Рішення № 15556941, 13.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/8213.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Обербетон Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія»

простягнення 731532,01 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 10.02.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Обербетон Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія»про стягнення 648667,03 грн. основного боргу, 32433,35 грн. штрафу, 42487,69 грн. інфляційних втрат, 7943,94 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № ОБ1289-06/02 на поставку залізобетонних конструкцій від 27.08.2010 року не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 648667,03 грн.

Ухвалою від 21.03.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.04.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 11.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 13.05.2011 року.

В судовому засіданні 13.05.2011 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 48667,03 грн. основного боргу та 105443,54 грн. штрафних санкцій.

Представник відповідача в судове засідання 13.05.2011 року вдруге не зявився, вимоги ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 13.05.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Обербетон Україна» (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія» (далі покупець, відповідач) було укладено договір № ОБ1289-06/02 на поставку залізобетонних конструкцій (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобовязується в порядку та на умовах даного Договору виготовити та поставити покупцю залізобетонні конструкції (товар), а покупець зобовязується надати постачальнику технічне завдання (додаток) на товар, здійснити оплату та прийняти готовий товар у встановлених Договором порядку та строки.

Відповідно до пункту 1.2 Договору загальна ціна Договору включає вартість всього товару, що підлягає поставці за даним Договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору покупець зобовязується передати постачальнику технічне завдання (додаток) на товар в строк, не пізніше 2 днів з моменту підписання відповідної специфікації.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що строки поставки товару погоджуються сторонами та вказуються у відповідній Специфікації (додаток).

Відповідно до пункту 3.3 Договору датою поставки товару, партії товару вважається дата підписання сторонами товарно транспортної накладної.

Згідно з пунктом 1.1 Специфікації № 1 від 27.08.2010 року оплата за товар здійснюється в національній валюті Україні (гривні) після підписання сторонами цього Додатку у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

-50% вартості товару сплачується покупцем за три дні до початку виготовлення узгодженої партії товару;

-50% вартості товару (кожної окремої партії) сплачується протягом двох днів з дати поставки товару (кожної окремої партії) до місця призначення.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 1753909,38 грн., що засвідчується видатковими накладними (копії в матеріалах справи).

В свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар, на доказ чого надано банківські виписки, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 48667,03 грн.

11 лютого 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 07-55, з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка була вручення уповноваженому представнику відповідача 04.03.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 48667,03 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 48667,03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у випадку прострочення оплати покупцем вартості товару, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 5-ти процентів від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в сумі 32433,35 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням умов Договору, здійснених поставок, приплат, а також з урахуванням простроченої суми заборгованості станом на момент звернення з позовом, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 32433,35 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8483,83 грн. 3 % річних за період з 12.10.2010 року по 10.05.2011 року та 64526,36 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких здійснює за період з 12.10.2010 року по 31.04.2011 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених поставок товару, прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 23336,01 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Крім того, слід зазначити, що позивач заявою про зміну позовних вимог, збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат на 22578,56 грн., а мита не сплатив, тому з позивача підлягає до стягнення на користь Державного бюджету України 225,79 грн. державного мита.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія» (місцезнаходження: 04111, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Щербакова, буд. 49 А, офіс 91, код ЄДРПОУ 37079804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Обербетон Україна»(місцезнаходження: 10001, м. Житомир, вул. Баранова, буд. 89, код ЄДРПОУ 36072242) 48 667 (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 03 коп. основного боргу, 32433 (тридцять дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 35 коп. штрафу, 23 336 (двадцять три тисячі триста тридцять шість) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 8 483 (вісім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 83 коп. 3% річних, 1 129 (одну тисячу сто двадцять девять) грн. 20 коп. державного мита та 172 (сто сімдесят дві) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обербетон Україна»(місцезнаходження: 10001, м. Житомир, вул. Баранова, буд. 89, код ЄДРПОУ 36072242) на користь Державного бюджету України 225 (двісті двадцять пять) грн. 79 коп. державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

16.05.2011 року