Постанова № 15529675, 28.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2011 р. 14:27 Справа №2а-16277/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі Головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Лиган М.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Науково-виробничої фірми "Елкор"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР КримГоловного управління Державного казначейства України в АР Крим

про визнання протиправними дій та стягнення

за участю :

представник позивача ОСОБА_1, довіреність № б.н. від 25.01.11р. ;

представник відповідача (ДПІ в м. Сімферополі АР Крим) ОСОБА_2, довіреність № 127/10-0 від 30.11.10р.;

представник відповідача (ГУ ДКУ в АР Крим) - ОСОБА_3, довіреність № 11.0-27/04 від 04.01.11р.; Суть спору:Науково-виробнича фірма "Елкор (далі позивач, НВФ «Елкор») звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач 1, ДПІ в Сімферополі) та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (далі відповідач 2, ГУ ДКУ в АР Крим) з вимогами:

-Визнати дії ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з не оформлення у встановлений законом строк висновків з вказівкою розміру бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України за квітень 2010 в розмірі 133406,00 грн., за червень 2010 в розмірі 217404,00 грн., за липень 2010 в розмірі 151010,00 грн., за серпень 2010 в розмірі 130142,00 грн. протиправними;

-Стягнути з Державного бюджету України на користь НВФ «Елкор» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 в розмірі 133406,00 грн., за червень 2010 в розмірі 217404,00 грн., за липень 2010 в розмірі 151010,00 грн., за серпень 2010 в розмірі 130142,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем (ДПІ в м. Сімферополі АР Крим) протиправно не вчиняються дії щодо направлення висновків до органів Державного казначейства України щодо бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, правомірність заявлення яких відповідачем не оскаржується, рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ не приймається, у зв'язку з чим, органами Державного казначейства не здійснюється відшкодування вказаних сум.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.12.10р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.03.2011 представник позивача уточнив позовні вимоги, зменшивши їх обсяг та просив:

-Стягнути з Державного бюджету України на користь НВФ «Елкор» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 в розмірі 133406,00 грн., за червень 2010 в розмірі 217404,00 грн., за липень 2010 в розмірі 151010,00 грн., за серпень 2010 в розмірі 130142,00 грн.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, письмових заперечень по суті спору не надав. В судовому засіданні пояснив, що незалежно від того, що відповідачем не прийнято рішень про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ за періоди, що предметом судового розгляду, відповідачем не направлено висновків до органів ДКУ, оскільки не завершено процедуру зустрічних перевірок по контрагентам позивача.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає що обовязок відповідача 2, щодо відшкодування з бюджету ПДВ виникає лише після надходження від податкового органу висновків на бюджетне відшкодування (т.1 а.с.249).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд під час розгляду справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів (п.п.1,3 ст.10).

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 “Положення про Державне казначейство України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, “Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328 територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Предметом адміністративного позову є стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ на користь позивача з Державного бюджету України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій на час виникнення спірних правовідносин, було визначено в Законі України «Про податок на додану вартість», що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до норм ст.7.7. даного Закону для отримання платником податків сум бюджетного відшкодування ПДВ органи податкової служби та Державного казначейства України, за умови наявності підстав для такого відшкодування, повинні вчинити певні дії, передбачені Законом

Отже,відповідачі, є субєктами владних повноважень, спір що виник між сторонами має публічно-правовий характер, у зв'язку з чим даний спір відноситься до адміністративної юрисдикції.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд керувався положеннями нормативно-правових актів, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Позивач є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 4379666 (т.1, а.с. 129), Довідкою з ЄДРПОУ № 05.3-06-25/336 (т.1,а.с.130), ідентифікаційний код 19003656.

Позивач є платником податків, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 29.09.1992 року за № 652 (т.1, а.с.128), є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00925059 від 10.07.1997, індивідуальний податковий номер 190036501299 (т.1. а.с.127).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до декларацій з ПДВ були заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, а саме:

- в квітні 2010 в розмірі 133566,00 грн., в червні 2010 в розмірі 217404,00 грн., в липні 2010 в розмірі 151010,00 грн., в серпні 2010 в розмірі 130142,00 грн. (т.1.а.с.79-122).

Копії зазначених податкових декларацій було надіслано до органу Державного казначейства України (т1.а.с.123-126).

Суд зазначає, що позивач просить в адміністративному позову стягнути суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 в розмірі 133406,00 грн., що не перевищує розмір бюджетного відшкодування ПДВ, заявлений в декларації з ПДВ за квітень 2010.

Працівниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено перевірки та підтверджено суму заявлену до бюджетного відшкодування ПДВ, про що складено довідки:

-Довідка від 06.07.2010 № 603/23-4/19003656 (т.1 а.с.10);

-Довідка від 17.08.2010 №699/23-4/19003656 (т.1. а.с.23);

-Довідка від 12.10.2010 № 853/23-4/19003666 (т.1. а.с.47);

-Довідка від 12.11.2010 № 938/23-4/19003656 (т.1.а.с.64).

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон), об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту «а» п.п.7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.5 - 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Законодавством передбачений чіткій вибір можливої поведінки податкових органів за результатами перевірок обґрунтованості заявлених сум до бюджетного відшкодування або у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надання органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надіслання платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками проведених перевірок достовірності заявлених сум ПДВ до бюджетного відшкодування позивачем в квітні 2010 в розмірі 133566,00 грн., в червні 2010 в розмірі 217404,00 грн., в липні 2010 в розмірі 151010,00 грн., в серпні 2010 в розмірі 130142,00 грн. відповідачем було складено довідки про підтвердження відображеного позивачем сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 (зі змінами та доповненнями), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, складаючи саме довідки за наслідками перевірок, відповідач підтвердив відсутність порушень з боку позивача щодо формування сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Так, відповідно до Довідки № 603/23-4/19003656 від 06.07.2010 перевіркою підтверджено зазначені позивачем в додатку № 3 до Декларації з ПДВТ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» за квітень 2010 показники залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 679238,00 грн., частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 134830,00 грн. (тобто підтверджено заявлену платником податків суму у 133566,00 грн.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 133566,00 грн.

Відповідно до Довідки № 699/23-4/19003656 від 17.08.2010 перевіркою підтверджено зазначені позивачем в додатку № 3 до Декларації з ПДВТ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» за травень 2010 та червень 2010 показники залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 601973,00 грн. (відповідно у червні 2010 738442,00 грн.), частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 59944,00 грн. (у червні 2010 222662,00 грн.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 59944,00 грн. ( у червні 2010 217404,00 грн.).

Відповідно до Довідки № 852/23-11/19003666 від 12.10.2010 перевіркою підтверджено зазначені позивачем в додатку № 3 до Декларації з ПДВТ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» за липень 2010 показники залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 151010,00 грн., частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 152337,00 грн. (тобто підтверджено заявлену платником податків суму у 151010,00 грн.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 151010,00 грн.

Відповідно до Довідки № 938/23-4/19003656 від 12.11.2010 перевіркою підтверджено зазначені позивачем в додатку № 3 до Декларації з ПДВТ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» за серпень 2010 показники залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 130142,00 грн., частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у передніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 277760,00 грн. (тобто підтверджено заявлену платником податків суму у 130142,00 грн.), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 130142,00 грн.

При цьому, ДПІ в м. Сімферополі не було направлено на адресу органів Державного казначейства відповідних висновків, що також підтверджується матеріалами справи.

В кожній довідці також зазначено, що в разі отримання матеріалів, які не підтверджують дані обліку НВФ «Елкор», що перевірялися, керівником податкового органу можуть бути вжито заходів щодо проведення позапланової перевірки, проте, матеріалами справи та з пояснень відповідача не вбачається, що до розгляду справи по суті були проведені такі перевірки та зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, підчас судового розгляду судом було досліджено матеріали, що підтверджують обґрунтованість заявлених до бюджетного відшкодування сум, які додані до матеріалів справи (т.1, а.с.117, т.2 а.с.1-241).

Також суд зауважує, що відповідачем 1 в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів того, що відповідні висновки про бюджетне відшкодування сум ПДВ позивачеві було направлено до органів Державного казначейства України, зазначене також підтверджується Головним управлінням Державного казначейства України в АР Крим.

Оскільки судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі в установлений пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" термін відповідний висновок до органу державного казначейства не надав, суми бюджетного відшкодування, заявлені в позові, позивачеві не перерахована, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого відповідно до вимог немайнового характеру у розмірі 1703,40 грн., в порядку встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 28.03.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.160 КАС України повний текст постанови виготовлено 04.04.2011р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничої фірми «Елкор» (95011, м. Сімферополь, вул. Маяковського, буд.5,кв.8, ідентифікаційний код 19003656, р\р 26002256583001 в КРУ ПАТ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436)суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 в розмірі 133406,00 грн., за червень 2010 в розмірі 217404,00 грн., за липень 2010 в розмірі 151010,00 грн., за серпень 2010 в розмірі 130142,00 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету на користь Науково-виробничої фірми «Елкор» (95011, м. Сімферополь, вул. Маяковського, буд.5,кв.8, ідентифікаційний код 19003656) 1703,40 судових витрат .

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.