість по сплаті процентів в сумі 99837,10 дол. США віднесена позивачем до простроченої.

Частина перша статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимогами статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Третьою особою в порушення умов Кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р. та додаткових угод до нього, ст.ст. 526, 530, 553, 554, 1049, 1054 Цивільного кодексу України після настання строку виконання зобовязання по поверненню кредиту та процентів за його користування, що передбачено умовами кредитного договору, не було повернуто та прострочено сплату поточної заборгованості за кредитом в сумі 337637,67 доларів США, сплату процентів за користування кредитом в сумі 99837,10 дол. США.

Також, позивачем за порушення позичальником своїх зобовязань по Кредитному договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р. по сплаті кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами нараховані 1211669,22 грн. пені, штраф у сумі 5000,00 грн., на підставі п. 4.4 кредитного договору, та 3% річних у сумі 13124,24 дол. США на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та , платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4.1. кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.4. кредитного договору, за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених п. 3.3. кредитного договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5000,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.02.2011 р. по справі № 47/1 були повністю задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Златобанк»та стягнуто з Закритого акціонерного товариства «ВОЛАР»простроченої заборгованості за кредитом в сумі 337637,67 доларів США та процентами в розмірі 99837,10 дол. США по Кредитному договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р., що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 1 долара США до 1 гривні станом на 01.02.2011 р. в розмірі 7,9415 грн., 2681349,55 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та 792856,33 грн. заборгованість по прострочених процентах, 1211669,22 грн. - пені за прострочення платежів по кредиту та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 3% річних в сумі 13124,24 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ 1 долара США до 1 гривні станом на 01.02.2011 р. в розмірі 7,9415 грн. складає 104226,15 грн., та 5000,00 грн. штрафу.

Зазначене рішення суду у встановленому законом порядку набуло законної сили. Проте, на день розгляду даної справи рішення суду не виконано.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ «ВОЛАР»(позичальника) за Кредитним договором № 38/08/KL від 11.09.2008 р. перед Банком, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ», як майновим поручителем, було укладено Договір іпотеки від 31 серпня 2009 року за № 1641 (надалі договір іпотеки).

Згідно п. 1.1. договору іпотеки, зазначений договір забезпечує виконання боржником зобовязань, що випливають з укладеного іпотекодержателем (позивачем) Кредитного договору № 38/08/KL від 11.09.2008 р. та з додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобовязання та (або) процентів за основним зобовязанням, за умовами якого боржник зобовязаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 362637,67 доларів США з кінцевим терміном повернення 20 квітня 2010 року, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту щомісячно, з розрахунку 17% процентів річних, сплатити можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Предметом іпотеки є нерухоме майно земельні ділянки, перелік яких наведений у п. 1.2. іпотечного договору.

Відповідно до п. 1.4. договору іпотеки, заставна вартість предмета іпотеки земельних ділянок є договірною і погоджується сторонами в розмірі 10439121 грн. На строк дії даного договору предмет іпотеки залишається у володінні і користуванні іпотекодавця відповідно до цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку»: іпотекодавець особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель кредитор за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до умов п. 5.1. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадках невиконання основного зобов'язання або порушення порядку його виконання та інших випадках, передбачених основним зобов'язанням, договором іпотеки та чинним законодавством України.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. А також, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору (ч. 3 ст.7 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ч. 1, 3, 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з п. 5.5. договору іпотеки та вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку»положення щодо надсилання письмової вимоги іпотекодавцю про порушення умов Основного зобов'язання не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Крім того, позивачем надано до справи докази направлення на адресу відповідача та третьої особи вимоги № 574 від 11.04.2011 р. про усунення порушень, спричинене невиконанням зобовязань за Кредитним договором № 38/08/KL від 11.09.2008 р., не менше ніж у тридцятиденний строк.

Відповідно до пп. 3.4.1., 3.4.2. договору іпотеки, іпотекодержатель має право у випадку невиконання основного зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом його реалізації у спосіб, визначений договором іпотеки та чинним законодавством України; задовольнити вимоги в тому обсязі, які є на момент фактичного задоволення, зокрема суму боргу, проценти, комісії, неустойку, збитки, завдані простроченням виконання, витрати, пов'язані з утриманням та зверненням стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності з п. 5.4. договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому та/або на будь-яку його частину здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 5 статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ст. 591 Цивільного кодексу України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором іпотеки передбачено право позивача обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого права, шляхом звернення до суду у резолютивній частині позову з проханням про застосування такого способу.

Відповідно до частини 1 статті 139 Земельного кодексу України, у разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до п. 3.2.2. договору іпотеки, іпотскодержатель у разі реалізації предмету іпотеки, у зв'язку з невиконанням основного зобов'язання, повинен повернути іпотекодавцю суму, що перевищує розмір забезпечених іпотекою вимог.

Згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку», розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателсм та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що заявляючи вимогу про стягнення заборгованості з боржника за кредитним договором, позивач не може одночасно заявляти і вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки задоволення такої вимоги призведе до подвійного стягнення заборгованості за одним і тим же зобовязанням з наступних підстав.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, майновий поручитель, у розумінні Закону України «Про іпотеку», та боржник відповідають перед кредитором (іпотекодержателем) як солідарні боржники, при цьому майновий поручитель несе відповідальність за невиконання боржником основного зобов'язання перед кредитором (іпотекодержателем) виключно в межах вартості предмета іпотеки; кредитор (іпотекодержатель) має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, у тому числі від майнового поручителя, так і від будь-кого з них окремо, при цьому щодо майнового поручителя кредитор (іпотекодержатель) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору .

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України), при цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Доказів виконання зобовязань за Кредитним договором № 38/08/KL від 11.09.2008 р. в частині

Таким чином, виходячи з викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на нерухоме майно:

- земельну ділянку загальною площею 4, 0334 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільськогогосподарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0118, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 30891180) - іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 668951, виданого управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі від 12.08.2008 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300104;

- земельну ділянку загальною площею 4, 3865 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільськогогосподарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0156, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 30891180) - іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 668941, виданого управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі від 12.08.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300097;

- земельну ділянку загальною площею 5, 0503 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для веденняпідсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0124, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 30891180) - іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 668965, виданого управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі від 12.08.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300100;

- земельну ділянку загальною площею 5, 0507 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вороньківська сільська рада, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер 3220881700:04:001:0125, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 30891180) - іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 668967, виданого управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі від 12.08.2008 року, зареєстрованого із Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300099.

Способом звернення стягнення на предмет іпотеки визначити проведення прилюдних торгів. Початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації просимо встановити ціну в розмірі 10439121,00 грн. (десять мільйонів чотириста тридцять дев'ять тисяч сто двадцять одна гривня двадцять одна копійка).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БОРИСПІЛЬ»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А, код ЄДРПОУ 30891180) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін

Рішення підписано: 16.05.2011 р.