Рішення № 15523049, 22.02.2011, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-230/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 52 Романенко В.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Бабенко В. М. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБабенка В.М.

суддівМагди Л.Ф., Карпенко О.В.

при секретаріМакарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. 26.03.2010 року представник надав суду уточнюючу позовну заяву про стягнення заробітної плати, збільшивши позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача 19745 грн. 54 коп. боргу з заробітної плати, 1500 грн. моральної шкоди, та судові витрати. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він з 08 лютого 2007 року працював токарем - розточувальником III розряду в цеху № 72, ТОВ «Завод «Строммаш». 14 вересня 2009 року звільнився з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 кодексу законів про працю (КЗпП України). При звільненні з ним не було проведено розрахунок по заробітній платі, а також не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку. При оформленні звільнення та видачі трудової книжки позивачу повідомили, що завод не має перед ним заборгованості, так як на протязі 2009 року йому двічі надавалась відпустка в зв'язку із навчанням та частина щорічної відпустки.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на лист територіальної державної інспекції праці № 23-5391/01-26 від 18 вересня 2009 року, згідно якого з 20 жовтня по 30 листопада 2008 року, (наказ № 124 від 17.10.2008 року) та з 02 січня по час звільнення позивача (наказ № І/а від 02.01.2009 року) на заводі було введено неповної тривалості робочий час (чотириденний робочий тиждень). Позивач стверджує, що нікого з працівників про даний факт повідомлено не було, навпаки, всім працівникам було оголошено про простій на необмежений час та відправлено додому чекати виклику на роботу, вказаний період кваліфікується позивачем як простій не з вини працівника, який, відповідно до ст. 113 КЗпП України, оплачується не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду. Позивач також стверджує, що діями адміністрації йому завдано моральну шкоду, виходячи з того, що відповідач не виявив до нього жодної поваги, не здійснив відрахувань до пенсійного фонду, інших фондів соціального страхування, чим порушив його права, цими діями принизив позивача як людину та як колишнього працівника. Моральна шкода оцінюється позивачем у 1500 грн. 00 коп.

Рішенням суду від 25.11.2010 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону та задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_6 08.02.2007 року був прийнятий на посаду - токарем розточувальником 3-го розряду в цех 72 на ТОВ «Завод «Строммаш». 14.09.2009 року звільнений за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України. Доданими до матеріалів справи актами від 16.12.2008 року, 17.12.2008 року, року, 25.12.2008 року, 30.01.2009 року, 26.02.2009 року, 31.03.2009 року, року, 28.05.2009 року, 30.06.2009 року, 30.07.2009 року, 31.08.2009 року, 14.09.2009 року, за підписом Плато Олександра Павловича - начальника відділу кадрів, Мазура Василя Володимировича начальника цеху № 72, Городнічого Олександра Васильовича, начальника дільниці, зафіксовано відсутність токаря розточувальника цеху № 72 ОСОБА_6 на робочому місці з 16 грудня 2008 року по час звільнення 14 вересня 2009 року.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що починаючи з 16 грудня 2008 року позивач перестав з'являтися на робочому місці без поважних причин, та без зазначення будь яких пояснень не відповідають обставинам справи.

Згідно листа територіальної державної інспекції праці у Черкаській області від 18.09.2009 року інспекцією проводилася перевірка додержання законодавства про працю на ТОВ «Завод» Строммаш», якою встановлено, що введення неповної тривалості робочого часу з 20.10.2008 року по 30.11.2008 року. з 2.01.2009 року та по день звільнення ОСОБА_6 проведено з порушеннями вимог ст. 32,56,103 КЗпП. У ході аналізу та вивчення табелів робочого часу, розрахункових листків за період з грудня 2008 року по 14.09.2009 року на підприємстві не вівся достовірний облік виконуваної позивачем роботи, що є порушенням ст. 30 Закону України «Про оплату праці». Позивач фактично роботу не виконував, пояснень про причини незабезпечення роботою керівником не надано. Даний період може кваліфікуватися як простій не з вини робітника. За результатами перевірки керівнику ТОВ «Строммаш» ОСОБА_7 внесений припис. Відповідно до листа від 17.09.2009 року директор ТОВ «Строммаш» частково на виконання припису усунув недоліки.

Відповідно до постанови територіальної державної інспекції праці у Черкаській області від 28.09.2009 року інспекцією проводилася перевірка додержання законодавства про працю на ТОВ «Завод» Строммаш» та виконання припису від 17.08.2009 року. Повторною перевіркою встановлено невиконання законних вимог посадової особи держнаглядпраці, у тому числі не забезпечено вимоги законодавства про працю при використанні найманої праці ОСОБА_6 (вимоги п. 2 припису). Так, при введенні неповної тривалості робочого часу з 20.10.2008 року по 30.11.2008 року порушені вимоги ст.ст. 32, 56, 103 КЗпП України щодо повідомлення про зміну істотних умов праці, режиму роботи, встановлення неповного робочого часу не пізніше ніж за 2 місяці до їх запровадження. З 17.12.2008 року по 14.09.2009 року на підприємстві не вівся достовірний облік виконаної працівником роботи, чим порушені вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці». Директора підприємства ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Відповідач не надав суду доказів про скасування вказаної постанови.

Колегія суддів критично оцінює акти від 16.12.2008 року, 17.12.2008 року, року, 25.12.2008 року, 30.01.2009 року, 26.02.2009 року, 31.03.2009 року, року, 28.05.2009 року, 30.06.2009 року, 30.07.2009 року, 31.08.2009 року, 14.09.2009 року, за підписом Плато Олександра Павловича - начальника відділу кадрів, Мазура Василя Володимировича начальника цеху № 72, Городнічого Олександра Васильовича, начальника дільниці, якими зафіксовано відсутність токаря-розточувальника цеху № 72 ОСОБА_6 на робочому місці з 16 грудня 2008 року по час звільнення 14 вересня 2009 року, остільки у ОСОБА_6 з цього приводу не відбирались пояснення, про складені акти позивач не повідомлений, не ознайомлений з ними та їх не підписував. Доводи ОСОБА_6 про попередження керівництва про простій з 16.12.2008 року, відповідачем не спростовані і суду не надано доказів про те, що позивач погодився працювати при зміні в організації виробництва та умов праці. Представник відповідача не надав суду жодних доказів про те, що ОСОБА_6 за вказаний період надавалась робота, яку він не виконував.

Відповідно до ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Тарифна ставка ОСОБА_6 становить 6,50 гривень на годину, що визнається обома сторонами. Суд розглядає справу у межах позовних вимог. ОСОБА_6 просить стягнути заробітну плату за 176 днів за час простою з січня 2009 року по 9 вересня 2009 року. У судовому засіданні встановлено, що позивач декілька разів перебував у оплачуваній відпустці у січні, березні і травні 2009 року загальною кількістю 38 днів, що стверджується наказами про відпустку та визнається обома сторонами.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2010 року скасувати та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_6 на підставі ст. 113 КЗпП України задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш» на користь ОСОБА_6 заробітну плату за час простою не з вини працівника, за 176 днів 38 днів(відпустка) = 138 днів х 8 годин =1104 години. 1104 години х 6,50 гривень = 7176 гривень. 7176 гривень : 3 х 2 = 4784 гривні.

Крім того, колегія суддів на підставі ст. 237-1 КЗпП України вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 500 гривень моральної шкоди, остільки порушення законних прав позивача призвели до його моральних страждань і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача 51 гривню судового збору на користь держави та 103 гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення на рахунок № 31217263700002, отримувач УДК у м. Черкаси, ЗКПО 22809222, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050002.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК, ст. 113, 237-1 КЗпП України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2010 року скасувати. Позов ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш» на користь ОСОБА_6 4784 гривні заробітної плати за час простою та 500 гривень моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Строммаш» 51 гривню судового збору на користь держави та 103 гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення на рахунок № 31217263700002, отримувач УДК у м. Черкаси, ЗКПО 22809222, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050002.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :