Рішення № 15557423, 20.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/5320.04.11 За позовом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій

та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

в м. Києві

До Державного підприємства «Буревісник»

Про стягнення боргу за договором від 18.01.2010 у сумі 103094,34 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Кулик Є.В. фахівець з правов. роботи,

Від Відповідача не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Буревісник»про стягнення боргу за договором від 18.01.2010 у сумі 103094,34 грн.

20.04.2011 позивачем подано до Господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 104883,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за Договорами про організацію Державної пожежної охорони №80-711/6Д від 26.04.2005 (який був пролонгований до кінця 2009) та №80-1813/3Д/01-10 від 18.01.2010.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2005 між Головним управлінням МНС України в м. Києві та Державним підприємством Державним підприємством «Буревісник»укладено Договір №80-711/6Д про організацію пожежно-профілактичного обслуговування Управлінням з організації забезпечення пожежної безпеки на закритих обєктах у ДП «Київський державний завод «Буревісник». Відповідно до п. 5.2 вказаного Договору, дію договору продовжено на 2009 рік.

18.01.2010 між Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві (далі Позивач) та Державним підприємством «Буревісник»(далі - Відповідач) укладено Договір про організацію пожежно-профілактичного обслуговування Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві на обєктах Державного підприємства «Буревісник»№80-1813/3Д/01-10, відповідно до умов якого Позивач організовував державний пожежний нагляд на обєкті, а Відповідач оплачувати надані послуги.

За своєю правовою природою укладені між сторонами Договір №80-711/6Д від 26.04.2005 та Договір №80-1813/3Д/01-10 від 18.01.2010 є договорами про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.1 Договору №80-711/6Д від 26.04.2005 та Договору №80-1813/3Д/01-10 від 18.01.2010 оплата за утримання «Пожежної охорони»здійснюється щомісячно, не пізніше 5-го числа кожного місяця, Відповідач вносить на поточний рахунок Позивача, по предявленому рахунку, на підставі затвердженого Сторонами кошторису.

Пунктом 3.2. передбачено, що сума Договору встановлюється Сторонами на основі кошторису, який додається до Договору згідно з діючими постановами Кабінету Міністрів України, наказами МНС України та іншими директивними документами.

Відповідач свої зобовязання за Договором № 80-711/6Д від 26.04.2005, який був пролонгований до кінця 2009 року, та за Договором №80-1813/3Д/01-10 від 18.01.2010 виконує неналежним чином, з листопада 2008 року по грудень 2010 року оплати за договорами не здійснює.

Зобовязання щодо виконання Позивачем умов договорів підтверджуються наступними документами: актами про надання послуг від 30.11.2008 та від 31.12.2008, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НС-0000186 від 22.01.2009, №НС-0000445 від 28.02.2009, №НС-0000707 від 31.03.2009, №НС-0001482 від 30.04.2009, №НС-000835 від 31.05.2009, №НС-0002516 від 30.06.2009, №НС-0002982 від 31.07.2009, №НС-0004732 від 31.08.2009, №НС-0005470 від 30.09.2009, №НС-0007973 від 31.10.2009, №НС-0009069 від 30.11.2009, №НС-0010272 від 31.12.2009, №НС-0000051 від 31.01.2010, №НС-0000186 від 28.02.2010, №НС-0000818 від 31.03.2010, №НС-0002128 від 30.04.2010, №НС-0003237 від 31.05.2010, №НС-0004438 від 30.06.2010, №НС-0005155 від 31.07.2010, №НС-0006988 від 31.08.2010, №НС-0007557 від 30.09.2010, №НС-0008235 від 31.10.2010, №НС-0009403 від 30.11.2010, Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2011, які підписані представниками сторін.

23.09.2010 Відповідачу надіслано претензію (вих. №16/10/6673) з вимогою погасити заборгованість в сумі 90285,14 грн., у відповіді на яку Державне підприємство «Буревісник»повідомило про відсутність коштів для оплати вимог Позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, порушуючи взяті на себе за Договором №80-711/6Д від 26.04.2005 та Договором №80-1813/3Д/01-10 від 18.01.2010, надані Позивачем послуги в повному обсязі не оплатив та заборгував 100503,84 грн.

Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 100503,84 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені в позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та визнана Відповідачем, у звязку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення із Державного підприємства «Буревісник»обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню у сумі 100503,84 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Суд погоджується із наданими Позивачем 16.03.2011 в судовому засіданні розрахунками пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3 % річних та інфляційних витрат.

Сума 3% річних та інфляційних витрат розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Буревісник»(02081, м. Київ, вул.Здолбунівська, 2, код 14312358) на користь Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в місті Києві (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код 08588754) 100 503 (сто тисяч пятсот три) грн. 84 коп. заборгованості, 3 476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 08 коп. пені, 640 (шістсот сорок) грн. 20 коп. 3 % річних від суми заборгованості, 263 (двісті шістдесят три) грн. 13 коп. інфляційних витрат, 1 048 (одна тисяча сорок вісім) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення:17.05.2011