Рішення № 15556333, 05.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/19505.05.11 За позовомДержавного підприємства "Укркосмос"

ДоЗакритого акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА"

Про стягнення 876 000,76 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 предст. (дов. № 408/2010 від 27.09.2010 р.)

ОСОБА_2 предст. (дов. № 369/2010 від 13.09.2010 р.)

Від відповідачане зявився

Суть спору:

Державне підприємство "Укркосмос" (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА" (далі відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 876 000,76 грн. (400269,05 грн. основний борг, 475731,71 грн. - штраф) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов контракту № 1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005 р.

Ухвалою суду від 26.08.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/195 та призначено розгляд справи на 14.09.2010 р.

Відповідач представника в судове засідання 14.09.2010 р. не направив.

23.11.2010 р. в судовому засіданні представником відповідача надано Відзив на позовну заяву з додатками.

10.12.2010 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача Клопотання, в якому представник ЗАТ "УНТ "Заграва" просить суд зупинити провадження у справі № 12/195 у зв"язку з неможливістю вирішення даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 39/277 про визнання контракту № 1/05 від 25.03.2005 р. недійсним.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 10.12.2010 р. зупинено провадження у справі № 12/195 до вирішення пов'язаної з нею справи № 39/277 про визнання контракту № 1/05 від 25.03.2005 р. недійсним.

19.04.2011 р. відділом діловодства суду отримано заяву від представника позивача про поновлення провадження у справі № 12/195, оскільки Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 39/277 в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА" до Державного підприємства "Укркосмос" про визнання контракту № 1/05 від 25.03.2005 р. недійсним відмовлено, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 39/277 залишено без змін.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою суду від 20.04.2011 р. провадження у справі № 12/195 поновлено, розгляд справи призначено на 05.05.2011 р.

В судовому засіданні 05.05.2011 р. представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 876 000,76 грн.

Відповідач свого представника в судове засідання 05.05.2011 р. не направив, про дату, час та місце слухання справи № 12/195 був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні 05.05.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено Контракт № 1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник (надалі - Контракт), відповідно до п. 1.1 якого позивач, визначений як Виконавець, зобовязався надати послуги з технічного забезпечення передачі телесигналу відповідачу, якого визначено у якості Замовника.

Відповідно до пунктів 11.1 та 11.3 Контракту строк дії останнього сторони визначили до 19.04.2008 р.

Додатковою угодою № 6 від 12.10.2007 р. до Контракту, строк дії Контракту № 1/05 від 25.03.2005 р. був продовжений до 14.06.2011 р.

Згідно п. 2.1 Контракту сторони узгодили, що вартість щомісячних послуг Виконавця, які надаються Замовнику згідно п. 1.1 Контракту, визначена у Протоколі № 1 «Погодження договірної ціни»(Додаток № 1 до Контракту), який відповідно до п. 12.4 Контракту є його невідємною частиною.

Зокрема, відповідно до Додатку № 1 до Контракту № 1/05 віл 25.03.2005 р. - Протоколу № 1 «Погодження договірної ціни»визначено, що розмір щомісячної плати (S) розраховується за формулою:

S = ((А1/А2)*Sо) * К (грн.), де: Sо - початкова вартість послуг в місяць на момент підписання даного Контракту в розмірі 103350,00 грн.;

S - вартість послуг за місяць на момент оплати з урахуванням ПДВ;

А1 - вартість долара США в гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку;

А2 - вартість долара США в гривнях за курсом НБУ, яка на день підписання Контракту станом на 25.03.2005 року дорівнює 5,2811 грн. за 1 дол. США;

К - коефіцієнт, який враховує податок на додану вартість, який діє на даний період станом на 25.03.2005 р. становить 1,2.

Відповідно до п. 2.2 Контракту, оплата послуг замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури, що виставляється Виконавцем до 05 числа кожного місяця і направляється Замовнику рекомендованим листом з повідомленням або курєром, а копія надається по факсу.

Згідно п. 2.3 Контракту, оплата провадиться до 10 числа кожного місяця за поточний місяць перерахуванням на розрахунковий рахунок Виконавця ціни послуг згідно з п. 2.1 Контракту у національній валюті.

Позивач за період з травня 2005 року по січень 2010 р. включно надав відповідачу послуги з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу відповідача загальною вартістю 5373327 грн. 49 коп., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, щомісячними Актами здачі-приймання робіт (послуг), які підписані представниками позивача та відповідача із відтисками печаток обох сторін Контракту.

За період з дати укладення Контракту (25.03.2005 р.) до дати подання позивачем позовної заяви (20.08.2009 р.), відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 4973058 грн. 44 коп., згідно банківських виписок про надходження грошових коштів та картки рахунку: 361 - Контрагенти: АТЗТ «УН ТРК Заграва»за 01.03.2005 - 13.09.2010 рр., наявних в матеріалах справи.

Між позивачем та відповідачем було складено Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2005 р. по 01.04.2009 р., який було підписано Позивачем та Відповідачем, і засвідчено печатками обох сторін.

Згідно даного Акту звірки взаєморозрахунків, відповідач визнав, що станом на 01.04.2009 р. в нього була грошова заборгованість (борг) перед Позивачем у розмірі 600269 грн. 05 коп.

Після підписання вищевказаного Акту звірки взаєморозрахунків, позивач продовжував надавати послуги відповідачу про що свідчать підписані після 01.04.2009 р. відповідачем та позивачем наступні Акти здачі-приймання робіт (послуг): № 4 за квітень 2009 р. від 30.04.2009 р., № 5 за травень 2009 р. від 01.06.2009 р., №6 за червень 2009 р. від 30.06.2009 р., № 7 за липень 2009 р. від 31.07.2009 р., № 8 за серпень 2009 р. від 31.08.2009 р., №9 за вересень 2009 р. від 30.09.2009 р., № 10 за жовтень 2009 р. від 31.10.2009 р., № 11 за листопад 2009 р. від 30.11.2009 р., № 12 за грудень 2009 р. від 11.01.2010 р., № 1 за січень 2010 р. від 01.02.2010 р.

Також, після 01.04.2009 р. позивач продовжував виставляти та направляти відповідачу поштою наступні рахунки-фактури для оплати за надані послуги: Рахунок-фактура №4-Заграва від 01.04.2009 р. за квітень 2009 р., Рахунок-фактура № 5-Заграва від 05.05.2009 р. травень 2009 р., Рахунок-фактура № 6-Заграва від 01.06.2009 р. за червень 2009 р., Рахунок-фактура № 7-Заграва від 01.07.2009 р. за липень 2009 р., Рахунок-фактура № 8-Заграва від 03.08.2009 р. за серпень 2009 р., Рахунок-фактура № 9-Заграва від 04.09.2009 р. за вересень 2009 р., Рахунок-фактура № 10-Заграва від 01.10.2009 р. за жовтень 2009 р., Рахунок-фактура № 11-Заграва від 03.11.2009 р. за листопад 2009 р., Рахунок-фактура № 12-Заграва від 01.12.2009 р. за грудень 2009 р., Рахунок-фактура №1-Заграва від 11.01.2010 р. за січень 2010 р.

Однак, відповідач повністю не розрахувався із позивачем за надані останнім послуги на підставі та у відповідності до п. 2.3. Контракту.

Так, в ході судового розгляду справи, встановлено, що відповідач не оплатив наступні рахунки-фактури позивача: Рахунок-фактура № 10-Заграва від 01.10.2009 р. за жовтень 2009 р. на суму 40 269 грн. 05 коп. (неоплачений залишок), Рахунок-фактура №11-Заграва від 03.11.2009 р. за листопад 2009 р. на суму 120 000 грн. 00 коп., Рахунок-фактура № 12-Заграва від 01.12.2009 р. за грудень 2009 р. на суму 120 000 грн. 00 коп., Рахунок-фактура № 1-Заграва від 11.01.2009 р. за січень 2010 р. на суму 120 000 гривень 00 коп.

Таким чином, грошова заборгованість відповідача перед позивачем виникла за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року (включно) і становить - 400269 грн. 05 коп.

Судом також встановлено, що згідно Додаткової угоди № 6 від 12.10.2007 р. Контракт № 1/05 від 25.03.2005 р. повинен був діяти строком до 14.06.2011 р.

Відповідач своїм Листом № 88 від 17.12.2009 р. повідомив позивача про дострокове розірвання дії Контракту №1/05 від 25.03.2005 р. зі своєї ініціативи з 30 січня 2010 р.

Надання позивачем та отримання відповідачем послуг за Контрактом після встановленої у Листі № 88 дати, а саме - 30 січня 2010 р. було припинено.

Також, як зазначає Позивач, при надісланні відповідачем позивачу листа №88 від 17.12.2009 р. про дострокове припинення дії Контракту, відповідачем був порушений строк повідомлення позивача про дострокове припинення дії Контракту, встановлений п. 8.3. Контракту, про що свідчить відтиск штемпеля позивача про отримання даного листа із зазначенням дати отримання 17.12.2009 р.

Так, п. 8.3. Контракту встановлено, що сторона, яка виступає ініціатором дострокового розірвання даного Контракту зобовязана попередити іншу сторону за 120 днів письмовим повідомленням з обовязковим зазначенням причин розірвання Контракту.

А згідно п. п 8.4.1 Контракту, Сторона, яка виступає ініціатором дострокового розірвання даного Контракту, зобовязана сплатити іншій стороні компенсацію в розмірі трьохмісячної плати за послуги, що вказана в «Протоколі №1 погодження договірної ціни»Додаток № 1 до Контракту № 1/05 від 25.03.2005 р.

Таким чином, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача компенсації за дострокове розірвання Контракту у розмірі 475731 грн. 71 коп., яка обчислена позивачем шляхом: 7,9702 грн./5,2811 грн. Х 103 350 грн. Х 1,2 Х 3 місяці - 28 592,30 грн. Х 3 місяці = 475 731,71 грн., де

- 7,9702 грн. - вартість долара США в гривнях за курсом НБУ на дату Листа відповідача № 88 від 17.12.2009 р. з повідомленням про дострокове розірвання Контракту (в формулі Додатку № 1 до Контракту ця вартість позначена символом А1);

- 5,2811 грн. - вартість долара США в гривнях за курсом НБУ на день підписання Контракту, тобто на 25.03.2005 р. (в формулі Додатку № 1 до Контракту ця вартість позначена символом А2);

- 103 350 грн. - початкова вартість послуг в місяць на момент підписання Контракту (в формулі Додатку №1 до Контракту ця вартість позначена символом Sо);

- 1,2 - коефіцієнт, який враховує податок на додану вартість (в формулі Додатку №1 до Контракту цей коефіцієнт позначений символом К);

- 3 місяці - пункт 8.4.1. Контракту встановлює компенсацію в розмірі трьохмісячної плати за послуги, розрахованої згідно Додатку №1 до Контракту;

- 28 592,30 грн. - щомісячна знижка на вартість послуг встановлена до закінчення терміну дії Контракту згідно Додаткової угоди № 6 від 12.10.2007 року до Контракту.

Відповідач проти позовних вимог позивача заперечив повністю, виклавши свої заперечення у відзиві на позовну заяву про стягнення заборгованості та неустойки, наявних в матеріалах справи.

Відповідач посилається у відзиві на те, що відповідно до п. 2.2 Контакту оплата послуг здійснюється на підставі рахунка-фактури, що виставляється Виконавцем до 05 числа кожного місяця і направляється Замовнику рекомендованим листом з повідомленням або курєром, а копія надається по факсу, однак відповідач не отримував від позивача рахунків-фактур, на підставі яких мав би змогу розрахуватись із позивачем, а тому, на думку відповідача, підлягають застосуванню ч.3 ст. 220 ГК України та ч.3 ст.219 ГК України.

Також, відповідач зазначає у відзиві на те, що Контракт № 1/05 від 25.03.2005 р. та додаткові угоди до нього є недійсними на підставі того, що на момент їх підписання голова правління не мав необхідного цивільного обсягу повноважень на підписання вищезазначених угод, як вимагає того п. 8.4.6. та п. 8.3.3. Статуту відповідача.

Згідно пункту 8.4.6. Статуту відповідача закріплено, що Голова правління Товариства вправі самостійно без погодження з іншими органами Товариства укладати угоди з господарсько-фінансової діяльності Товариства на суму, що не перевищує 50000,00 грн.

Пунктом 8.3.3. Статуту відповідача закріплено, що спостережна (наглядова) рада має повноваження щодо погодження укладення Головою правління Товариства фінансово-господарських договорів (правочинів) на суму від 50000 (пятдесят тисяч) гривень до 1000000 (один мільйон) гривень.

На думку відповідача, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які повязані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Із стягненням суми неустойки (компенсації за дострокове розірвання Контракту) у розмірі 475731 гривень 71 коп. відповідач також не погоджується, посилаючись при цьому на те, що Лист № 88 від 17.12.2009 р. є пропозицією та був направлений позивачу для розгляду та вирішення питання про припинення спільних зобовязань сторін за Контрактом.

Крім того, на думку відповідача, згідно п. 10.1. Контракту зміни, доповнення та продовження дії Контракту оформляються Додатковою угодою, що є його невідємною частиною, а дострокове розірвання Контракту є суттєвою зміною, яка згідно умов Контракту повинна була бути оформлена шляхом підписання сторонами додаткової угоди. Додаткова угода про дострокове розірвання Контракту між позивачем та відповідачем оформлена не була.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне:

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів сплати відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 400269 гривень 05 коп. позивачу, що виникла у звязку із наданням позивачем послуг відповідачу на підставі Контракту №1/05 про від 25.03.2005 р. у період з жовтня 2009 року по січень 2010 року (включно), станом на момент винесення даного судового рішення, відповідач суду не надав.

Факт надання позивачем послуг за Контрактом у період з жовтня 2009 р. по січень 2010 року (включно) підтверджується належним чином оформленими Акти здачі-приймання робіт (послуг): №10 за жовтень 2009 р. від 31.10.2009 р., №11 за листопад 2009 р. від 30.11.2009 р., №12 за грудень 2009 р. від 11.01.2010 р., №1 за січень 2010 р. від 01.02.2010 р.

Доводи відповідача щодо неотримання ним рахунків-фактур №10-Заграва від 01.10.2009 р. за жовтень 2009 р., №11-Заграва від 03.11.2009 р. за листопад 2009 р., №12-Заграва від 01.12.2009 р. за грудень 2009 р., №1-Заграва від 11.01.2010 р. за січень 2010 р. для оплати - спростовуються наявними в матеріалах справи доказами про поштове направлення та вручення відповідачу даних неоплачених рахунків-фактур.

Таким чином, згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо сплати наданих позивачем послуг з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу телевізійного каналу.

Не можуть, також, братися до уваги судом доводи відповідача стосовно того, що «Контракт №1/05 від 25.03.2005 р. та додаткові угоди до нього є недійсними оскільки питання визнання недійсним Контракту №1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005 р. та додаткових угод до нього не охоплюється предметом спору, що існує у даній справі.

Згідно ст. 33 ГПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не доведено суду обставини справи в частині визнання недійсним Контракту №1/05 від 25.03.2005 р., на які останній посилається як підставу своїх заперечень у даній справі.

Додатково слід зауважити, що суд враховує положення ч. 1 ст. 241 ЦК України, відповідно до яких правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК України).

Враховуючи також і приписи п. 9.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/11 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», відповідно до якого наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Таким чином, якщо правочин і вчинений представником юридичної особи з перевищенням повноважень, він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки такого підприємства у разі наступного схвалення правочину такою юридичною особою.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем після укладення Контракту № 1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005 року були укладені численні додаткові угоди до Контракту №1/05: № 1 від 30.03.2005 р., № 2 від 19.04.2005 р., № 3 від 28.04.2006р., № 4 від 19.01.2007 р., № 5 від 01.08.2007 р., № 6 від 12.10.2007 р, № 7 від 01.12.2008 р., № 8 від 30.01.2009 р., № 9 від 30.04.2009 р., № 10 від 30.06.2009 р., № 11 від 31.07.2009 р., № 12 від 31.08.2009 р., № 13 від 30.09.2009 р., № 14 від 30.10.2009 р., а отже відповідачем неодноразово вчинялися дії, що свідчать про наступне схвалення як Контракту № 1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005 року в цілому, так і додаткових угод до нього.

Зокрема, відповідач, відповідно до умов Контракту, прийняв послуги з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу, надані відповідачем за період з дати укладення Контракту 25.03.2005 р. по 24.01.2010 р. в повному обсязі, без будь - яких претензій щодо якості цих послуг, що підтверджується підписаними відповідачем Актами здачі - приймання виконаних робіт за Контрактом, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження здійснення відповідачем оплати послуг за Контрактом, а також здійснення сторонами звірки розрахунків за цим Контрактом, зокрема, картка рахунку: 361 по контрагенту АТЗТ «УН ТРК - 31.12.10, в якій зазначені банківські виписки на підтвердження здійснення Закритим акціонерним товариством «Українська незалежна телерадіокомпанія ЗАГРАВА»оплати послуг позивача за Контрактом № 1/05 від 25.03.2005 року.

При цьому суд враховує, що вищенаведені Акти здачі - приймання виконаних робіт за Контрактом, банківські виписки та акт звірки розрахунків між сторонами за Контрактом безпосередньо підтверджують, що послуги з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу Замовника (відповідача) за Контрактом надавались позивачем протягом тривалого часу (з травня 2005 р.), вищенаведені додаткові угоди до Контракту підписувались відповідачем в особі різних Голів Правління Товариства (В.о. Голів Правління Товариства), тобто відповідач не міг не бути обізнаним щодо факту підписання Контракту з його боку Головою Правління ОСОБА_3 без погодження Спостережної (наглядової) ради Товариства, а рівно, як і додаткових угод.

Таким чином, зазначені вище дії відповідача свідчать про наступне схвалення ним факту укладення Контракту № 1/05 від 25.03.2005 року та додаткових угод до нього, а тому є безпідставним твердження відповідача про недійсність Контракту №1/05 від 25.03.2005 р. та додаткових угод до нього через відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у голови правління (в. о. голови правління) відповідача під час підписання Контракту № 1/05 від 25.03.2005 року та додаткових угод до нього.

З огляду на наведене, суд не може вважати посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на недійсність Контракту №1/05 від 25.03.2005 р. та додаткових угод до нього у звязку із тим, що на момент їх підписання голова правління не мав необхідного цивільного обсягу повноважень, як підставу для відмови в задоволенні позову позивача.

Вищезазначена правова позиція суду підтверджується в Рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 39/6-39/277 за позовом Закритого акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА" (відповідача у даній справі) до Державного підприємства "Укркосмос" (позивача у даній справі) про визнання контракту № 1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005 р. (після зміни позовних вимог визнання Додатку № 1 «Протоколу №1 погодження договірної ціни»до Контакту № 1/05 від 25.03.2005 р.) недійсним та про визнання недійсною Додаткової угоди № 6 від 12.10.2007 р. до контракту № 1/05 від 25.03.2005 р., в задоволенні якого судом було відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 39/6-39/277 залишено без змін.

Також, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації за дострокове розірвання відповідачем Контракту № 1/05 від 25.03.2005 р. у розмірі 475731 грн. 71 коп., суд зазначає наступне:

У відповідності до ч.1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Порядок дострокового розірвання Контракту за ініціативою однієї із Сторін передбачений пунктом 8.2. Контракту як один із видів припинення чинності Контакту.

Пунктом 8.3. Контракту встановлено, що сторона, яка виступає ініціатором дострокового розірвання даного Контракту зобовязана попередити іншу сторону за 120 днів письмовим повідомленням з обовязковим зазначенням причин розірвання Контракту, а інша Сторона зобовязана протягом 10 днів з моменту отримання письмового повідомлення надати письмову відповідь. Якщо протягом 10-го строку Сторона ініціатор не отримує відповіді, її повідомлення буде вважатися прийнятим іншою Стороною.

Згідно п.п 8.4.1 Контракту, Сторона, яка виступає ініціатором дострокового розірвання даного Контракту, зобовязана сплатити іншій стороні компенсацію в розмірі трьохмісячної плати за послуги, що вказана в «Протоколі №1 погодження договірної ціни»Додаток №1»до Контракту №1/05 від 25.03.2005 р.

Судом встановлено, що відповідач своїм Листом № 88 від 17.12.2009 р., наявним в матеріалах справи, повідомив позивача про дострокове розірвання дії Контракту № 1/05 від 25.03.2005 р. з 30 січня 2010 р.

При надісланні відповідачем позивачу листа № 88 від 17.12.2009 р. про дострокове припинення дії Контракту, відповідачем був порушений строк повідомлення позивача (у 120 днів) про дострокове припинення дії Контракту, встановлений п.8.3. Контракту, про що свідчить відтиск штемпеля позивача на примірнику Листа №88 від 17.12.2009 р. із зазначенням дати його отримання позивачем 17.12.2009 р.

Позивач прийняв повідомлення відповідача про дострокове розірвання Контракту з 30 січня 2010 року.

Надання позивачем та отримання відповідачем послуг за Контрактом після 30 січня 2010 р. було припинено.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву щодо обовязковості укладення додаткової угоди до Контракту про дострокове розірвання Контракту, оскільки порядок дострокового розірвання Контракту №1/05 від 25.03.2005 р., у відповідності до ч.1 ст. 188 ГК України, зафіксований в п. 8.3 та п. 8.4. Контракту, не містить вказівки на обовязок сторін Контракту оформляти дострокове розірвання Контракту за ініціативи однієї із сторін - додатковою угодою до Контракту.

Обовязок відповідача, як ініціатора дострокового розірвання Контракту, по виплаті компенсації за дострокове розірвання Контракту виник у відповідача на підставі пункту 8.4.1. Контракту з моменту погодження позивачем дострокового розірвання Контракту №1/05 від 25.03.2005 р. ініційованого відповідачем в односторонньому порядку.

Відповідач контррозрахунку суми компенсації за дострокове розірвання Контракту суду не надавав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача компенсації за дострокове розірвання відповідачем Контракту у розмірі 475731 грн. 71 коп. обгрунтованою, а розрахунок суми - вірним та таким, що підлягає задоволенню судом в повному розмірі.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, п. п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "ЗАГРАВА" (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 13-Б, код ЄДРПОУ 23153143, р/р 26002360301 в АБ «Енергобанк», МФО 300272) на користь Державного підприємства «Укркосмос»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20, оф. 210, код ЄДРПОУ 24381357 на п/р 26009301951 в Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення основну заборгованість за Контрактом №1/05 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник від 25.03.2005 р. у розмірі 400269 (чотириста тисяч двісті шістдесят девять) гривень 05 коп., компенсацію за дострокове розірвання Контракту №1/05 від 25.03.2005 р. у розмірі 475731 (чотириста сімдесят пять тисяч сімсот тридцять одна) гривень 71 коп., 8760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень 01 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Л. В. Прокопенко