Ухвала суду № 1546070, 10.12.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий по 1-й інстанції: Фанда О.М.                                                                     Справа № 22-а-2415/07 Господарський суд Івано-Франківської області                                                                           ряд.ст.зв. №  34

№ А-9/101

Суддя-доповідач:  Олендер І.Я.                            

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

10 грудня 2007 року                                                                                                           м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді               Олендера  І.Я.,

суддів                                     Пліша М.А., Шавеля Р.М.,

при секретарі                        Петлеваній Н.А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Яремча на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2007 року по справі № А-9/101 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” до державної податкової інспекції у м. Яремча, Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області, про зобов’язання  ДПІ в м. Яремча надати висновок; визнати протиправними дії Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області здійснити перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податків, -

                                                                                      в с т а н о в и л а :

06 червня 2007 року господарським судом Івано-Франківської області прийнято постанову по справі № А-9/101 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” до державної податкової інспекції у м. Яремча, Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області про зобов’язання  ДПІ в м. Яремча надати висновок; визнати протиправними дії Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області здійснити перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податків,  якою вказаний позов задоволено.

Прийняту постанову суд мотивував тим, що є неправомірною бездіяльність податкового органу щодо неподання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ТзОВ “Скорцонера” за жовтень, листопад 2006 року. Крім того висновки про бюджетне відшкодування, які були надані ДПІ, щодо відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року в розмірі 463 690,67 грн. та за листопад 2006 року в розмірі 6 341248,84 грн., були неправомірно повернуті без виконання Управлінням державного казначейства України у м.Яремча, а тому вище вказані суми підлягають стягненню з бюджету на користь позивача. При цьому посилання податкового органу на те, що позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, спростовано тим, що дана справа відноситься до юрисдикції адміністративних судів, за змістом норм ст. 2 ст.17,105 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги в адміністративному судочинстві можуть містити вимоги про визнання неправомірними дій чи бездіяльності дій органів владних повноважень та оскільки , згідно ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість " відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів, отже вказані органи і мають бути відповідачами у даній справі.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач – державна податкова інспекція у м. Яремча, представник якої в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм як процесуального так і матеріального права, в зв’язку з чим просить постанову скасувати та постановити нову, якою повністю відмовити в задоволені позову.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзіпредставник відповідача покликається на те, що суд першої інстанції задовольняючивимоги позивача щодо зобов’язання  державної податкової інспекції у м. Яремча надати Головному управлінню державного казначейства України в Івано-Франківській області  висновки із зазначенням загальної суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” згідно поданої декларації за жовтень 2006 року у розмірі 727873, 50 грн. та згідно поданої декларації за листопад 2006 року у розмірі 1311915, 16 грн. порушив п. 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки орган державної податкової служби зобов’язує надати висновок на відшкодування ПДВ, сума по яких не підтверджена про факт надмірної сплати до бюджету. Крім того, суд першої інстанції не з’ясував наявності чи відсутності факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить її відхилити з мотивів відповідності прийнятої постанови вимогам процесуального та матеріального права. 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Розглядаючи спір та приймаючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції підставно і обґрунтовано виходив із вимог ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.19 Конституції України та, з врахуванням предмету доказування, який стосувався правомірності надання Головному управлінню державного казначейства України в Івано-Франківській області висновки із зазначенням загальної суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу згідно поданих декларацій за жовтень 2006 року у розмірі 727873, 50 грн. і за листопад 2006 року у розмірі 1 311915, 16 грн., а також визнання протиправними дії щодо повернення без виконання отриманих від державної податкової інспекції висновків про відшкодування товариству сум податку на додану вартість по деклараціях за листопад 2006 року у розмірі 4632 139 грн. та у розмірі 1 709 109, 84 грн., за жовтень 2006 року в розмірі 463690, 67 грн., дійшов правильного висновку про не правомірність дій відповідачів вимогам закону.

При цьому суд першої інстанції на підставі наявних доказів вірно встановив, що 19.11.2006 року позивач подав до державної податкової інспекції у м. Яремча декларацію по податку на додану вартість з доданими розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року у розмірі 9384626, 00 грн., в зв’язку з чим згідно п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" працівниками відповідача – державної податкової інспекції у м. Яремча була проведена позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2006 року, за наслідками якої було складено відповідний Акт (а.с.45-82), в якому зафіксовано право товариства з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” на бюджетне відшкодування податку на додану вартість заявлених до відшкодування у декларації за жовтень 2006 р. не в повному розмірі, а тільки частково, в сумі 6 126 412,00 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 20.12.2006 року позивачем подано до ДПІ м.Яремча декларацію по ПДВ за листопад 2006 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування, зазначивши суму що підлягає відшкодуванню в розмірі 9 964 207 грн., після чого державною податковою інспекцією була проведена виїзна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Скорцонера” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2006 року, відповідно до якої було складено відповідний Акт № 16/23/31067573 від 27 лютого 2007 року, яким підтвердили право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість заявлених до відшкодування у декларації за листопад 2006р. не в повному розмірі, а частково – в сумі 7653164, 00 грн.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що бездіяльність податкового органу щодо неподання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету товариству з обмеженою відповідальністю    " Скорзонера" за жовтень , листопад 2006 року є неправомірною.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що з аналізу ст. 7 Закону України        "Про податок на додану вартість" вбачається, що проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, однак закон не ставить в залежність відшкодування ПДВ від проведення таких перевірок, а отже проведення перевірки не може продовжити визначений законом 40 - денний строк відшкодування з Державного Бюджету України податку на додану вартість, а  оскільки Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку інших осіб ( контрагентів ) і фактичної сплати ними податку до бюджету, то за таких обставин посилання державної податкової інспекції на відсутність  результатів проведених зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати сумПДВ контрагентами позивача є неправомірним.

Крім того судом першої інстанції встановлено, щоподатковим органом частково були наданні органам державного казначейства висновки щодо відшкодування ПДВ за жовтень 2006 р. в розмірі 6 341248, 84 грн. Однак, вказані висновки повернуті без виконання відповідачем - Управлінням державного казначейства України в м. Яремча із посиланням на відсутність реєстру наявність якого передбачена спільним Наказом Державної податкової служби України, Міністерством фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004р. № 451/501/132.

Суд першої інстанції правильно встановив, така діяльність відповідача – УДК України в м.Яремча є незаконною, оскільки суперечить вимогам ч.2. ст.19 Конституції України та    ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Дані висновки на думку колегія суддів узгоджуються з вимогами п.п.7.7.6, п. 7.6  ст.7, Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки Законом  встановлено  прямий  обов'язок  органу державного  казначейства у  конкретний (5-ти денний) строк вчинити відповідну дію (відшкодувати суми бюджетної заборгованості) та не надано право органам державного казначейства повертати висновки про відшкодування сум бюджетної заборгованості без виконання.

Правильними по суті є висновки суду першої інстанції і про те, що позивачем відповідно до      п. 7.7.3. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" при поданні декларації зазначено, що відшкодування належить здійснити  на поточний рахунок платника податку. Крім того суд першої інстанції правильно, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, вийшов за межі позовних вимог з метою захисту прав та інтересів позивача та зобов'язав Головне управління державного казначейства України в Івано-Франківській області здійснити перерахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний банківський рахунок позивача товариства з обмеженою відповідальністю " Скорзонера " з податку на додану вартість за листопад 2006 року у розмірі 6341248, 84 грн. та за жовтень 2006 року у розмірі 463690, 67 грн.

Судом першої інстанції також правильно взято до уваги і те, що вимога позивача щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість за жовтень 2006 року у розмірі 463690, 67 грн. та за листопад 2006 року у розмірі 341248, 84 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а посилання податкового органу на те, що позовні вимоги не відповідають матеріально - правовим способам захисту порушеного права, то слід зазначити, що дана справа відноситься до юрисдикції адміністративних судів, за змістом норм ст. 2 ст.17, ст.105 КАС України, а позовні вимоги в адміністративному судочинстві можуть містити вимоги про визнання неправомірними дій чи бездіяльності дій органів владних повноважень, тому оскільки, згідно ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість " відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів, то саме вказані органи і мають бути відповідачами у даній справі.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що представниками відповідача - ДПІ м.Яремча під час апеляційного розгляду         стверджено те, що на час апеляційного розгляду позивачу не відшкодованими залишились суми ПДВ по деклараціях за жовтень та листопад 2006 року – 777110,83 гривень, що підтверджується листом № 7225/8/10-013 від 16 листопада 2007 року.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має.

Керуючись  ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС  України, колегія суддів -

                                                           у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Яремча Івано-Франківської області залишити без задоволення, на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 06 червня 2007 року по справі № А-9/101 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” до Державної податкової інспекції у м. Яремча Івано-Франківської області, Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області, про зобов’язання  ДПІ в м. Яремча надати висновок; визнати протиправними дії Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області та здійснити перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податків, – без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі прийняття ухвали в порядку ч.3ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.  

Головуючий суддя :                                                                       І.Я.Олендер

           Судді:                                                                                    М.А.Пліш

                                                                                                           Р.М.Шавель