Ухвала суду № 1546100, 12.02.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №  22-а-532/08

Категорія:  41 Головуючий 1 інстанції -  Коршенко Ю.О.

Суддя  доповідач  -  Мельнікова Л.В.

    У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 лютого 2008 року колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого судді -  Мельнікової Л.В.

суддів: - Сіренко О.І., Григорова А.М.

при секретареві – Спесивцевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 12 червня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000772310/1 від 12 жовтня 2006 року, № 0000772310/2 від 22 грудня 2006 року, №0000772310/3 від 03 березня 2007 року,-

В с т а н о в и л а:

            В березні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава» звернулось до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000772310/0 від 03 серпня 2006 року та № 0000772310/1 від 12 жовтня 2006 року, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Полтаві.

Під час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю уточнило позовні вимоги і просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000772310/1 від 12 жовтня 2006 року, № 0000772310/2 від 22 грудня 2006 року, №0000772310/3 від 03 березня 2007 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава» посилається на неправомірність видачі відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки вважає відсутніми виписані в акті перевірки порушення податкового законодавства.

Постановою господарського суду Полтавської області від 12 червня 2007 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Будучі незгодним з постановою суду, в апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Полтаві, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава».

В засіданні колегії суддів представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

В засідання колегії суддів представник відповідача не прибув, хоча про місце, дату та час слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову господарського суду Полтавської області від 12 червня 2007 року слід залишити без змін, оскільки у відповідність до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з  додержанням  норм  матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 10 по 18 липня 2006 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проводилась виїзна позапланова перевірка з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2003 року по 01 квітня 2006 року.

За результатами перевірки був складений акт № 367/23-8/24563541 від 21 липня 2006 року, на підставі якого винесено і направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2006 року № 0000772310/0 про порушення ним п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачу податковим органом донараховано податок на додану вартість в сумі 14725,97 грн. та штрафні санкції на суму 6387, 80 грн.

Внаслідок проведення апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання, в порядку, визначеному п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення-рішення № 0000772310/0 від 03 серпня 2006 року в частині нарахування податку на додану вартість на суму 8906, 80 грн. скасовано, в іншій частині залишено без змін, тому воно є відкликаним.    

За результатами розгляду первинної скарги винесено друге податкове повідомлення-рішення № 0000772310/1 від 12 жовтня 2006 року, яким донараховано позивачу податок на додану вартість на суму 8137, 97 грн. та нарахована штрафна санкція в сумі 4069, 00 грн.

За результатами розгляду податковим органом повторної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава» на податкове повідомлення-рішення №0000772310/1 від 12 жовтня 2006 року, в задоволенні скарги було відмовлено та Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0000772310/2 від 22 грудня 2006 року, яке при наступному оскаржені скасовано не було, в результаті чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000772310/3 від 03 березня 2007 року, яким донараховано податок на додану вартість на суму 8137, 97 грн. та нарахована штрафна санкція в сумі 4069, 00 грн.

З грудня 2003 року по жовтень 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава» придбавало у товариства з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг» товар. В свою чергу товариство з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг» виписувало видаткові та податкові накладні.

При проведені перевірки представниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві був зроблений висновок про безпідставне включення товариством з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава» податку на додану вартість в сумі 8228, 33 грн. до податкового кредиту, оскільки на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2005 року визнані недійсними установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг» та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, в зв’язку з чим відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» товариство з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг» не мало право на нарахування податку на додану вартість та складення і видачу податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2005 року, яке було винесено заочно, скасовано ухвалою тог ж суду від 14 березня 2006 року.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року Державній податковій адміністрації у м. Києві відмовлено у визнані установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг» та свідоцтва платника податку на додану вартість недійсними з моменту їх реєстрації та задоволений зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг»  про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг».

У рішенні Державної податкової адміністрації України № 1667/6/25-0115 від 21 лютого 2007 року про результати розгляду повторної скарги є посилання на лист Державної податкової адміністрації у м. Києві від 14 лютого 2007 року № 596/8/25-305 про те, що представником Державної податкової адміністрації у м. Києві подано апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2006 року.    

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції закону, що діяла до 01.06.2005 року, визначено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.2.4 цієї  статті, - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.3.1 цієї статті визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

А підпунктом 7.4.5 – що, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього Закону).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп 6.1, ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

 Право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, як сплачених, так і нарахованих, виникає за правилом першої події: або дата  зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робот, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата індексації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;  або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.3.1, пункту 7.3 статті 7).

Відповідно до п. 25.2.1 Положення Про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 01.03.2000 року № 79, з наступними змінами, органи державної податкової служби приймають  рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у пунктах «б» - «г» п. 25 цього Положення.  Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів, зокрема, судового рішення.

Пунктом 25.2.2. даного Положення визначено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника  податку  на додану вартість за формою № 6-ПДВ.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій товариством з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава»  з товариством з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг» (тобто до вступу рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2005 року в законну силу) останній мав не анульоване у відповідному порядку свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, на підставі якого і видав позивачу належним чином оформлені податкові накладні, а отже позивач мав право і обґрунтовано відносив до складу свого податкового кредиту суми податку на додану вартість, а анулювання в подальшому податковим органом свідоцтва платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Агей-Торг» не тягне безумовно недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.  За таких обставин позивач не може нести відповідальність. 

Крім того, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 вересня 2005 року скасовано ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2006 року, яке набрало чинності в день її винесення.

З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЯС-Полтава», оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов’язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 12 червня 2007 року – без змін.

Ухвала  апеляційного адміністративного суду  набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена  в касаційному порядку  безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України  протягом одного місяця.        

Головуючий суддя  -                                    (підпис)                               Л.В. Мельнікова

Судді                          -                                    (підпис)                               О.І. Сіренко

            -                                                                                

                                                                                      (підпис)                   А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений 18 лютого  2008 року.

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                                   Л.В. Мельнікова