Рішення № 15552113, 13.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р.

Справа № 5004/596/11 за позовом Приватного підприємства "Тефія Плюс", с.Вергуни Черкаського району Черкаської області

до відповідача Дочірнього підприємства Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", м.Луцьк

про стягнення 22 533,27 грн.

Суддя Бондарєв С. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 15.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №1339/01-23 від 30.12.2010р.

Суть спору: Позивач Приватне підприємство «Тефія Плюс»- звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" про стягнення 22 533,27 грн., в тому числі 19 620,00 грн. основного боргу за відпущений згідно видаткової накладної №РН-0000002 від 23.01.2009р. товар (багажні полички), 2194,05 грн. - суми індексу інфляції за період з січня 2010р. по березень 2011р. (включно), 719,22 грн. - 3% річних за період з 31.12.2009р. по 21.03.2011р. Крім того, згідно клопотання від 12.05.2011р. просить стягнути з відповідача 4 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 193,66 грн. - витрат на дорогу.

Представник відповідача в судовому засіданні, у відзиві від 11.05.2011р. №114/04-10 суму основного боргу в розмірі 19 620,00 грн. визнав, пояснив борг важким фінансовим становищем.

Крім того представник відповідача зазначив, що відповідно до Статуту, затвердженого загальними зборами ВАТ "Луцький автомобільний завод" (протокол №22 від 28.10.2009р. ) ДП "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" є правонаступником майнових і немайнових прав та обов'язків Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод".

Відповідно до ст.. 25 ГПК України у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадій судового процесу.

Тому суд приходить до висновку, що слід в результаті процесуального правонаступництва замінити відповідача по справі Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1" Відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" на його правонаступника - Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

На підставі листа-замовлення №113/6.12-13 від 20.01.2009р. Відкрите акціонерне товариство «Луцький автомобільний завод»та гарантійного листа ВАТ «ЛуАЗ»№124/612-13 від 20.01.2009р. Приватним підприємством «Тефія Плюс»було виготовлено та 23.01.2009р. відпущено ВАТ «ЛуАЗ»полички багажні в загальній кількості 12 штук на загальну суму 19 620,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН- 0000002 від 23.01.2009р. та довіреністю №118 від 20.01.2009р. на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до гарантійного листа №124/612-13 від 20.01.2009р. ВАТ «ЛуАЗ»зобов'язалося здійснити повний розрахунок з відповідачем за поставлені полички до 26.01.2009р., однак дані зобов'язання останнє не виконало.

Після неодноразових звернень до ВАТ «ЛуАЗ» щодо сплати боргу за відвантажені полички, та за пропозицією ВАТ «ЛуАЗ»з відповідачем було досягнято домовленостей щодо переведення боргу ВАТ «ЛуАЗ»за поставлені полички багажні, згідно видаткової накладної №РН-0000002 від 23.01.2009р. на Дочірнє підприємство «Автоскладальний завод №1»ВАТ «Луцький автомобільний завод».

03.11.2009р. на виконання вказаної домовленості між ВАТ «ЛуАЗ», ДП «Автоскладальний завод №1»ВАТ «ЛуАЗ» (правонастпуником якого є Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс") та Приватним підприємством «Тефія Плюс»було укладено про переведення боргу договір №15-218/09.

Згідно п. 2.1 даного договору новий боржник - «Автоскладальний завод №1»ВАТ «ЛуАЗ»(відповідач по справі) зобов'язався погасити суму боргу в розмірі 19 620,00 грн. в строк 30 грудня 2009 року, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 цього ж Кодексу).

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Як вбачається із матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобовязання щодо оплати не виконав, суму основного боргу в розмірі 19 620,00 грн. визнав.

Тому з відповідача підлягає до стягнення 19 620,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому з відповідача слід стягнути 2194,05 грн. - суми індексу інфляції за період з січня 2010р. по березень 2011р., 719,22 грн. - 3% річних за період з 31.12.2009р. по 21.03.2011р.

Всього до стягнення підлягає сума 22 533,27 грн.

Крім того, позивач в судовому засіданні, в клопотанні від 11.05.2011р. просив стягнути з відповідача 4 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 193,66 грн. - витрат на дорогу.

Надання послуг адвоката підтверджується договором про надання правової допомоги від 17.03.2011р., копією квитанції №05/2011 від 17.03.2011р. на оплату послуг адвоката. З огляду на розумну необхідність витрат на оплату юридичних послуг, повязаних із захистом прав та представництвом інтересів ПП "Тефія Плюс" у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, господарський суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу 2 000,00 грн. адвокатських витрат.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Понесені витрати у зв'язку з проїздом представника позивача (в судове засідання не викликався) не віднесено до витрат, понесених стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді даної справи, тому вони не відшкодовуються згідно зі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в стягненні 2 000,00 грн. адвокатських послуг та 193,66 грн. - витрат на дорогу, слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 225,33 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України , ст.ст.44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. В результаті процесуального правонаступництва замінити відповідача по справі Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1" Відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" на правонаступника - Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс".

1. Стягнути з Дочірнього підприємства ""Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", м.Луцьк, вул.Рівненська, 42 (р/р 26005311907485 в Луцькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 303473, код ЄДРПОУ 21752230) на користь Приватного підприємства «Тефія Плюсс, с.Вергуни Черкаського району Черкаської області, вул.Гагаріна, 63 (р/р 260020134829 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код ЄДРПОУ 35821406) 22 533,27 грн., в тому числі 19 620,00 грн. основного боргу, 2 194,05 грн. суми індексу інфляції, 719,22 грн. 3% річних та 225,33 грн. витрат по оплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 2 000,00 грн. витрат на адвоката.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

13.05.11