Рішення № 15557413, 13.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/26813.04.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Розетка”

про стягнення 1617615, 94 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 1617615, 94 грн., з яких: 1245900, 00 грн. основного боргу за договором від 01.09.2008 р. № 01/09/08 та додатковими угодами до нього, 115679, 89 грн. інфляційних нарахувань, 40541, 71 грн. 3 % річних, 54105, 31 грн. пені, 156389, 03 грн. плати за користування приміщенням, 5000, 00 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобовязань щодо сплати та повернення приміщення відповідно до умов договору від 01.09.2008 р. № 01/09/08 та додаткових угод до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.10.2010 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

20.10.2010 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов, в якому проти нього заперечує з наступних підстав: відповідач стверджує, що додаткова угода була вчинена без наміру створення правових наслідків, які нею обумовлювалися, тому згідно статті 234 Цивільного кодексу України є фіктивним правочином і повинна бути визнана судом недійсною; дії сторін свідчать про те, що норми додаткової угоди не повинні були створити та не створили для них правових наслідків, про що свідчать підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договору найму, розрахунки між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2010 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Розгляд справи неодноразово переносився у звязку з незявленням у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 р. зупинено провадження у справі № 51/268 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 35/567 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсною додаткової угоди законної сили.

11.03.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про поновлення провадження у даній справі та судові рішення по справі № 35/567.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 р. поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.03.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. розгляд справи було відкладено через незявлення у судове засідання повноважного представника відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.04.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 р. між сторонами було укладено договір найму № 01/09/08, за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі приміщення, або приміщення, що орендується), загальною площею 420 м2 згідно до по поверхового плану, який є невідємною частиною даного договору. Приміщення знаходиться у приватній власності позивача на підставі свідоцтва про право власності.

Відповідно до п. 2.1 договору передача приміщення у користування відповідача проводиться не пізніше 5-ти робочих днів з дати підписання даного договору.

Згідно з п. 2.2 договору передача приміщень оформлюється сторонами шляхом підписання актів прийому-передачі.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що вступ відповідача у користування приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами відповідного акту прийому-передачі.

По закінченню строку найму, відповідач зобовязався звільнити приміщення та повернути його позивачеві за актом прийому-передачі не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку найму, якщо за 1 місяць до закінчення строку дії даного договору між сторонами не підписана додаткова угода про продовження строку найму (п. 2.4 договору).

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 3 договору, відповідно до якого розмір місячної плати за найом приміщення (надалі орендна плата), що сплачується відповідачем за найом всіх приміщень, зазначених у п.1.1 даного договору, становить 10000, 00 грн., без податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата сплачується відповідачем щомісячно на розрахунковий рахунок позивача авансовим платежем до 5-го числа кожного розрахункового кварталу.

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата за перший місяць найму сплачується відповідачем протягом 5- ти банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі приміщення.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що відповідач зобовязався:

- своєчасно прийняти приміщення у порядку, передбаченому положеннями даного договору, а також своєчасно і в повному обсязі вносити позивачеві орендну плату та інші передбачені цим договором платежі;

- по закінченню строку найму повернути позивачеві приміщення згідно акту прийому-передачі. Кінцевою датою терміну найму вважається дата підписання акту прийому-передачі;

- по закінченню строку найму повернути ключі від приміщення позивачу. Якщо відповідач не виконає цього зобовязання протягом тижня, позивач має право змінити всі дверні замки за рахунок відповідача.

Відповідно до п. 6.4 договору позивач має право:

- виступати з ініціативою відносно внесення змін до даного договору та про його розірвання на умовах, передбачених даним договором, а також в односторонньому порядку;

- у випадку, якщо відповідач не звільнив приміщення по закінченню строку найму або в інших випадках передбачених даним договором, позивач має право входу до приміщення та виселення відповідача за рахунок останнього та недопущення його в приміщення.

Згідно з п. 7.1 договору сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобовязань за даним договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі прострочення відповідачем строків сплати орендної плати та інших платежів, передбачених положеннями даного договору, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.3 договору за прострочення відповідачем, по закінченню строку найму, передачі позивачеві приміщення, відповідач сплачує штраф у розмірі 5000, 00 грн.

Оплата пені або штрафу не звільняє винну сторону від повного виконання взятих на себе зобовязань згідно даного договору (п. 7.4 договору).

Пунктом 13.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з дати підписання його повноважними представниками сторін і діє протягом 35 місяців з дати передачі приміщення по акту прийому-передачі, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Згідно п. 13.3 договору зміни та доповнення, що вносяться до даного договору, мають обовязковий характер для його сторін лише у випадках їх оформлення у вигляді письмових додаткових угод.

Відповідно до п. 13.4 договору до відносин, які регулюються даним договором, застосовуються положення Цивільного кодексу України та діючого законодавства України.

Пунктом 13.5 договору передбачено, що всі зміни та доповнення до даного договору оформлюються сторонами додатковими письмовими угодами, що підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Згідно п. 13.9 договору відповідач має право достроково розірвати даний договір в разі попередження позивача за два місяці до розірвання. Таке попередження не звільняє відповідача від сплати орендної плати та інших платежів до дати припинення правовідносин у відповідності до даного договору і проведення остаточних розрахунків з позивачем.

На виконання умов договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р., позивач передав, а відповідач прийняв приміщення першого поверху, що знаходиться за адресою: Україна, АДРЕСА_1, загальною площею 420 м2 та ключі від нього, що підтверджується актом прийому-передачі від 02.09.2008 р. (копія у матеріалах справи).

Додатковою угодою № 1 від 02.09.2008 р. до договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. сторони погодили викласти в наступній редакції п. 3.1 договору: розмір місячної плати за найом приміщення, що сплачується відповідачем за найом всіх приміщень, зазначених у п. 1.1 даного договору, становить 71295, 00 грн., без податку на додану вартість.

Листом від 30.03.2010 р. відповідач повідомив позивача про дострокове припинення договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. згідно пункту 13.9 зазначеного договору з 01 травня 2010 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що відповідач шляхом направлення листа позивачеві висловив своє небажання продовжувати договірні відносини, суд приходить до висновку, що дія договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. була достроково припинена 01.05.2010 р.

Факт припинення вищезазначених договірних відносин з 01.05.2010 р. позивачем не заперечується.

Судом встановлено, що відповідач, незважаючи на припинення договірних відносин, продовжував користуватися приміщенням. Зокрема, в матеріалах справи відсутній відповідний акт прийому-передачі та даний факт не спростовувався сторонами.

Позивач двічі направляв відповідачу листи (16.06.2010 р. та 30.06.2010 р.) з вимогами передати йому ключі від приміщення, підписати акт прийому-передачі та погасити заборгованість по сплаті орендної плати та штрафних санкцій.

Вищезазначені листи були залишені відповідачем без відповіді.

Позивач, скориставшись своїм правом передбаченим п. 6.4.4 договору, 06.07.2010 р. відкрив приміщення з відеофіксацією процесу, про що свідчить акт відкриття приміщення з адресою: АДРЕСА_1. При відкритті приміщення були присутні: власник ОСОБА_1; адвокат ОСОБА_4; оператор відеозйомки ОСОБА_5; майстер ЖЕК технічної ділянки КП № 4 «Веденське»- ОСОБА_6 Представники відповідача присутні не були.

Судом встановлено, що загальна сума орендної плати за період з 01.09.2008 р. до 01.05.2010 р. становить 1425900, 00 грн.

Відповідач здійснив лише часткову оплату орендної плати за договором найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р., а саме у розмірі 190000, 00 грн. Зазначені обставини підтверджуються виписками з банківського рахунку позивача (копії - у матеріалах справи).

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.09.2008 р. до 01.05.2010 р. становить 1235900, 00 грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати за договором найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. позивач просить стягнути з відповідача 1245900, 00 грн. заборгованості по орендній платі за період з вересня 2008 року до квітня 2010 року (включно), 115679, 89 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.09.2008 р. до 01.07.2010 р., 40541, 71 грн. 3 % річних за період з 08.09.2008 р. до 28.07.2010 р., 54105, 31 грн. пені за період з 06.08.2009 р. до 28.07.2010 р., 156389, 03 грн. плати за користування приміщенням за період з 01.05.2010 р. до 06.07.2010 р., 5000, 00 грн. штрафу.

При цьому, позивач у своїх письмових поясненнях зазначає, що сума основного боргу по сплаті орендної плати за період з вересня 2008 року до квітня 2010 року (включно) становить 1235900, 00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач стверджує, що додаткова угода до договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. була вчинена без наміру створення правових наслідків, які нею обумовлювалися, тому згідно статті 234 Цивільного кодексу України є фіктивним правочином і повинна бути визнана судом недійсною; дії сторін свідчать про те, що норми додаткової угоди не повинні були створити та не створили для них правових наслідків, про що свідчать підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договору найму, розрахунки між сторонами.

Однак, вищезазначене твердження відповідача спростовується рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2011 р. у справі № 35/567 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсною додаткової угоди, що набрало законної сили 28.02.2011 р., яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка».

Іншими належними та допустимими доказами відповідачем не доведено відсутності його вини у порушенні зобовязання, доказів належного виконання зобовязання за договором найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. в частині сплати орендної плати не надано.

Враховуючи наведене, а також те, що додаткова угода до договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. є чинною, суд визнає доводи відповідача щодо безпідставної зміни орендної плати необґрунтованими.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню у розмірі 1235900, 00 грн. за період з вересня 2008 року до квітня 2010 року (включно).

Окрім того, у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань щодо передачі (повернення) приміщення після припинення дії договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. позивач просить суд стягнути з відповідача 156389, 03 грн. плати за фактичне користування приміщенням за період з 01.05.2010 р. до 06.07.2010 р.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Судом встановлено, що дія договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. була достроково припинена 01.05.2010 р., а приміщення відкрито позивачем 06.07.2010 р.

Таким чином, оскільки відповідач після закінчення строку дії договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. не виконав своїх зобовязань щодо повернення приміщення відповідно до умов зазначеного договору, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 156389, 03 грн. плати за фактичне користування приміщенням за період з 01.05.2010 р. до 06.07.2010 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, у звязку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 115679, 89 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.09.2008 р. до 01.07.2010 р., 40541, 71 грн. 3 % річних за період з 08.09.2008 р. до 28.07.2010 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3 % річних, судом встановлено, що позивачем допущено помилку у періоді нарахування.

Судом встановлено, що прострочення виконання відповідачем зобовязання щодо сплати орендної плати починається з 10.09.2008 р.

За розрахунком суду сума інфляційних нарахувань та 3 % річних є більшою, ніж зазначена позивачем.

Оскільки в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають інфляційні нарахування в розмірі 115679, 89 грн. та 40541, 71 грн. 3 % річних.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 54105, 31 грн. пені за період з 06.08.2009 р. до 28.07.2010 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобовязання, вимога позивача про стягнення з відповідача пені визнається правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5000, 00 грн. штрафу.

Відповідно до п. 7.3 договору за прострочення відповідачем, по закінченню строку найму, передачі позивачеві приміщення, відповідач сплачує штраф у розмірі 5000, 00 грн.

Оскільки судом встановлено, що відповідач після закінчення строку дії договору найму № 01/09/08 від 01.09.2008 р. не виконав своїх зобовязань щодо повернення приміщення відповідно до умов зазначеного договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 5000, 00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить включити до складу судових витрат та стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 20000, 00 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про надання адвокатських послуг від 20.07.2010 р., за умовами якого ОСОБА_4 взяв на себе зобовязання надати адвокатські послуги на умовах, передбачених даним договором, а саме: представляти інтереси позивача в усіх державних органах і установах України (судових органах, державної виконавчої служби тощо), а також перед всіма іншими юридичними та фізичними особами без обмеження з приводу стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка».

Квитанцією від 20.07.2010 р. позивач перерахував на рахунок ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 20000, 00 грн. у якості оплати за адвокатські послуги згідно договору про надання адвокатських послуг від 20.07.2010 р.

У матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія свідоцтва № НОМЕР_1 від 31.01.2008 р., виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_4.

При цьому суд відзначає, що позовна заява, з якою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва підписана саме ОСОБА_4, який також приймав участь і у судових засіданнях.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову на відповідача;

при відмові в позові на позивача;

при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, до складу судових витрат включається сума, яка була сплачена за надання адвокатських послуг у вигляді правової допомоги у розмірі 20000, 00 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 47, код - 34047188) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код - НОМЕР_2) 1235900 (один мільйон двісті тридцять пять тисяч девятсот) грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі, 156389 (сто пятдесят шість тисяч триста вісімдесят девять) грн. 03 коп. плати за фактичне користування приміщенням, 115679 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят девять) грн. 89 коп. інфляційних нарахувань, 40541(сорок тисяч пятсот сорок одна) грн. 71 коп. 3 % річних, 54105 (пятдесят чотири тисячі сто пять) грн. 31 коп. пені, 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрати на оплату послуг адвоката,16 076 (шістнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 16 коп. державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 54 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 18.05.2011 р.