Постанова № 15482096, 07.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 квітня 2011 р. № 2-а- 2182/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю представників: позивача Зубової В.М., відповідача Караульної Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Агродар»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Агродар” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень рішень 0000762307/0 від 19 жовтня 2010 р., (№ 0000762307/1 від 12 листопада 2010 р., № 0000762307/2 від 24 грудня 2010 р.) з податку на додану вартість, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У виконання договорів, укладених між ТОВ «ТД Агродар»та ТОВ «Компанія «Агро-Люкс» № 10/12-1 від 10.12.2009 року, № 01/02-10 від 01.02.2010 року, № 03/03/10-1 від 03.03.2010 року, № 12/03/10-1 від 12.03.2010 року продавцем - ТОВ «Компанія «Агро-Люкс» надані покупцю - позивачу податкові накладні. Розрахунки за отримані товари між сторонами здійснювались у безготівковій формі. Таким чином, фактичне виконання договору, сплата вартості товару, у тому числі податку на додану вартість, підтверджена позивачем належним чином, тому сплачені суми податку на додану вартість ТОВ «ТД Агродар» включені до складу податкового кредиту за грудень 2009 року січень 2010 року, березень 2010 року.

Тому, позивач вважав формування податкового кредиту правомірним, обґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень рішень 0000762307/0 від 19 жовтня 2010 р., № 0000762307/1 від 12 листопада 2010 р., № 0000762307/2 від 24 грудня 2010 р. такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі, просила відмовити в його задоволенні, додатково пояснивши наступне.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ТД Агродар»з питання правильності визначення сум ПДВ до сплати за грудень 2009 року січень 2010 року, березень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Агро-Люкс». Актом № 5807/23-506/36036864 від 06.10.2010 року зафіксовано порушення ТОВ «ТД Агродар» п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилось у заниженні податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 498256 грн., у тому числі у грудні 2009 року на суму 98367 грн., у січні 2010 року на суму 92992 грн., у березні 2010 року на суму 306897 грн., у зв'язку із включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які виникли від виконання угод з ТОВ "Компанія «Агро-Люкс", які визнані нікчемними та в силу ст.ст. 203, 215-216, 228 ЦК України як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. 19.10.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення рішення № 0000762307/0, яким позивачу донараховне податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 747384 грн., у тому числі 498256 грн. - за основним платежем, 249128 грн. - за штрафними санкціями. ДПІ у Київському районі м. Харкова встановлена відсутність об'єкту оподаткування у цей період відносно операцій щодо контрагента - ТОВ «Компанія «Агро-Люкс», з огляду на неналежне документальне підтвердження реальності зазначених господарських операцій. На підставі викладеного, представник відповідача просила відмовити в задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.

У період з 05.10.2010 року по 06.10.2010 року фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ТД Агродар»з питання правильності визначення сум ПДВ до сплати за грудень 2009 року січень 2010 року, березень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Агро-Люкс».

За результатами вказаної перевірки податковим органом складений акт № 5807/23-506/36036864 від 06.10.2010 року, яким встановлено порушення ТОВ «ТД Агродар»п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилось у заниженні податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 498256 грн., у тому числі у грудні 2009 року на суму 98367 грн., у січні 2010 року на суму 92992 грн., у березні 2010 року на суму 306897 грн., у зв'язку із включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які виникли від виконання угод з ТОВ "Компанія «Агро-Люкс", які визнані нікчемними та в силу ст.ст. 203, 215-216, 228 ЦК України як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі висновків акту перевірки 19.10.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення рішення № 0000762307/0, яким позивачу донараховне податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 747384 грн., у тому числі 498256 грн. - за основним платежем, 249128 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись із прийнятим ДПІ у Київському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням, останнє було оскаржено позивачем. За результати розгляду скарга позивача рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова № 26/10-1 від 26.10.2010 року залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000762307/1 від 12.11.2010 року. В подальшому зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача ТОВ «ТД Агродар»оскаржено до ДПА у Харківській області, якою прийняте рішення № 4611/10/25-103 від 09.12.2010 року, яким скарга залишена без задоволення, рішення - без змін, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000762307/2 від 24.12.2010 р. Не погодившись із рішеннями вказаних податкових органів ТОВ «ТД Агродар»звернулось із скаргою до ДПА України, за наслідками розгляду зазначеної скарги рішенням № 3153/6/25-045 від 17.02.2011 року остання залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова залишені без змін.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що ТОВ «ТД Агродар»із контрагентом ТОВ «Компанія «Агро-Люкс»укладений ряд договорів купівлі-продажу соняшникової олії та соняшникового шроту, а саме № 10/12-1 від 10.12.2009 року, № 01/02-10 від 01.02.2010 року, № 03/03/10-1 від 03.03.2010 року, № 12/03/10-1 від 12.03.2010 року. За умовами зазначених договорів ТОВ «Компанія «Агро-Люкс»зобов'язане передати, а ТОВ «ТД Агродар» прийняти та оплатити товар.

У виконання зазначених договорів продавцем - ТОВ «Компанія «Агро-Люкс»надані покупцю позивачу податкові накладні: № 24 від 10.12.2009 року на загальну суму 252700 грн., з яких 42116,67 грн. - ПДВ, № 31 від 11.12.2009 року на загальну суму 17300 грн., з яких 2883,33 грн. - ПДВ, № 14 від 14.01.2010 року на загальну суму 48000 грн., з яких 8000 грн. - ПДВ, № 10 від 13.01.2010 року на загальну суму 378000 грн., з яких 63000 грн. - ПДВ, № 29 від 20.01.2010 року на загальну суму 29110 грн., з яких 4851,67 грн. - ПДВ, № 34 від 21.01.2010 року на загальну суму 99000 грн., з яких 6500 грн. - ПДВ, № 37 від 22.01.2010 року на загальну суму 3844,5 грн., з яких 640,75 грн. - ПДВ, № 7 від 03.03.2010 року на загальну суму 188807,5 грн., з яких 31467,92 грн. - ПДВ, № 26 від 12.03.2010 року на загальну суму 141778 грн., з яких 23629,67 грн. - ПДВ, № 30 від 16.03.2010 року на загальну суму 79380 грн., з яких 13230 грн. ПДВ, № 29 від 15.03.2010 року на загальну суму 94342,5 грн., з яких 15723,75 грн. - ПДВ, № 33 від 18.03.2010 року на загальну суму 1208965,28 грн., з яких 201494,21 грн. - ПДВ, № 34 від 18.03.2010 року на загальну суму 481,92 грн., з яких 80,32 грн. - ПДВ, № 36 від 19.03.2010 року на загальну суму 29067,5 грн., з яких 4844,58 грн. - ПДВ, № 42 від 22.03.2010 року на загальну суму 98561,76 грн., з яких 16426,96 грн. ПДВ.

На підтвердження здійснення розрахунку між сторонами договору наданий ряд квитанцій та платіжних доручень.

Таким чином, позивач на підставі отриманих від ТОВ «Компанія «Агро-Люкс» податкових накладних сформував податковий кредит у грудні 2009 року, січні та березні 2010 року, керуючись п.п. 7.2.6., п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо неправомірності включення ТОВ «ТД Агродар»сум податку на додану вартість, сплачену у виконання господарських зобов'язань з ТОВ «Компанія «Агро-Люкс», ґрунтуються на твердженні щодо відсутності об'єкту оподаткування у цей період відносно операцій щодо вказаного контрагента, з огляду на неналежне документальне підтвердження реальності зазначених господарських операцій.

З такими висновками податкового органу суд погоджується з огляду на наступне.

Встановлено, що предметом укладеного між сторонами договору був товар соняшникова олія та шрот. В даному випадку здійснення поставки на користь ТОВ «ТД Агродар»відбувалось частинами, при цьому кожна з яких обсягом від 20 т. до 250 т., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Таким чином, при такому характері господарських операцій у підприємства неминуче виникають витрати, пов'язані із транспортуванням такої кількості товару, що також мають бути підтверджені документально.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Статтею 1 Правил визначено поняття товарно-транспортної документації як комплекту юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У відповідності до ст. 11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

За умовами укладених між позивачем та ТОВ «Компанія «Агро-Люкс» договорів купівлі-продажу продавцем товар відвантажується покупцю за адресою: Донецька область, м. Славянськ, при цьому товар відправляється у залізничних цистернах залізничним перевезенням.

Однак, ТОВ «ТД Агродар»не надано жодних документів, зокрема транспортних накладних, які б підтверджували понесені позивачем транспортні витрати, факт отримання, оприбутковування товару, складського обліку, у зв'язку з чим, суд доходить висновку про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Агро-Люкс».

Посилання ТОВ «ТД Агродар»на наявні первинні документи, що підтверджують подальшу реалізацію та транспортування придбаного товару, суд не приймає, оскільки такі дані підтверджують лише господарські відносини позивача із покупцями товару, а не операції, на підставі здійснення яких ТОВ «ТД Агродар»сформований податковий кредит за вказані періоди.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Із змісту податкових та видаткових накладних, наданих позивачу, вбачається, що поставка соняшникової олії та шроту здійснювалася партіями від 20 т до 250 т.

Суд зазначає, що одномоментне транспортування зазначених партій товару не можливе через відсутність відповідних транспортних засобів, що є загальновідомим та не потребує доказування. Отже, такі податкові та видаткові накладні не можуть бути визнані такими, що достовірно фіксують факт здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо заниження ТОВ «ТД Агродар»податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 498256 грн., у тому числі у грудні 2009 року на суму 98367 грн., у січні 2010 року на суму 92992 грн., у березні 2010 року на суму 306897 грн., є правомірними, а податкові повідомлення-рішення № 0000762307/0 від 19.10.2010 року, № 0000762307/1 від 12.11.2010 року, № 0000762307/2 від 24.12.2010 р., винесені на їх підставі законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Тому, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД Агродар»слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Агродар» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанову в повному обсязі виготовлено 12 квітня 2011 р.

Суддя Присяжнюк О.В.