Рішення № 15432442, 19.04.2011, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-923/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Мусієнко Н.М.,

при секретарі Явісенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Кредо” до ОСОБА_1, третя особа: ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії – Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії – Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” про відшкодування шкоди в порядку регресу, вказавши в заяві, що 20.06.2008року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі відокремленого без балансового відділення № 10007/0265 філії – Запорізького обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_1 було укладено договір № НОМЕР_1 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою.

26.11.2008р. між позивачем та третьою особою по справі було укладено договір добровільного страхування кредитного портфелю № 26/11-08.

Згідно п.1.1 Договору страхування, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням позичальниками своїх договірних зобов’язань по договорам про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою для пенсіонерів по програмі „Арсенал +”.

Страховим випадком згідно умов п.3.1 договору страхування є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов’язань по поверненню суми кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок неплатоспроможності позичальника. Відповідно до п.3.2 договору страхування, під неплатоспроможністю позичальника розуміється заборгованість по сплаті відсотків та/або кредиту понад 10 календарних днів з будь-яких причин, за винятком тим, які передбачені розділом 8 договору страхування.

На письмовий запит позивача, третя особа по справі надала відповідь, що на картковий рахунок клієнта ОСОБА_1 починаючи з липня 2010р. кошти пенсійним фондом не перераховувались. Проте відділом платіжних карток третьої особи з пенсійного фонду було отримано список осіб, які змінили спосіб виплати пенсії з ВАТ „Ощадбанк” на УДППЗ „Укрпошта” за 02.06.2010р.-25.06.2010р.

Відповідно до п.7.4 договору страхування позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 30310,91грн., яке було оформлене страховим актом № 1106 від 30.09.2010р., що підтверджується платіжними дорученнями № 891 від 30.09.2010р. та № 909 від 01.10.2010р.

Виплата страхового відшкодування за своєю суттю була компенсацією майнової шкоди, спричиненої третій особі невиконанням договірних зобов’язань відповідачем.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 30310,91грн., а також понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 303,11грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду пояснив, що при розгляді справи покладається на розсуд суду

Представник третьої особи по справі в судове засідання не з’явився про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2008р. між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі відокремленого без балансового відділення № 10007/0265 філії – Запорізького обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_1 було укладено договір № НОМЕР_1 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою (для пенсіонерів по програмі „Арсенал” з кредитною лінією на умовах „Арсенал+”).

26.11.2008р. між позивачем та третьою особою по справі було укладено договір добровільного страхування кредитного портфелю № 26/11-08.

Згідно п.1.1 Договору страхування, предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням позичальниками своїх договірних зобов’язань по договорам про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою для пенсіонерів по програмі „Арсенал +”, затверджено рішенням кредитного комітету № 89-1 від 23.10.2007р.

Страховим випадком згідно умов п.3.1 договору страхування є невиконання або часткове невиконання позичальником своїх зобов’язань по поверненню суми кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок неплатоспроможності позичальника. Відповідно до п.3.2 договору страхування, під неплатоспроможністю позичальника розуміється заборгованість по сплаті відсотків та/або кредиту понад 10 календарних днів з будь-яких причин, за винятком тим, які передбачені розділом 8 договору страхування.

На підставі п. 7.4 договору страхування ст.ст. 20 та 25 ЗУ „Про страхування” позивачем виплачено третій особі страхове відшкодування в розмірі 30310,91грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 891 від 30.09.2010р. та № 909 від 01.10.2010р.

Виплата страхового відшкодування за своєю суттю була компенсацією майнової шкоди, спричиненої третій особі невиконанням договірних зобов’язань відповідачем, а саме: порушення ним п. 6.1.1, абз.2, п.6.1.3, п.7.7 кредитної угоди.

Відповідно до ст.27 ЗУ „Про страхування” та ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні та обґрунтовані, і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_1, кошти в розмірі 30310,91грн. Також згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача мають бути стягнуті понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору – 303,11грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.11, 526, 527, 530, 615, 993 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Кредо” (69068 м.Запоріжжя, вул.8 Березня, 34, ЄДРПОУ 13622789, п/р № 265093011039 в ЗОУ ВАТ „Державний ощадний банк України” МФО 313957) грошові кошти в розмірі 30310,91грн. (тридцять тисяч триста десять гривень 91коп.), та понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 303,11грн. (триста три гривні 11коп.), та витрати по оплаті на інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120,00грн.(сто двадцять гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було проголошено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мусієнко Н. М.