Ухвала суду № 15554326, 18.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

18.05.11 справа № 27/180/09-10/5009/1736/11

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод”, м. Запоріжжя

про стягнення 124 375 грн. 78 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, на підставі довіреності № 159 від 16.05.2011 р.

Від відповідача: не зявився

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»(далі Позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»(далі Відповідач) про стягнення грошової суми в розмірі 124375,78 грн. на підставі договору на користування електричної енергії № 40 від 01.02.1993 р. (із змінами та доповненнями), укладеного між Позивачем та Відповідачем, в тому числі 104907,61 грн. суми основного боргу за використану активну електричну енергію, 1611,83 грн. суми боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 9576,57 грн. суми пені, 7082,69 грн. суми інфляційних нарахувань, 1197,08 грн. суми нарахованих трьох процентів річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.09.2010 р. по справі № 27/180/09 позовні вимоги Позивача задоволені в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. по справі № 27/180/09 рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2010 р. по справі № 27/180/09 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. по справі № 27/180/09 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2010 р. скасовані, справу № 27/180/09 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до ст.2-1 ГПК України справу передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2011 р. суддею Алейниковою Т.Г. прийнято справу № 27/180/09 до провадження, справі присвоєно № 27/180/09-10/5009/1736/11, судове засідання призначено на 16.05.2011 р. об 11-00.

29.04.2011 р. до господарського суду надійшло клопотання Відповідача б/н від 28.04.2011 р. про припинення провадження у справі, у звязку з відсутністю спору на підставі того, що Відповідач заявою від 07.12.2010 р. припинив зобовязання які мають Позивач та Відповідач один до одного в сумі 124375,78 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог Позивача та Відповідача один до одного на цю суму.

Представник Позивача у судовому засіданні, відкритому 16.05.2011 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та наданих письмових поясненнях. Просить суд стягнути з Відповідача загальну суму позовних вимог в розмірі 124375,78 грн.

Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, зазначає про відсутність перед Позивачем будь-якої заборгованості, в тому числі по сумі боргу, сумі інфляційних нарахувань та сумі нарахованих трьох процентів річних.

В судовому засіданні 16.05.2011 р. обявлялась перерва до 18.05.2011 р.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.02.1993 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 40 на користування електричної енергії (із змінами та доповненнями) (далі - Договір).

Згідно умов Договору Відповідач відпускає електричну енергію, а Відповідач споживає електричну енергію та оплачує її вартість Відповідачу на умовах Договору.

В червні 2009 р. Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Відповідача суми боргу за спожиту активну електричну енергію, суми боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за Договором за жовтень 2008 р., листопад 2008 р. та грудень 2008 р. в загальній сумі 124375,78 грн., в тому числі 104907,61 грн. суми основного боргу за використану активну електричну енергію, 1611,83 грн. суми боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 9576,57 грн. суми пені, 7082,69 грн. суми інфляційних нарахувань, 1197,08 грн. суми нарахованих трьох процентів річних.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує пунктом 1 Додаткової угоди б/н від 01.03.2006 р. до Договору, яким передбачено обовязок Відповідача оплачувати вартість спожитої реактивної енергії та пунктом 2 Угоди б/н від 01.09.2009 р. до Договору, яким передбачено обовязок Відповідача оплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно пункту 1 Додаткової угоди б/н від 01.01.2007 р. до Договору, Відповідач як споживач зобовязаний у термін 5-ти операційних днів після дати отримання здійснювати оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, що направляються йому Позивачем як постачальником електричної енергії.

Однак, в порушення зазначених умов Договору Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобовязання, не оплатив виставлені Позивачем платіжні вимоги-доручення - № 8810 від 07.11.2008 р. на суму 20930,05 грн. за спожиту в жовтні 2008 р. активну електроенергію, № 9947 від 09.12.2008 р. на суму 43114,02 грн. за спожиту в листопаді 2008 р. активну електроенергію, № 11002 від 16.01.2009 р. на суму 40863,54 грн. за спожиту в грудні 2008 р. активну електроенергію, а також не оплатив виставлені Позивачем платіжні вимоги-доручення № 9257 від 13.11.2008 р. на суму 861,61 грн. за перетікання електроенергії в жовтні 2008 р., № 10215 від 11.12.2008 р. на суму 413,08 грн. за перетікання електроенергії в листопаді 2008 р., № 11187 від 21.01.2009 р. на суму 337,14 грн. за перетікання електроенергії в грудні 2008 р.

Наявність спожитої Відповідачем електричної енергії, поставленої йому Позивачем підтверджується відповідними двосторонніми Актами про спожиту електричну енергію та відповідними двосторонніми Актами про перетікання реактивної електроенергії, підписаними і представниками Позивача та Відповідача.

Крім того, у звязку із несвоєчасною оплатою суми боргу, Позивач у відповідності до п.3 Додаткової угоди б/н від 01.01.2007 р. до Договору нарахував пеню на суму боргу, а всього пені на суму 9576,57 грн., а також у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України Позивач у звязку із несвоєчасною оплатою Відповідачем суми боргу нарахував інфляційних витрат на загальну суму 7082,69 грн., та три процента річних на загальну суму 1197,08 грн.

З посиланням на приписи ст.ст. 509, 526, 539, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 276 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»Позивач просить позов задовольнити, стягнути з Відповідача на свою користь загальну суму позовних вимог в розмірі 124375,78 рн.

Відповідач проти позову Позивача заперечує, не визнає в повному обсязі суму позовних вимог, вказує на відсутність законних підстав для стягнення суми позову в розмірі 124375,78 грн.

29.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Відповідача б/н від 28.04.2011 р. про припинення провадження у справі в порядку підпункту 1-1) ч.1 ст.80 ГПК України, у звязку з відсутністю спору.

У зазначеному клопотанні б/н від 28.04.2011 р. Відповідач зазначає, що до прийняття судового рішення по даній справі сума позовних вимог Позивача в розмірі 124375,78 грн. є погашеною шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог Позивача та Відповідача один до одного.

Так, зазначає Відповідач в своєму клопотанні б/н від 28.04.2011 р., 07.12.2010 р. Відповідач керуючись ст.601 Цивільного кодексу України та ст.203 Господарського кодексу України склав та направив на адресу Позивача заяву про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають Позивач та Відповідач один до одного в сумі 124375,78 грн., зокрема Позивач має вимоги до Відповідача за Договором в сумі 124375,78 грн. та/або за офіційними документами які підтверджують споживання Відповідачем активної електричної енергії поставленої Позивачем за період з жовтня 2008 р. по грудень 2008 р. (документи - щомісячні двосторонні Акти про спожиту на протязі розрахункового періоду активної електричної енергії за певний місяць, щомісячні двосторонні Акти про обєми перетікання реактивної енергії із мереж Позивача в мережі Відповідача на протязі розрахункового періоду, щомісячно виставлені Позивачем рахунки Відповідачу про оплату спожитої активної електричної енергії за певний місяць та оплату послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, платіжні доручення Відповідача про часткову оплату Позивачу за спожиту активну електричну енергію та надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії), тощо, а Відповідач має вимоги до Позивача за Договором № 40 в сумі 132636,06 грн. та/або на підставі офіційних документів, які підтверджують споживання Відповідачем активної електричної енергії поставленої Позивачем за листопад 2006 р., за грудень 2006 р., за червень 2008 р. (документи - щомісячні двосторонні Акти про спожиту на протязі розрахункового періоду активної електричної енергії за певний місяць, щомісячно виставлені Позивачем рахунки Відповідачу про оплату спожитої активної електричної енергії за певний місяць, платіжні доручення Відповідача про оплату грошових коштів Позивачу за спожиту активну електричну енергію, тощо, яка (сума 132636,06 грн.) була надлишкове сплачена Відповідачем на користь Позивача за фактично спожиту активну електричну енергію за листопад 2006 р., за грудень 2006 р., за червень 2008 р. в обємі 5076225 кВт/ч (обєм спожитий та отриманий через вводи трансформатору силового ТДТН 63000/150-70У1, заводський № 108564, номер замовлення: 63301/13, рік виготовлення 1979 р., завод-виготовлювач Запорізький трансформаторний завод, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Малика, 31), за який (обєм 5076225 кВт/ч) Відповідач сплатив на користь Позивача грошову суму в розмірі 2131856,68 грн., замість сплати грошової суми в розмірі 1598561,23 грн., у звязку з чим виникла надлишкове сплачена сума в розмірі 533495,45 грн. (різниця між тарифами для 1-го та 2-го класів), яку Позивач отримав в повному обсязі від Відповідача, і яку Позивач зобовязаний був повернути Відповідачу як надлишкове отриману грошову суму за спожиту Відповідачем активну електричну енергію за листопад 2006 р., за грудень 2006 р., за червень 2008 р. через зазначений трансформатор силовий, у звязку з чим Відповідач і вчинив зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 124375,78 грн. на підставі даної заяви від 07.12.2010 р.

При таких обставинах, вважає Відповідач, позовні вимоги Позивача в сумі 124375,78 грн. з 07.12.2010 р. є фактично погашеними, зобовязання по їх сплаті є припиненими, у звязку з чим відсутній і предмет спору по даній справі.

Зарахування зустрічних однорідних вимог Відповідач обґрунтовує наданням у справу щомісячних двосторонніх Актів про спожиту на протязі розрахункового періоду активної електричної енергії за листопад 2006 р., за грудень 2006 р., за червень 2008 р., своїми платіжними дорученнями на суму 2131856,68 грн. на підставі яких Відповідач розраховувався з Позивачем за спожиту активну електроенергію за період за листопад 2006 р., за грудень 2006 р., за червень 2008 р., а також рішенням господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. по справі № 4/364д/09- 12/39д/10, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. по справі № 4/364д/09- 12/39д/10 та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. по справі № 22/141/08-21/156/10, які діяли на момент вчинення Відповідачем заяви від 07.12.2010 р.

Крім того, Відповідач зазначає, що колегія суддів Вищого господарського суду України, повертаючи справу № 27/180/09 на новий розгляд до господарського суду Запорізької області звернула увагу на те, що при прийнятті господарським судом Запорізької області рішення від 30.09.2010 р. по справі № 27/180/09 та прийнятті Донецьким апеляційним господарським судом постанови від 22.11.2010 р. у цій же справі, суди обох інстанцій не застосували норми матеріального права ст.601 ЦК України та ст.203 ГК України, які регулюють правовідносини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог і які мають бути застосовані в даній справі у відносинах між Позивачем та Відповідачем, що фактично є підтвердженням позиції Відповідача щодо законності вчинення ним заяви від 07.12.2010 р. та відсутності спору у даній справі.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази в сукупності та врахувавши нормативне обґрунтування наявних у справі доказів та обставин, суд вважає, що клопотання Відповідача б/н від 28.04.2011 р. про припинення провадження у справі в порядку підпункту 1-1) ч.1 ст.80 ГПК України, у звязку з відсутністю спору підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 601 ЦК України, зобовязання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, трок виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 601 ЦК України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї сторони.

Аналогічні приписи містяться в ст. 203 ГК України.

07.12.2010 р. Відповідач у відповідності до приписів ст.601 ЦК України та ст.203 ГК України склав та направив на адресу Позивача заяву про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, які мають Позивач та Відповідач один до одного в сумі 124375,78 грн. (далі Заява про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р.).

Оригінал Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. до матеріалів даної справи Відповідачем додана.

Сума зарахування в розмірі 124375,78 грн. співпадає з розміром суми позовних вимог Позивача - 124375,78 грн.

Заява про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. є одностороннім правочином, вчиненим Відповідачем про що також зазначено в пункті 8 цієї заяви.

В листі Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2000 р., в пункті 31, зазначається, що згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобовязання припиняється зарахуванням зустрічної вимоги, строк якої не настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Отже, зазначає Вищий господарський суд України в своєму листі, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобовязань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобовязання (наприклад, за відсутністю зобовязання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, пятою статті 203 ГК України), статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобовязання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Заперечення Позивача щодо того, що на його думку у Відповідача відсутні грошові вимоги до Позивача в розмірі 124375,78 грн., у звязку з чим Відповідач не мав права на вчинення Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010р. не може бути прийнято судом, оскільки по даній справі предмет спору є стягнення Позивачем з Відповідача певної грошової суму, а не визнання недійсним одностороннього правочину яким є Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р.

Фактично Позивач вважає зазначену заяву нікчемним правочином, тобто таким, що не породжує у Позивача та Відповідача будь-яких правових наслідків, а також вважає відсутнім у Відповідача до нього грошових вимог, тощо, що в розумінні пункту 31 листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2000 р. є підставою для звернення Позивача з позовом про визнання в окремому судовому провадженні, а не в даній справі, визнання недійсною Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. або про примусове виконання Відповідачем в натурі грошових зобовязань в сумі 124375,78 грн. за Договором, тощо.

В будь-якому випадку, господарський суд по даній справі № 27/180/09-10/5009/1736/11 не може розглядати питання чинності або не чинності Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р., оскільки вона, по-перше, вчинена у відповідності до приписів ст.601 ЦК України та ст.203 ГК України і є фактично одностороннім правочином, по-друге, предмет спору по даній справі є стягнення грошових коштів, а не оскарження правочину.

З огляду на наведене, Позивач не позбавлений процесуального права оскаржити Заяву про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. в окремому судовому порядку, або застосувати інший спосіб захисту, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Господарський суд вважає, що Заява про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. в розумінні приписів ст.ст. 34, 36 ГПК України є належним письмовим доказом по даній справі, який має значення для справи.

Згідно пункту 5 Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. обґрунтованість припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог Позивача та Відповідача один до одного в сумі 124375,78 грн. також підтверджується діючими на момент її підписання рішенням господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. по справі № 4/364д/09-12/39д/10, яким визнаний недійсним пункт 8 додаткової угоди б/н від 01.03.2006 р. до Договору, в частини викладення Додатку № 13 до Договору № 40 в новій редакції та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. по справі № 22/141/08-21/156/10, якою за Відповідачем визнано право власності на трансформатор силовий ТДТН 63000/150-70У1, заводський № 108564, який знаходиться в м. Запоріжжі, по вул. Малика, 31.

Заперечення Позивача щодо того, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. по справі № 22/141/08-21/156/10 скасована постановою Вищого господарського суду від 08.12.2010 р. по цій же справі, у звязку з чим Заява про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. не має правової сили - не приймається господарським судом, оскільки зазначена заява вчинена Відповідачем 07.12.2010 р. і згідно пункту 6 зазначеної заява, вона вважається вчиненою, а зарахування зустрічних вимог Позивача до Відповідача один до одного в сумі 124375,78 грн. вважається виконаним та припиненим з моменту підписання даної Заяви Відповідачем 07.12.2010 р.

При таких обставинах, суд доходить до обґрунтованому висновку, що будь-які зміни судових рішень по справам № 4/364д/09-12/39д/10 та № 22/141/08-21/156/10 з 02.12.2010 р. не можуть впливати на чинність Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р.

Також Позивач заперечував проти зарахування зустрічних вимог Позивача до Відповідача один до одного в сумі 124375,78 грн. приписами Закону України «Про електроенергетику», зокрема ст. 15-1 цього Закону.

На думку Позивача приписи Закону України «Про електроенергетику»містять заборону зарахування зустрічних вимог при розрахунках за електроенергію, у звязку з чим Заява про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. вчинена з порушенням приписів цього Закону.

По-перше, як вже зазначалось господарським судом, в даному судовому процесі суд не може вийти за межі позовних вимог (п.2 ч.1 ст.83 ГПК України) Позивача якими є стягнення грошової суми, а не визнання недійсним одностороннього правочину, якщо це необхідно для захисту прав позивача і про це є клопотання заінтересованої сторона.

Позивач не заявляв клопотань у даній справі про вихід суду за межі позовних вимог, у звязку з чим господарський суд не може зазначати про не чинність Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. як такої, що суперечить приписам Закону України «Про електроенергетику».

По-друге, господарський суд проаналізувавши приписи Закону України «Про електроенергетику», приписи ст. 602 ЦК України, наявну практику Вищого господарського суду України з приводу можливості застосування при розрахунках за спожиту електроенергію вчинення зарахування зустрічних однорідних вимог постачальника та споживача електроенергії один до одного, якими є Позивач та Відповідач, приходить до обґрунтованого висновку, що приписи Закону України «Про електроенергетику»не містять заборону вчиняти зарахуванням зустрічних однорідних вимог при розрахунках за електроенергію.

Так, згідно ч.1 ст. 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог:… 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто, саме виключно приписи ст. 602 ЦК України, регулюють питання недопустимості зарахування зустрічних вимог.

В свою чергу приписи Закону України «Про електроенергетику», зокрема ст.15-1 цього Закону, на яку посилається Позивач, не передбачає недопустимість зарахування зустрічних вимог, вона встановлює порядок розрахунків за спожиту електроенергію. Однак, зарахування зустрічних вимог, не є способом або формою розрахунку, зарахування зустрічних вимог це є способом припинення зобовязання.

Таким чином, в розумінні приписів ч.1 ст. 602 ЦК України, Закон України «Про електроенергетику»не передбачає недопустимість зарахування зустрічних вимог, що робить законним вчинення зарахування зустрічних вимог при розрахунках за електроенергію між постачальником та споживачем.

Аналогічні висновки робить Вищий господарський суд України при розгляді аналогічних питань у інших, аналогічних справах.

Так, в постановах Вищого господарського суду України від 04.12.2007 р. по справі № 15/14-07-122, від 23.01.2007 р. по справі № 15/329-20/140-10/117, від 20.03.2008 р. по справі № 8/2022, від 28.04.2009 р. по справі № 37/436 та від 20.01.2010 р. по справі № 37/436-42/416 визнається законним вчинення зарахування зустрічних вимог при розрахунках за спожиту електроенергію.

При таких обставинах господарський суд доходить до обґрунтованого і законного висновку, що Заява про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. не порушує приписів Закону України «Про електроенергетику», не підпадає під дію ч.1 ст. 602 ЦК України, у звязку з вона є належним доказом відсутності у даній справі спору.

З огляду на наведене, всі заперечення Позивача щодо незаконності вчинення Відповідачем зарахування зустрічних вимог Позивача до Відповідача один до одного в сумі 124375,78 грн. спростовуються вищенаведеним і не можуть бути прийняті до уваги як обґрунтовані підстави для відмови Відповідачу у задоволенні клопотання Відповідача б/н від 28.04.2011 р. про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю спору.

Господарський суд при новому розгляді даної справи виконав вказівки колегії суддів Вищого господарського суду України зазначені в постанові від 15.03.2011 р. по справі № 27/180/09, при новому розгляді цієї справи зясував всі обставини справи в їх сукупності і дійшов до вірного висновку, що Заява про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. є одностороннім правочином, вчиненим Відповідачем відповідно до приписів норм матеріального права ст.203 ГК України та ст.601 ЦК України, у звязку з чим зобовязання Відповідача щодо сплати 124375,78 грн. є припиненими. При цьому Закон України «Про електроенергетику»не передбачає заборони проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог постачальника електричної енергії та споживача електричної енергії при розрахунках за використану електричну енергію, що надало Відповідачу на законних підставах вчинити Заяву про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р. як односторонній правочин. При цьому для зарахування достатньо було заяви Відповідача.

Відповідно до п/п 1-1) ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

По даній справі предметом спору є позовні вимоги Позивача до Відповідача про стягнення в грошової суми в розмірі 124375,78 грн.

З врахуванням того, що дана сума позовних вимог в розмірі 124375,78 грн. погашена Відповідачем шляхом вчинення та на підставі Заяви про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р., якою здійснено зарахування зустрічних вимог Позивача до Відповідача один до одного в сумі 124375,78 грн., і ця сума є розміром позовних вимог Позивача, господарський суд доходить до обґрунтованого та законного висновку, що спір між Позивачем та Відповідачем на суму в розмірі 124375,78 грн. відсутній.

Позивач не довів зворотного наявність в нього грошових вимог до Відповідача, хоча мав право, можливість та час до прийняття судового рішення по даній справі оскаржити в судовому порядку Заяву про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 07.12.2010 р., однак з невідомих причин не зробив цього.

При таких обставинах, господарський суд не знаходить законних підстав для задоволення позову Позивача про стягнення з Відповідача грошової суми в розмірі 124375,78 грн., а у звязку з відсутністю предмета спору у даній справі провадження у справи припиняє.

Судові витрати суд покладає на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, підпунктом 1-1) ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький арматурний завод”, м. Запоріжжя, 69093, вул. Зачиняєва, 158 а, ідентифікаційний код 14309190 на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, ідентиф код 00130926, 1 243 (одна тисяча двісті сорок три) грн. 76 коп. витрат по держмиту та 312 (триста дванадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Алейникова Т. Г.