Ухвала суду № 1543828, 10.12.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

Головуючий по 1-й інстанції: Фанда О.М. Справа № 22-а-2413/07 Господарський суд Івано-Франківської області ряд.ст.зв. № 34

№ А-9/102

Суддя-доповідач: Олендер І.Я.

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2007 року м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Пліша М.А., Шавеля Р.М.,

при секретарі Петлеваній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Яремча на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2007 року по справі № А-9/102 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” до державної податкової інспекції у м. Яремча, Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області про зобовязання ДПІ в м. Яремча надати висновок; визнати протиправними дії Головного управління держказначейства України в Івано-Франківській області здійснити перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податків, -

в с т а н о в и л а :

08 червня 2007 року господарським судом Івано-Франківської області прийнято постанову по справі № А-9/102 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” до державної податкової інспекції у м. Яремча, Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області про зобовязання ДПІ в м. Яремча надати висновок; визнати протиправними дії Головного управління держказначейства України в Івано-Франківській області здійснити перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податків, якою вказаний позов задоволено.

Прийняту постанову суд мотивував тим, що вимога позивача щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість за липень 2006 року у розмірі 245557, 10 грн. та згідно декларації за серпень 2006 року у розмірі 1699166, 67 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.При цьому посилання податкового органу на те, що позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, спростовано тим, що дана справа відноситься до юрисдикції адміністративних судів, за змістом норм ст. 2 ст.17,105 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги в адміністративному судочинстві можуть містити вимоги про визнання неправомірними дій чи бездіяльності дій органів владних повноважень та оскільки , згідно ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість " відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів, отже вказані органи і мають бути відповідачами у даній справі.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач державна податкова інспекція у м. Яремча, представник якої в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм як процесуального так і матеріального права, в звязку з чим просить постанову скасувати та постановити нову, якою повністю відмовити в задоволені позову.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзіпредставник відповідача покликається на те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що бездіяльність державної податкової інспекції щодо неподання висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету товариства з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” за жовтень, листопад 2006 року є неправомірною, оскільки позивачем ставилась вимога зобовязати відповідача надати висновки із зазначенням загальної суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” згідно поданої декларації за січень, лютий, серпень, вересень 2006 року, а не за жовтень, листопад 2006 року як зазначає суд. А тому, останнім зроблено висновок про неправомірність не вчинення податкових органів дій, які не мають відношення до предмету спору. Крім того, суд першої інстанції не зясував наявності чи відсутності факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить її відхилити з мотивів відповідності прийнятої постанови вимогам процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Розглядаючи спір та приймаючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції підставно і обґрунтовано виходив із вимог ст.ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.19 Конституції України та, з врахуванням предмету доказування, який стосувався правомірності надання Головному управлінню державного казначейства України в Івано-Франківській області висновків із зазначенням загальної суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу згідно поданої декларації за січень 2006 року у розмірі 47, 68 грн., за лютий 2006 року у розмірі 32175, 53 грн., за серпень 2006 року у розмірі 8244745, 33 грн., за вересень 2006 року у розмірі 6423360, 00 грн., а також визнання протиправними дії щодо повернення без виконання отриманих від державної податкової інспекції висновків про відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціях за липень 2006 року у розмірі 245557, 10 грн., за серпень 2006 року в розмірі 1699166, 67 грн., дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача та невідповідність їх вимогам закону.

При цьому суд першої інстанції на підставі наявних доказів вірно встановив, що у березні 2006 року позивач подав до державної податкової інспекції у м. Яремча декларацію по податку на додану вартість за лютий 2006 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявок про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначивши суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 32175, 53 грн.; у серпні 2006р. подав до державної податкової інспекції у м. Яремча декларацію по податку на додану вартість за липень 2006 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначивши суму що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 245557, 10 грн.; у вересні 2006 р. подав до державної податкової інспекції у м. Яремча декларацію по податку на додану вартість за серпень 2006 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначивши суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 9 943912 грн.; у жовтні 2006р. подав до державної податкової інспекції у м. Яремча декларацію по податку на додану вартість за вересень 2006 року з доданим розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначивши суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 6423360 грн.(т.1 а.с.12-47).

Як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с.48-154, т.2 а.с.10-64) у відповідності до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" державною податковою інспекцією були проведені позапланові перевірки товариства з обмеженою відповідальністю " Скорзонера " з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень , лютий , липень . серпень , вересень 2006р., відповідно до яких були складені довідки № 49 / 23 - 31 06 7573 від 10.04.2006р. , № 113/23-31067573 від 19.05.2006р. , № 402/23-31067573 від 09.08.2006р. ,. № 537/23-31067573 від 14.12.2006р. , № 449/23-31067573 від 17.01.2006р., які підтвердили право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість заявлених до відшкодування у декларації за січень , лютий , липень , серпень , вересень 2006р. в повних сумах.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що бездіяльність податкового органу щодо неподання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету товариству з обмеженою відповідальністю " Скорзонера" за січень , лютий , липень , серпень , вересень 2006р. є неправомірною.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що з аналізу ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів, однак закон не ставить в залежність відшкодування ПДВ від проведення таких перевірок, а отже проведення перевірки не може продовжити визначений законом 40 - денний строк відшкодування з Державного Бюджету України податку на додану вартість, а оскільки Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку інших осіб ( контрагентів ) і фактичної сплати ними податку до бюджету, то за таких обставин посилання державної податкової інспекції на відсутність результатів проведених зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати сумПДВ контрагентами позивача є неправомірним.

Судом першої інстанції встановлено, щоподатковим органом частково були наданні органам державного казначейства висновки щодо відшкодування ПДВ за липень 2006 р. в розмірі 245557, 10 грн. та за серпень 2006р. в розмірі 1 699 166,67 грн. Однак, вказані висновки повернуті без виконання відповідачем - Управлінням державного казначейства України в м. Яремча із посиланням на відсутність реєстру наявність якого передбачена спільним Наказом Державної податкової служби України, Міністерством фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004р. № 451/501/132.

Суд першої інстанції правильно встановив, така діяльність відповідача УДК України в м.Яремча є незаконною, оскільки суперечить вимогам ч.2. ст.19 Конституції України та ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції з огляду на вимоги п.п.7.7.6, п. 7.6 ст.7, Закону України “Про податок на додану вартість”, зроблено правильний висновок, що Законом встановлено прямий обов'язок органу державного казначейства у конкретний (5-ти денний) строк вчинити відповідну дію (відшкодувати суми бюджетної заборгованості) та не надано право органам державного казначейства повертати висновки про відшкодування сум бюджетної заборгованості без виконання.

Правильними по суті є висновки суду першої інстанції і про те, що позивачем відповідно до п. 7.7.3. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" при поданні декларації зазначено, що відшкодування належить здійснити на поточний рахунок платника податку. Крім того суд першої інстанції правильно, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, вийшов за межі позовних вимог з метою захисту прав та інтересів позивача та зобов'язав Головне управління державного казначейства України в Івано-Франківській області здійснити перерахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний банківський рахунок позивача товариства з обмеженою відповідальністю " Скорзонера " з податку на додану вартість за серпень 2006р. у розмірі 1 699 166,67 грн.

Судом першої інстанції також правильно взято до уваги і те, що вимога позивача щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість за липень 2006 року у розмірі 245557, 10 грн. та згідно декларації за серпень 2006 року у розмірі 1699 166,67 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а посилання податкового органу на те, що позовні вимоги не відповідають матеріально - правовим способам захисту порушеного права, то слід зазначити, що дана справа відноситься до юрисдикції адміністративних судів, за змістом норм ст. 2 ст.17, ст.105 КАС України, а позовні вимоги в адміністративному судочинстві можуть містити вимоги про визнання неправомірними дій чи бездіяльності дій органів владних повноважень, тому оскільки, згідно ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість " відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів, то саме вказані органи і мають бути відповідачами у даній справі.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що представниками відповідача - ДПІ м.Яремча під час апеляційного розгляду стверджено те, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера"задоволені в добровільному порядку та на даний час заборгованість по податку на додану вартість визнано такою, що підлягає відшкодуванню і така фактично виплачена.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не має.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Яремча Івано-Франківської області залишити без задоволення, на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2007 року по справі № А-9/102 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорзонера” до Державної податкової інспекції у м. Яремча Івано-Франківської області, Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області, про зобовязання ДПІ в м. Яремча надати висновок; визнати протиправними дії Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області та здійснити перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податків, без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі прийняття ухвали в порядку ч.3ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: М.А.Пліш

Р.М.Шавель