Рішення № 15552573, 17.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.11 р. Справа № 20/75

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Тайлієвій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію 79172,90 грн., пені 2151,78 грн., 3% річних 416,47 грн., інфляційних 1504,29 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.

від відповідача: ОСОБА_2 довір.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення боргу за активну електроенергію 79172,90 грн., пені 2151,78 грн., 3% річних 416,47 грн., інфляційних 1504,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №1746 від 24.06.2004р. з додатками та додатковими угодами, протоколом розбіжностей; акти прийому-передачі; рахунок за електроенергію.

Позивач через канцелярію суду 17.05.2011р. надав клопотання про заміну позивача його правонаступником та просить замінити Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

Відповідач не заперечив проти заміни позивача його правонаступником.

Розглянувши клопотання та надані документи, судом зясовано наступне:

Згідно п.5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України „Про акціонерні товариства”, статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є, у тому числі, здійснення таких дій: внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону. Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

Відповідно до п.1 ст.5 цього ж Закону, акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Згідно приписів Статуту Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, цей статут є новою редакцією статуту Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, а Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” (ПАТ „Донецькобленерго”). Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” є правонаступником майна, прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, свідоцтво замінено 26.04.2011р. у звязку із зміною найменування юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо заміни позивача по справі Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268).

Відповідач у відзиві та у судовому засіданні суму основного боргу визнав в повному обсязі, просить відмовити у стягненні інфляційних та 3% річних, надав клопотання про зменшення суми пені на 50%.

Позивач проти вказаного клопотання заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.

Склад суду було змінено. Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.05.20111р. справа №20/75 передана на повторний автоматичний розподіл.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ „Донецькобленерго”, правонаступником якого є позивач по справі, та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №1746 від 24.06.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами, з протоколом розбіжностей.

Відповідно до п.9.4 Договору, строк дії договору встановлений до 24.06.2007р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи, зокрема з додаткової угоди від 11.01.2010р., вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, для проведення остаточного розрахунку споживачу у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електроенергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за договором у грудні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі відповідним актом прийняття-передачі за вказаний період, а також відповідачем. Відповідач свої зобовязання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У звязку з викладеним у відповідача перед позивачем виник борг за активну електроенергію за грудень 2010р. в сумі 79172,90 грн., який підтверджено матеріалами справи, визнано відповідачем та підлягає стягненню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.01.2010р. по 15.03.2011р. 3% річних в сумі 416,47 грн. та інфляційні за період з січня по лютий 2011р. в сумі 1504,29грн.

У відзиві, доповненні до відзиву та у судовому засіданні відповідач проти стягнення з нього 3% річних, інфляційних заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства, значну дебіторську та кредиторську заборгованість перед іншими субєктами господарювання, той факт, що договором між сторонами не передбачений обовязок відповідача перед позивачем у разі прострочення грошового зобовязання платити 3% річних та інфляційні.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на той факт, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України визначає відповідальність за порушення грошового зобовязання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобовязання.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно такі додаткові зобовязання є заходами відповідальності за порушення основного зобовязання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобовязання.

Оскільки у відповідача перед позивачем наявна сума заборгованості по сплаті за спожиту активну та реактивну електроенергію, яка, у тому числі, визнана відповідачем у повному обсязі, то позивач має право звернутися за захистом своїх порушених прав та заявити вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних.

Судом перерахована сума 3% річних та інфляційних у відповідності до приписів чинного законодавства, яка відповідно складає:

- 3% річних 416,47 грн.,

- інфляційні 1504,29 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, в редакції протоколу розбіжностей до Договору, підписаного обома сторонами, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.01.2011р. по 15.03.2011р. пеню у сумі 2151,78 грн., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить умовам Договору та приписам чинного законодавства.

Пеня перерахована судом у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору та відповідно складає 2151,78 грн., як і заявлено позивачем до стягнення.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, а також на наявність у споживачів теплової енергії заборгованості перед відповідачем.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на той факт, що позивач по справі є субєктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені не підлягає задоволенню, оскільки сума пені є незначною та відповідачем не підтверджено документально скрутне фінансове становище підприємства

.

Таким чином, пеня підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі в сумі 2151,78грн.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” від 20.02.2003р., керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення боргу за активну електроенергію 79172,90 грн., пені 2151,78 грн., 3% річних 416,47 грн., інфляційних 1504,29 грн. задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р зі спеціальним режимом використання № 260303051295 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадний банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ Центральних електричних мереж 00131127) борг за активну електроенергію 79172,90 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р № 26002301661226 в банку ТОБО Північний ПІБ м. Словянськ, МФО 334561, ЄДРПОУ 00131127) пеню 2151,78 грн., 3% річних 416,47 грн., суму інфляційних 1504,29 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) державне мито у сумі 832,45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 17.05.2011р.

Суддя Сгара Е.В.