Рішення № 15501140, 27.04.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №2-104/11

РІШЕННЯ|розв'язання,вирішення,розв'язування|

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - судді Кравчук Т.С.,

при секретарі - Лахматовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2»за участю третьої особи Філії «Южне головне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2»(далі по тексту –КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2») про розірвання договору, посилаючись на те, що 01.10.2006 року з нею, як власником нежилого приміщення, що знаходиться в м.Одеса, вул.Семінарська,15, відповідач КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2», який є правонаступником КП «Одесатеплоенерго», було уклав Договір №222135 на постачання теплової енергії (далі по тексту –Договір) строком дії до 31.12.2007 року, який, на її думку, є діючим на час звернення до суду. В подальшому вона передала в оренду нежитлове приміщення третій особі ПАТ КБ «Приватбанк», який здійснював оплату за послуги теплопостачання на підставі укладеного з відповідачем договору №5242 від 01.11.2006 року по на декільком об’єктам нерухомості, зокрема за адресою: м.Одеса, вул.Семінарська,15. Позивачка зазначила, що 31.08.2010 року звернулася до відповідача із заявою про розірвання Договору №222135 від 01.10.2006 року в зв’язку з відмовою від послуг теплопостачання на підставі Додатку 2 до Договору що регулюють умови припинення подачі теплової енергії з проханням направити свого представника для складання акту про відключення системи опалення нежилого приміщенні №15 по вул.Семінарська в м.Одесі. Незважаючи на фіксування представником відповідача ОСОБА_2 16.09.2010 року факту демонтажу радіаторів та системи опалення КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2» акт про відключення центрального опалення та гарячого водопостачання складений не був і їй, позивачці, не надавався.

В судовому засіданні представники позивачки підтримали заявлені позовні вимоги обґрунтовуючи їх доводами, викладеними в позові, просять суд розірвати Договір з 16.09.2010 року; зобов’язати КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»надати акт про відключення нежилого приміщення №15 по вул.Семінарська в м.Одесі від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 16.09.2010 року; зобов’язати КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»припинити нарахування оплати централізованого опалення та постачання гарячої води за нежиле приміщення №15 по вул.Семінарська в м.Одесі в зв’язку з відключенням від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води з 16.09.2010 року.

Представник КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»позовні вимоги не визнала, пояснивши, що відповідно до Правил надання послуг по централізованому опаленню постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року (далі по тексту –Правила), та Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж центрального опалення й поставки гарячої води при відмові споживачів від центрального опалення, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури, і житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 року (далі по тексту –Порядок), самовільне відключення від систем централізованого опалення й постачання гарячої води забороняється, а тому позивачка відключати нежитлове приміщення від мереж центрального опалення не мала права. При цьому наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року №169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 28.11.2007 року №1320/14587, були затверджені зміни до цього Порядку, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Представник відповідача зазначила, що Договір №222135 від 01.10.2006 року, укладений з ОСОБА_1, на даний час не діє, так як 01.11.2006 року був укладений договір №5242 з орендатором приміщення ПАТ КБ «Приватбанк», від якого надійшла заява до відповідача про припинення договору №5242, КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»погодилося на розірвання цього договору і підготувало додаткову угоду до договору про його припинення з 01.01.2011 року. Крім того, представник відповідача зазначила, що КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»не уповноважене складати акти про відключення приміщень від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, так як такі акти складаються і затверджуються постійно діючою міжвідомчою комісією створеною місцевим органом виконавчої влади.

В заперечення на доводи представника КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»представники позивачки обґрунтовують позовні вимоги умовами п.10.5 Договору, згідно якого при припинені дії договору, пов’язаного з відмовою споживача від послуг теплопостачання, споживач зобов’язаний своїми силами провести відключення своїх теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності, та викликати представника теплопостачальної організації для складання відповідного акту. Крім того, представники позивачки вважають, що право споживача на відмову від отримання послуг по теплопостачанню передбачено ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», згідно якої захист прав споживачів теплової енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законом України «Про захист прав споживачів», іншими нормативно-правовими актами. Статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що споживач має право на вільний вибір продукції у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця); забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Частиною шостою ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Представники позивачки зазначили, що посилання відповідача на наказ Міністерства будівництва, архітектури, і житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, є необґрунтованим, тому що, виходячи з змісту даного нормативного документа, цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не окремих квартир, порядок відключення яких, залишається законодавчо не врегульованим, й при цьому відключене приміщення має статус нежитлового.

Третя особа - ПАТ КБ «Приватбанк»позов ОСОБА_1 визнав, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд, вивчивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає|лічить|, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення загальною площею 52,6 кв.м., що знаходиться в м.Одеса, вул.Семінарська,15 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.05.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за номером в реєстрі №8895, зареєстрованого 15.05.2006 року в КП «ОМБТІ та РОН»за реєстраційним номером 14636235, номер запису: 943, в книзі: 53 неж.54.

01.10.2006 року ОСОБА_1 уклала з КП «Одесатеплоенерго», правонаступником якого є КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2», Договір №222135 на постачання теплової енергії терміном дії до 31.12.2007 року.

Згідно п.10.4. даного Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін.

Відповідно до положень ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Виходячи з вищевикладеного та відсутності у суду доказів письмового оформлення розірвання Договору між позивачкою та відповідачем, суд дійшов висновку, що Договір №222135 від 01.10.2006 року не розірваний у встановленому законодавством порядку і на час звернення до суду ОСОБА_1 є діючим.

Стосовно договору №5242 від 01.11.2006 року, укладеного орендатором приміщення ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Філії «Южне головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк»та КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2», за яким відповідачем надавалися послуги на теплову енергію за адресою: м.Одеса, вул.Семінарська,15, суд виходить з того, що ПАТ КБ «Приватбанк»не є власником приміщення, користується ним тимчасово на підставі строкового договору оренди, й при цьому договір №5242 від 01.11.2006 року не є предметом даного спору.

Згідно Додатку 2 до договору №222135 від 01.10.2006 року однією з умов припинення подачі теплової енергії є письмове звернення споживача про припинення теплопостачання. При цьому пунктом 10.5 Договору передбачено, що при припинені дії договору, пов’язаного з відмовою споживача від послуг теплопостачання, споживач зобов’язаний своїми силами провести відключення своїх теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності, та викликати представника теплопостачальної організації для складання відповідного акту.

Як вбачається з матеріалів справи, чого не заперечує і представник відповідача, 31.08.2010 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із письмовим зверненням про розірвання Договору та з проханням направити представника для складання відповідного акту.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка інспектор Тройніков О.В. пояснив, що в зв’язку з надходженням письмової заяви від ОСОБА_1 він 16.09.2010 року був направлений в нежитлове приміщення за адресою в м.Одеса, вул.Семінарська,15 й при огляді цього приміщення ним було встановлено, що власником приміщення демонтовано радіатори й системи опалення, відключено центральне опалення та гаряче водопостачання, зроблено це було технічно правильно. Свідок пояснив, що зазначене обстеження було ним письмово зафіксовано й передано до керівництва КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»для подальшого прийняття відповідного рішення.

Факт демонтажу радіаторів та системи опалення й відключення центрального опалення та гарячого водопостачання також було зафіксовано комісією в складі начальника і старшого майстра дільниці №1 КП «ЖКС «Фонтанський» та представника орендатора приміщення - Філії «Южне головне регіональне управління»ПАТ КБ «Приватбанк», про що свідчить акт від 16.09.2010 року.

Крім того, згідно Висновку №13 судової будівельно-технічної експертизи про фіксацію виконаного відключення від внутрішніх будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання, методу їх відключення й способу опалення й гарячого водопостачання нежитлового приміщення за адресою: м.Одеса, вул.Семінарська,15 на момент дослідження (далі по тексту –Висновок експертизи), складеного 24.02.2011 року на виконання ухвали суду від 28.01.2001 року судовим експертом ОСОБА_4 (свідоцтво №1307, видане Мінюстом України від 23.12.2008 року), встановлено, зокрема, що: відключення нежилого приміщення по вул.Семінарська,15 в м.Одеса від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання було виконано шляхом видимого розриву, заварюванням приєднань радіаторів 3 шт., стояки 2 шт.; залишено транзитними, не ізольованими стояки 2 шт.; заварюванням вводу гарячого водопостачання (ГВС) 1 шт. Всі роботи по відключенню від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання виконано на високому професійному рівні, видимих дефектів і пошкоджень не виявлено і відповідає діючим будівельним нормам і правилам (СНиП 2.08.01-89; СНиП 2.04.05-91; СНиП И-3-79).

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що в приміщення позивачки ОСОБА_1 з 16.09.2010 року теплопостачання та гаряче водопостачання не здійснюється, а відтак відповідач КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»не має права нараховувати оплату централізованого опалення та постачання гарячої води за нежиле приміщення офісу загальною площею 52,6 кв.м., що знаходиться в м.Одеса вул.Семінарська,15.

З огляду на те, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у випадку відсутності потреби в одержанні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця, споживач має право розірвати договір у порядку, установленим Законом.

Статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що держава забезпечує споживачам захист їхніх прав, надає можливість вільного вибору продукції, придбання знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання й використання продукції згідно їхніх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсягах, які забезпечують рівень споживання, достатній для підтримки здоров'я й життєдіяльності.

Статтею 17 забороняється примушувати споживача здобувати (оплачувати) послуги неналежної якості й непотрібного йому асортиментів.

Аналіз цих положень Законів дає підставу стверджувати, що їх метою є максимальний можливий захист споживача, що встановлює вільний вибір необхідних і достатніх послуг, тобто законодавець визначив пріоритет права споживачів на свій розсуд вибирати вид необхідних послуг, їхня кількість і якість.

Згідно з ч.3 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», який регулює відносини, що виникають у зв’язку з теплопостачанням, споживач має право обирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо, а відповідно до ч.2 ст. 24 цього ж закону, споживачеві надано право на вибір джерел теплопостачання, якщо це можливо за існуючими умовами.

Відповідно до Висновку експертизи на момент обстеження нежитлове приміщення за адресою: м.Одеса, вул.Семінарська,15 має індивідуальне опалення. Опалення здійснюється електроконвекторами настінними «WildWild»серії Demos ТУ У29.7-14307771-009:2006 –3шт. Також в обстеженому приміщені підключений та встановлений водонагрівач «Ariston SG30OR»- 1шт. ОСОБА_1 прибори індивідуального опалення та нагріву води сертифіковані і призначені для реалізації й установки на території України та відповідають вимогам безпеки згідно ТУ У29.7-14307771-009:2006, ГОСТ 27570.15-96, ГОСТ 12.1.004-91 (згідно пожарної безпеки), ГОСТ 23511-79, ДСТУ CISPR 14-1:204 (згідно електромагнітної сумісності). Установка і підключення даних пристроїв індивідуального опалення та нагріву води не порушує умови користування іншими користувачами мереж гарячого водопостачання та центрального опалення будинку №15 по вулиці Семінарській в м.Одесі.

Виходячи з пояснень інспектора Тройнікова О.В. та Висновку експертизи суд дійшов висновку, що відключення нежитлового приміщення за адресою: м.Одеса, вул.Семінарська,15 від внутрішніх домових систем центрального опалення та гарячого водопостачання, виконано технічно вірно й не порушує санітарно-технічні правила експлуатації будинку №15 по вулиці Семінарській в м.Одесі та умови користування іншими користувачами мереж гарячого водопостачання та центрального опалення цього будинку.

Крім того, суд вважає правомірним вимогу позивачки розірвати з 16.09.2010 року Договір №222135 від 01.10.2006 року оскільки вона відмовилася від послуг теплопостачання й своїми силами провела відключення своїх теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності, що відповідає умовам пункту 10.5 цього Договору.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що дії позивачки суперечать наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №4 від 22.11.2005 року «Про затвердження порядку відключення окремих житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання»та Постановам Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року та №1268 від 31.10.2007 року, оскільки зазначені нормативні акти не регулюють порядок відключення від системи опалення та гарячого водопостачання окремих житлових/нежитлових приміщень та порядок встановлення індивідуального опалення.

При цьому суд погоджується з доводами представника відповідача про неможливість КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»складати акти про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП відповідно до Додатку 3 до пункту 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Натомість складання акту про відключення приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води передбачено пунктом 10.5 Договору, до якого зміни (доповнення) з моменту його укладення не вносилися, так як згідно цього пункту при припинені дії договору, пов’язаного з відмовою споживача від послуг теплопостачання, споживач зобов’язаний своїми силами провести відключення своїх теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності, та викликати представника теплопостачальної організації для складання відповідного акту.

Таким чином, пункт 10.5 Договору та аналіз положень Правил надання послуг по централізованому опаленню постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, зокрема п.п.5)п.32, п.34, п.35, п.37, дають підстави суду стверджувати, що КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2»після обстеження 16.09.2010 року його представником нежитлового приміщення №15 по вулиці Семінарській в м.Одесі зобов’язано було зафіксувати стан теплових мереж приміщення ОСОБА_1, факт надання/ненадання послуг, наявність чи відсутність засобів обліку, їх показники і опломбування, тощо із складенням відповідного письмового документа, зокрема акту.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що після проведеного обстеження 16.09.2010 року відповідач письмово не повідомив позивачку щодо прийнятого ним рішення відносно дії Договору №222135 від 01.10.2006 року та подальших дій щодо її відмови від послуг теплопостачання, з причин чого вона змушена була звертатися до суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.6,654 ЦК України, ст..26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.19,24 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.5,17 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_2»про розірвання договору – задовольнити.

Розірвати з 16 вересня 2010 року Договір №222135 на постачання теплової енергії від 01.10.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Теплопостачання міста ОСОБА_2».

Зобов’язати Комунальне підприємство «Теплопостачання міста ОСОБА_2»надати акт про відключення нежилого приміщення офісу загальною площею 52,6 кв.м., що знаходиться в м.Одеса вул.Семінарська,15 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 16 вересня 2010 року.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Теплопостачання міста ОСОБА_2»припинити нарахування оплати централізованого опалення та постачання гарячої води за нежиле приміщення офісу загальною площею 52,6 кв.м., що знаходиться в м.Одеса вул.Семінарська,15 в зв’язку з відключенням від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води з 16 вересня 2010 року.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя