Постанова № 15529688, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2011 р.

(15:15) м. Сімферополь Справа №2а-3814/11/0170/3 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування у сумі 3394,49 грн. за період з жовтня по грудень 2010 року, а також за червень 2010 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.04.11 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст. 17 Закону України № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме несплату останнім узгодженої суми внесків у визначений законодавством строк. Позивач зазначає, що за ФОП ОСОБА_1 утворилась заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень-грудень 2009 року, червень 2010 року, що підтверджено вимогою № Ф-550 від 05.08.10 р. на суму 9983,40 грн., внаслідок погашення якої у частині станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача складає 3394,49 грн.

15.04.11 р. на адресу Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла заява позивача про виправлення помилки, яка була допущена у прохальній частині позову, а саме п. 2 прохальної частини позову вважати викладеним в наступній редакції: "Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим заборгованість у сумі 3394,49 грн."

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином під розписку (а.с. 21). Надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 27).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 21). Клопотань про відкладення розгляду справи або будь-яких пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.

Враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням вимог ст. 122 КАС України щодо принципу розумності строку розгляду адміністративної справи, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 05.09.2006 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрації серії НОМЕР_2 (а.с. 3).

20.11.2009 р. ФОП ОСОБА_1 був поданий розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2009 року, у якому самостійно було нараховано внесків у розмірі 785,66 грн. (а.с. 8).

21.12.2009 р. ФОП ОСОБА_1 був поданий розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2009 року, у якому самостійно було нараховано внесків у розмірі 686,40 грн. (а.с. 10).

20.01.2010 р. ФОП ОСОБА_1 був поданий розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 року, у якому самостійно було нараховано внесків у розмірі 785,66 грн. (а.с. 8).

05.08.2010 р. на адресу відповідача УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим була направлена вимога № Ф-550 про сплату боргу, в якій зазначено, що станом на 01.08.2010 р. заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування дорівнює 9983,40 грн. (а.с.5). Дана вимога була отримана відповідачем особисто 20.08.10 р., про що свідчить корінець вимоги (а.с.5).

26.08.2010 р. ФОП ОСОБА_1 був поданий розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року, у якому самостійно було нараховано внесків у розмірі 1136,77 грн. (а.с. 7).

З пояснень позивача, надісланих на адресу Окружного адміністративного суду АР Крим 11.05.11 р., вбачається, що вимога про сплату заборгованості № Ф-550 від 05.08.10р. на суму 9983,40 грн. містила в собі суму заборгованості відповідача за період з лютого по грудень 2009 року та червень 2010 року (а.с.32).

Згідно довідки позивача станом на 12.05.11 р. залишок суми заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування дорівнює 3394,49 грн. (а.с. 31), а саме за період з жовтня по грудень 2009 року, червень 2010 року.

Розглядаючи питання щодо правомірності позовних вимог, суд виходив з такого.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 статті 6 КАС України субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.

Згідно Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного державного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у період до перетворення Пенсійного фонду на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" завдання та функції Пенсійного фонду та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку єдиного внеску виконують відповідно Пенсійний фонд та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

Відповідно до п.12.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 775 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами, виступає як субєкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд встановив таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Ст. 17 п. 2 даного Закону встановлений обовязок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Пунктом 12.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, передбачено право ПФУ порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Згідно ст. 18 Закону України № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати, про що зазначено в ч.6 ст. 18 Закону України № 1058 в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, якавизначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації. Ст. 106 Закону України № 1058 в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.

ФОП ОСОБА_1 за жовтень, листопад, грудень 2009 року, червень 2010 року були подані відповідні розрахунки сум із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у загальному розмірі 3394,49 грн. (а.с. 7-10).

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058, яка діяла на момент вчинення правопорушення відповідачем вимог законодавства із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка, згідно п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми (п.8.4). З матеріалів справи судом встановлено, що 05.08.2010 р. УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на адресу відповідача була направлена вимога № Ф-550 про погашення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9983,40 грн. (а.с.5), яка була отримана відповідачем особисто 20.08.2010 р.

До складу суми заборгованості у зазначеній вимозі входила в тому числі заборгованість відповідача за спірний період у загальному розмірі 3394,49 грн., яка на час розгляду справи відповідачем не погашена.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058, яка діяла на час вчинення відповідачем правопорушення, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду.

Пунктом 15 ст. 106 Закону України № 1058 встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки не застосовується.

Відповідно до п.5, 6 п.7 Розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів про наявність заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень-грудень 2009 року, червень 2010 року у сумі 3394,49 грн., відповідачем не надано доказів із сплати заборгованості в порядку ст. 71 КАС України, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Залізнимчному районі м. Сімферополя АР Крим підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Постанова складена у повному обсязі 12.05.11 р.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3394,49 грн. за жовтень-грудень 2009 року, червень 2010 року на користь Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (ЄДРПОУ 20727038).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.