Постанова № 15379064, 17.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2011 р. (17:21) Справа №2а-14675/10/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача Руденко М.Ю., директор, протокол загальних зборів №1 від 02.03.2006р.,

відповідача Бора І.Ю., заступник начальника юр.відділу, дов.№11/10 від 16.03.2011р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Фенікс», м.Сімферополь,

до відповідача Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим, м.Сімферополь

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: ТОВ «Новий Фенікс» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Сімферополі АР Крим №0017741502/0 від 29.10.2010р. про зменшення ТОВ «Новий Фенікс» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 127570,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010р., у звязку із тим, що позивач мав обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менш, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, оскільки зазначене обмеження не стосується нарахування податкового кредиту у результаті придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Заявою від 21.02.2011р. (а.с.157-158) позивач зменшив позовні вимоги та просив суд визнати частково протиправним та скасуванти податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сімферополі АР Крим №0017741502/0 від 29.10.2010р. про зменшення ТОВ «Новий Фенікс» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 127564,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив зокрема, що ТОВ «Новий Фенікс» не має права на отримання бюджетного відшкодування згідно п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» по податковій декларації за серпень 2010р., оскільки за останні 12 місяців має обсяг оподаткованих операцій менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Крім того, позивачем допущено порушення ведення податкового обліку, а саме: невірно вказані значення бюджетного відшкодування попередніх податкових періодів.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року (а.с.14-18, в якій в рядку 25.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів» і в рядку 3 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» додатку 3 до податкової декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» задеклароване значення 127570 грн.

ДПІ в м.Сімферополі АР Крим 29.09.2010р. проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Новий Фенікс», поданої за серпень 2010р. (дата реєстрації в податковому органі 13.09.2010р.)

За результатами перевірки було складено акт №13966/15-2/34309077 від 01.10.2010р. (а.с. 20-28), в якому зазначено, що ТОВ «Новий Фенікс» не має права на отримання бюджетного відшкодування згідно п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» по податковій декларації за серпень 2010р., оскільки заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації за серпень 2010р. становить 127570,00 грн., а обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців складає 1667,00 грн. Крім того, зазначено, що позивачем допущено порушення ведення податкового обліку, а саме: невірно заповнені колонка 2 «Залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду), у Довідці щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів бюджетного відшкодування (додаток 2), оскільки сума відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду (вересень 2010р.) складає 0,00 грн. (рядок 18.2 податкової декларації з ПДВ за вересень 2010р.).

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства відповідачем 29.10.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0017741502/0 (а.с. 10) про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 127570,00 грн.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування основних зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Цим же підпунктом визначено випадок, в якому контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків: виявлення контролюючим органом арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Зі змісту наведеної норми слідує, що під час проведення камеральної перевірки перевіряється лише правильність здійснення арифметичних операцій та дотримання методологічних прийомів складання податкових декларацій.

Як вбачається з акту перевірки, в податковій декларації з ПДВ за серпень 2010р. виявлені розбіжності щодо заповнення рядка 25 декларації, а саме: за даними платника зазначений рядок має показники 127570, а за даними перевірки - показники відсутні.

Методологія складання декларації з податку на додану вартість, визначалася Порядком заповнення і подання податкової декларації, затвердженим наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» №166 від 30.05.1997р. (далі Порядок №166, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), згідно п.5.12.4 якого залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Як вбачається з акту перевірки, рядок 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за липень 2010р. має показник 127570, як за даними платника та і за даними перевірки, та який перенесено до рядка 23.2 податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р.

За алгоритмом рядку 24 «Залишок відїзного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р. показник на рівні 127570 перенесено до рядку 24 та рядку 1 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» (додаток 3 до декларації з ПДВ за серпень 2010р.).

В свою чергу, сума рядку 1 на рівні 127570 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» (додаток 3 до декларації з ПДВ за серпень 2010р.) в межах суми рядку 2 (127570) перенесена до рядку 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації з ПДВ за серпень 2010р.), та перенесена до рядку 25 податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р.

У звязку з чим, суд дійшов висновку про відсутність помилковості арифметичних операцій та дотримання позивачем методологічних прийомів при складанні декларації з ПДВ за серпень 2010р.

Крім того, відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон №168, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пункт 1.8 ст. 1 Закону №168 встановлює значення терміну «бюджетне відшкодування», яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

§придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

§придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7 ст.7 Закону №168.

Так, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

При від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, має від'ємне значення, то:

§а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

§б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідач за наслідками перевірки дійшов висновку про те, що позивач належить до осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначених пп. «а» п.п.7.7.11 п.7.11 ст.7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону №168 не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка зокрема мала обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менш, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту у результаті придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Із наведеної норми слідує, що сума податкового кредиту на яку має право платник податку та яка нарахована у результаті придбання або спорудження основних фондів, не бере участі у розрахунку при визначенні права платника податку на отримання бюджетного відшкодування відповідно до цієї норми.

Заявлене ТОВ «Новий Фенікс» бюджетне відшкодування в серпні 2010р. частково, а саме у сумі 127564,50 грн., сформовано з податкового кредиту, нарахованого ТОВ «Новий Фенікс» у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), безпосередньо повязаних з будівництвом основного фонду лікувального блоку та поліпшення спальних корпусів за адресою: смт.Сімеїз, вул.Луговського, 6, з огляду на наступне.

23.08.2006р. між ТОВ «Новий Фенікс» (інвестор) та Санаторій ім.Семашко Державного комітету України у справах ветеранів (санаторій) укладено інвестиційний договір №1/03-06 (а.с.145-151), предметом якого є участь сторін у будівництві лікувального блоку та поліпшення спальних корпусів в смт.Сімеїз по вул.Луговського, 6, на земельній ділянці, право постійного користування якою належить санаторію.

На виконання зобовязань за вищезазначеним договором, 01.09.2006р. між ТОВ «Мегаліт Крим» (виконавець) та ТОВ «Новий Фенікс» (замовник) укладено договір №01/п-06 на розробку документації з будівництва лікувального блоку та поліпшення спальних корпусів в смт.Сімеїз по вул.Луговського, 6 (а.с. 34-40), згідно умов якого замовник доручає, а виконавець, який має відповідну ліцензію, приймає на себе зобовязання виконання ескізного проекту, проекту, експертизи і робочого проектів по обєкту: лікувальний блок та поліпшення спальних корпусів за адресою: смт.Сімеїз, вул.Луговського, 6.

Відповідно до умов договору на розробку документації, ТОВ «Мегаліт Крим» виставлені наступні рахунки-фактури (а.с.168-172)

§№СФ-0000111 від 05.08.2008р. на суму 191954,80 грн. (в тому числі ПДВ 31992,47 грн.);

§№СФ-0000063 від 13.01.2008р. на суму 100000,00 грн. (в тому числі ПДВ 16666,67 грн.);

§№СФ-0000094 від 17.08.2008р. на суму 200000,00 грн. (в тому числі ПДВ 33333,33 грн.);

§№СФ-0000074 від 20.08.2008р. на суму 37716,10 грн. (в тому числі ПДВ 6286,02 грн.);

§№СФ-0000073 від 06.08.2008р. на суму 237716,10 грн. (в тому числі ПДВ 39619,35 грн.).

Позивачем сплачено на користь ТОВ «Мегаліт Крим» за вищезазначеними рахунками-фактурами грошові кошти в загальному розмірі 767387,00 грн., в тому числі за наступними платіжними дорученнями та згідно банківських виписок (а.с. 44-47):

§№1 від 14.08.2007р. на суму 237716,10 грн., в тому числі ПДВ 39619,35 грн.;

§№2 від 21.08.2007р. на суму 37716,10 грн., в тому числі ПДВ 6286,02 грн.;

§№3 від 18.10.2007р. на суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;

§банківська виписка від 15.05.2008р. на суму 100000,00 грн.;

§банківська виписка від 06.08.2008р. на суму 191954,80 грн.

ТОВ «Мегаліт Крим» виписані наступні податкові накладні (а.с. 52-56):

§№58 від 14.08.2007р. на суму 237716,10 грн., в тому числі ПДВ 39619,35 грн.;

§№60 від 21.08.2007р. на суму 37716,10 грн., в тому числі ПДВ 6286,02 грн.;

§№77 від 19.10.2007р. на суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;

§№45 від 14.05.2008р. на суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн.;

§№61 від 05.08.2008р. на суму 191954,80 грн., в тому числі ПДВ 31992,47 грн.

В подальшому, розроблений ТОВ «Мегаліт Крим» Робочий проект будівництва лікувального блоку та поліпшення спальних корпусів в смт.Сімеїз по вул.Луговського, 6, отримав позитивний комплексний висновок №75-13-2008 державної експертизи Служби «Укрінвестекспертиза» в АР Крим (а.с.139) та позивачу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим видано дозвіл №896 від 18.09.2008р. на виконання будівельних робіт (а.с.138).

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту.

Зі змісту наведеної норми слідує, що розроблення проекту обєкту архітектури є однією із стадій створення такого обєкту, до яких відносяться будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів (ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Таким чином, заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування у розмірі 127570,00 грн. складається із 127564,50 грн. сума податкового кредиту, який брав участь при розрахунку бюджетного відшкодування та нарахований у звязку із спорудженням основних фондів, а відтак, не бере участь у розрахунку при визначенні права позивача на бюджетне відшкодування, відповідно до вимог п.п. 7.7.11 п. 7.11 ст. 7 Закону №168.

Частиною ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§безсторонньо (неупереджено);

§добросовісно;

§розсудливо;

§з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Враховуючи відсутність фактів помилковості арифметичних операцій та методологічних прийомів складання податкових декларацій при складанні позивачем декларації з ПДВ за серпень 2010р. та нарахування податкового кредиту в розмірі 127564,50 грн., у звязку із спорудження основних фондів, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та як наслідок необхідності задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 24.02.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 01.03.2011р.

На підставі викладено, керуючись статтями 11, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сімферополі АР Крим №0017741502/0 від 29.10.2010р. в частині зменшення ТОВ «Новий Фенікс» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 127564,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Новий Фенікс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.